Соціально-психологічна характеристика безробітних осіб

Проблемам формування ринку праці в перехідний період, зайнятості населення та соціальних питань безробіття у науковій літературі в останні роки приділяється досить багато уваги. Тим часом особливості поведінки безробітного на ринку праці, його особистісні характеристики залишаються не розглянутими грунтовно [54; 59; 60; 157; 158]. Визначено, що найбільш значущими цінностями для безробітних є матеріальне благополуччя і сімейні цінності. При цьому слід наголосити на протиріччях в системі цінностей безробітних, на які вказують різні автори (С. Барсукова, І. Городецька, П. Чукреєв та ін.) [29; 57; 211], зокрема за такою цінністю як «робота». Вказується й на низький ступінь реалізованості значущих цінностей (К. Феофанов) [195], а також низький рівень мотивації до праці (З. Бартенєва, Ю. Плюснін, І. Соломін та ін.) [30; 157; 158; 183 та ін.].

Встановлено, що дослідники виокремлюють загальні особистісні якості, притаманні безробітним: високий рівень особистісної та ситуативної тривожності, конформність, песимістичність, консервативність, знижені комунікативні здібності, відособленість, низька самооцінка, ускладнена адаптація до мінливих умов праці, висока ригідність щодо професійних переваг (Є. Брук, З. Голенкова, С. Дановський, Є. Ігітханян та ін.) [41; 52; 59; 60 та ін.]. Встановлено переважання у безробітних екстернального локусу контролю (Л. Коростильова, О. Мандрикова, В. Чепляєв та ін.) [110; 129; 150 та ін.]. Виокремлено індивідуальні ознаки безробітних у вирішенні кризової ситуації, зумовлені, зокрема, відмінностями у сформованості окремих компонентів досвіду суб’єктної активності. Автори також указують на можливість корекції не дієвих стратегій через аналіз рефлексії суб’єктної активності та формування умінь саморегуляції; шляхом використання цих умінь у вирішенні завдання пошуку роботи (Є. Базика, О. Осницький, Т. Чуйкова та ін.) [26; 147-149; 210 та ін.].

Наразі проблема безробіття не є лише соціальною катастрофою, що спричиняє руйнівний вплив на суспільство. Це явище позначається і на психологічному стані людей. Проблема втрати роботи завжди накладає відбиток на особистість. У людини, що втратила роботу з’являються такі стійкі характеристики особистості, які заважають влаштуватися на роботу. У результаті втрачається впевненість у собі і в багатьох випадках переживається глибока депресія, що заважає реально оцінити ситуацію і знайти сили для пошуку роботи (О. Воліховська, О. Киричук, С. Тарасюк та ін.) [92; 93; 187 та ін.].

Більше того, на думку багатьох дослідників, у хронічних безробітних з’являється тенденція займати позицію нещасливої, обтяженої стражданнями людини, яка прагне викликати співчуття до себе та уникати відповідальності за власне життя та долю своєї родини [92].

Дослідники [32; 42; 51; 53; 61; 67; 83; 84; 113; 120; 139; 189] вказують, що до цих розладів призводить наявність таких рис особистості, як тривожність, сенситивність, ригідність, інтроверсія, емоційна лабільність, а також наявність копінг-стратегії уникнення.

Багато авторів відзначають значимість сенсу життя в розвитку особистості. Проте самі механізми цього впливу є не досить розкритими, в першу чергу через те, що недостатньо розроблені прикладні методи дослідження смислової сфери особистості. Вивчення того, яку саме роль відіграє сенс у розвитку особистості, чи є він інтегративною основою та детермінантою її розвитку можна визначити як перспективу нашого подальшого дослідження [5; 27; 65; 87; 124; 126-127; 143; 209].

Важливим і актуальним на сьогодні є дослідження психологічних особливостей сенсожиттєвих орієнтацій безробітних, людей, що шукають роботу на ринку праці. На переконання (О. Воліховська, С. Тарасюк) - це дозволить розглянути особливості формування їх ціннісно-смислової сфери, з’ясувати основні фактори смислової регуляції на ринку праці, рівень осмисленості життя і свого місця в ньому [187].

О. Воліховська, С. Тарасюк здійснювали дослідження впливу сенсожиттєвих орієнтацій на вибір тієї чи іншої стратегії поведінки безробітних на ринку праці [187]. Серед багатоманітних стратегій поведінки аплікантів у ситуації безробіття, представлених у дослідженнях під керівництвом академіка О. Киричука, на основі аналізу експертних оцінок працівників центрів зайнятості, було виділено основних п’ять. Перша характеризується тим, що її представники реалізують цілеспрямований, активний пошук роботи; представники другої - повністю відмовляються від пошуку роботи на ринку праці; треті - ті, що реалізують імпульсивний, хаотичний пошук роботи; четверті орієнтовані на одержання другої професії; представники п’ятої - згодні на будь-яку роботу [92; 93].

Дослідження підтверджують припущення щодо наявності суттєвих відмінностей, що обумовлюють вибір та змістовне наповнення стратегій зайнятості. В результаті статистичної обробки емпіричних даних було встановлено зв’язок конструктивних стратегій пошуку роботи та високого рівня показників самоефективності. Також підтверджено припущення: високий рівень суб’єктивного контролю корелює з конструктивною стратегією пошуку роботи. Це може слугувати підґрунтям для надання психологічної підтримки та допомоги безробітним в центрах зайнятості. В даному випадку наукові дослідження мають бути спрямовані на актуалізацію внутрішніх ресурсів безробітних як умови позитивних трансформацій їх поведінкових стратегій, а також використання тренінгів, корекційних та консультативних технік в процесі надання психологічної допомоги безробітним з метою уникнення хаотичних неефективних поведінкових стратегій та вибору конструктивних стратегій пошуку роботи [92].

Можна припустити, що на вибір тієї чи іншої стратегії поведінки на ринку праці можуть впливати психологічні характеристики безробітного, що вимагає широких досліджень та додаткового вивчення. Так, не достатньо приділено увагу вивченню гендерних та вікових особливостей поведінки безробітних на ринку праці В. Логвиненко [120]. Дослідження [187] показало, що на вибір поведінкової стратегії активного пошуку роботи на ринку праці впливають сенсожиттєві орієнтації безробітного; зокрема: цілі у житті, процес і результат життя, локус контролю «Я» та локус контролю життя безробітного. Відмінність по цим субшкалам у безробітних, цілеспрямованих на пошук роботи, та безробітних, що відмовляються від пошуку роботи, є статистично значущою на користь безробітних, що цілеспрямовано шукають роботу, які в основному характеризується інтернальним локусом контролю. Це може слугувати підгрунттям для визначення предмету психологічної підтримки та допомоги працівниками центру зайнятості безробітним, які відмовляються від пошуку роботи. Разом з тим встановлено, що на смисложиттєві орієнтації безробітного впливає самооцінка безробітним себе, особливо дуже занижена. Як показали результати емпіричного дослідження, неадекватно низька самооцінка сприяє формуванню в людини відчуття невпевненості в собі, постійної загрози, що виходить від оточуючих. Вона стримує свою активність, адже постійно відчуває тривогу, що її не зрозуміють, знехтують. Соромиться проявляти ініціативу і, як результат, - не реалізує усіх своїх можливостей. Порівняльні характеристики окремих субшкал двох груп безробітних за смисложиттєвими орієнтаціями, створюють можливість для побудови предметного поля психологічної підтримки та допомоги безробітним, що відмовляються від пошуку роботи.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/486502.html