Універсальний міжнародний стандарт кримінально-правової боротьби з тероризмом та її ефективність

З урахуванням викладеного раніше, зазначимо, що в умовах глобалізації міжнародне право запроваджує єдині регулятори у багатьох сферах, забезпечує створення єдиного правового поля діяльності держав, що має сприяти їх співробітництву, нормальному функціонуванню та розвитку міжнародних відносин, і супроводжується уніфікацією та гармонізацією національних правових систем. У зв’язку з цим великого значення набули правові положення, які встановлюють єдині правила поведінки держав у важливих сферах міжнародної взаємодії, на основі чого формуються "міжнародні стандарти" [415, с. 615], або "міжнародно-правові стандарти" [379, с. 25]. Незважаючи на їх вагому роль, поняття стандартів недостатньо розроблено в юридичній науці, на що слушно вказали В. Бабкова. О. Тіунов [23, с. 136; 379, с. 13-14]. Аналіз наукових праць дозволяє зробити висновок, що згадані поняття, зокрема, вжнп вченими в одному сенсі, прн цьому їх розмежування ще не відбулося, попри певні спроби у цій сфері [174, с. 12]. Як вказав О. Тіунов, міжнародно-правові стандарти (курсив наш. - В. Г.) "є правилами у вигляді певної моделі поведінки", яка стосується "суворо визначеного формату дій або утримання від дії, типової умови, на основі якої отримується благо", у зв’язку' з чим "для стандарту характерні типізація, еталонність правила поведінки", й загалом, на думку О. Тіунова, "міжнародно- правові стандарти - це базові положення міжнародного права, виражені у формі міжнародного договору, міжнародно-правового звичаю, певного рішення міжнародної організації, у ряді випадків - судового рішення, що забезпечують функціонування як системи норм міжнародного права у цілому, так і його галузей, а також сприяють взаємозв’язку внутрішньодержавних та міжнародно- правових норм" [379, с. 16, 25]. Ним слушно відзначено, що у деяких сферах співробітництва держав міжнародно-правові стандарти покликані забезпечити принаймні "мінімальний рівень" певних прав [379, с. 17]. Водночас українські вчені, зокрема, вказали, що міжнародні стандарти (курсив наш. - В. Г.) постають як "міжнародно-правові норми і принципи, що закріплюють стандартизовані правила поведінки суб'єктів міжнародного права", встановлюють "певні мінімальні вимоги", яких повинні дотримуватися держави та ''містяться у міжнародних договорах та інших джерелах міжнародного права" [415, с. 615]. На думку Б. Я. Кофмана. М І. Ставнійчук та О. М. Руднєвоі міжнародні стандарти "виникають у результаті міжнародної нормотворчосп (правотворчості)" та виступають "нормативними рамками, у межах яких повинна діяли держава, й органи та інші суб’єкта права" [185, с. 83]; "відображають найкращі правові досягнення" та є "основою для узгодження міжнародного і національного права" [369. с. 17]; н до ннх належать "найбільш значущі, основоположні норми та принципи", при цьому "стандарт... в загальних рисах закріплює певне правило чи принцип, необхідність впровадження якого передбачається певним міжнародно- правовим актом" [350, с. 20]. Нині існує надзвичайно широкий спектр відповідних стандартів, зокрема, вченими виокремлено: "міжнародні стандарти в галузі прав людини" [95, с. 87] ("міжнародні стандарти прав людини" [288, с. 58]), "міжнародні стандарти судової влади" [23, с. 137]; "міжнародні стандарти адвокатури" [357, с. 83]; "міжнародні виборчі стандарти" [139, с. 134: 185, с. 83]; "міжнародно-правові стандарти організації та розвитку територій та місцевої демократії" [410, с. 28]; "міжнародно-правові стандарти здійснення процесуальних прав дитини" [157, с. 279]; відповідні стандарти у сферах "протидії корупції", "охорони навколишнього середовища та його раціонального використання і відтворення" [379, с. 23,18]; "міжнародно-правові стандарти благополуччя тварин" [174]. З нашого погляду, стандарти дійсно постають як "правовий провісник" "цивілізації, яка усвідомлює себе єдиним цілим" [252, с. 133], і в умовах універсалізації міжнародно-правового регулювання їх роль неодмінно зростатиме.

На нашу думку, типові наложения універсальної договірно-правової антигерористичної бази, які стосуються кримінально-правової боротьби з тероризмом, мають вагоме значення з погляду закріплення єдиного сучасного універсального кримінально-правового механізму боротьби з тероризмом, відбиваючи потребу в уніфікованих правових засобах забезпечення глобального співробітництва у цій сфері. Вони спрямовані на формування єдиної загальної моделі поведінки учасників універсальних антитерорисгнчннх договорів задля досягнення єдиного результату - забезпечення на світовому рівні невідворотності покарання за вказані у них злочини при дотриманні прав людини у процесі кримінально-правової боротьби з тероризмом Завдяки цьому відбувається типізація дій держав у вказаному процесі, його стандартизація на основі їх договірних зобов’язань, реалізація яких передбачає взаємодію універсальної міжнародно-правової та національно-правових систем. Зважаючи на це. вважаємо доцільним виокремити існуючий універсальний міжнародний стандарт кримінально-правової боротьби з тероризмом [74]. Прн цьому враховуємо те, що "терміно-поняття "стандарт" загалом інтерпретується "як певний еталон, з яким порівнюють інші, однотипні, одновидові об’єкти або як щось встановлене органами влади, звичаєм чи загальною згодою як модель, зразок, засада, взірець"^[1] [288, с. 58-59], а міжнародно-правові стандарти (міжнародні стандарти), як продемонстровано вище, власне і є нормами, які формують певну єдину модель поведінки держав у певній сфері. У зв’язку з цим погоджуємося з О. Тіуновим у тому, що "міжнародно-правовий стандарт відображає єдність вимог, що містяться у ньому, для всіх учасників відповідного міжнародного зобов’язання, і має на меті бути для них типовим орієнтиром, забезпечити їхні рівні права та однакову поведінку у рамках даного стандарту" [379, с. 16]. Універсальний міжнародний стандарт кримінально-правової боротьби з тероризмом відбиває межі моделі поведінки у цій сфері, щодо яких учасники універсальних ангитерористичннх договорів досягли згоди, що не виключає можливості та потреби подальшого вдосконалення цієї моделі. На нашу думку, дослідження цього стандарту становить значний інтерес із теоретичного та практичного погляду, передусім дозволяючи визначити основні міжнародно-правові принципи та норми, на яких грунтується глобальна кримінально-правова боротьба з тероризмом, і напрями вдосконалення сучасного універсального кримінально-правового механізму боротьби з ним.

Певні аспекти кримінально-правової боротьби з тероризмом, пов'язані з відповідними універсальними угодами у цій сфері, досліджували, зокрема. Т. С. Бояр-Созонович [37], JI Н. Галенська [49], Д. О’Доннелл [507], А. Лабайль [491], Л. А Моджорян [247], В. П. Панов [264; 265], Ф. Рішар [521], але згаданий міжнародний стандарт ними не розглядався. Ю. О. Лепешков слушно відзначив, що "розробка міжнародних стандартів є одним з найважливіших напрямів" співробітництва держав у боротьбі з тероризмом, і вказав на "універсальні міжнародні стандарти" у цій сфері, зокрема, "договірного походження" [201]. але безпосередньо їх не розглядав. Авторитетна українська вчена Н. А. Зелшська вказала на "міжнародно-правові стандарти кримшалізації терористичних злочинів" ("вироблення міжнародно-правового стандарт)' кримшалізації терористичних правопорушень") [133, с. 381-390. 355], чим охоплено один з елементів універсального міжнародного стандарт)' кримінально-правової боротьби з тероризмом. Зважаючи на викладене, необхідним постає його детальне, цілісне дослідження.

Основою глобальної кримінально-правової боротьби з тероризмом є обов’язок держав-учасниць універсальних антитерористичних договорів щодо крнміналізаціі вказаних у них злочинних діянь^[2]. Важливим результатом цього має бути утворення національних норм кримінального права, що визначають відповідні злочини та покарання за них. При цьому суспільна необхідність створення або зміни певної кримінально-правової норми утворює "підстави кримшалізації" [263, с. 206], і коли держави-учасниці згаданих договорш запроваджують чи змінюють національні правові норми згідно з їх положеннями, підставою криміналізації постає виконання ними договірних зобов'язань. Прн встановтенш національної кримінально-правової заборони йдеться не про обов’язкове дослівне відтворення формулювань цих договорш. а про відбиття у національному праві ознак, що включені до них як елементи склад,' злочину, виходячи із загального смислу та цільової спрямованості їх положень. Загалом універсальні норми щодо крнміналізації терористичних діянь забезпечують їх глобальну правову заборону у національному законодавстві держав-учасниць згаданих договорів та ного відповідну уніфікацію. У цьому випадку, на нашу думку, має місце так звана "договірна або конвенційна уніфікація законодавства", яка передбачає "створення за допомогою міжнародних договорів (конвенцій) єдиних для держав-членів норм" [47, с. 48], при цьому згадані договори визначають основні орієнтири для зближення національних систем права їх держав-учасниць.

⁷¹ Як вхазав П. Рабіаовнч. у згаданому контексті поняття стандарту "найчастіше” ро-зліядаеться як ''технічний або техншьправовни док)-меят. яздн вкшачзе постійні основи діяльності або характерні pzcz виробів, процесів і послуг для загального та постійного користування" (див.: Рзбінович ГІ Міжнародні стандарти прав людини (загальнотеоретична характеристика) [Текст] / П. Рзбінович // Право України 2015. - № 10. - С. 59). Однак, на наглу думку, важливо враховувати, що зміст поняття стандарту цим не обмежується і загалом с набагато ширшим

^w Такого обов'язку не місппь лише Токійська конвенції. Конвенції про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявленні та Монреальсьгнн протокол 2014 р.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/448328.html