Психологічний і статистичний аналіз формувального етапу дослідження та узагальнення його результатів

Усього через психокорекційну роботу протягом року пройшло 108 безробітних із різним ступенем їх адаптації - 36 досліджуваних (19 чоловіків та 17 жінок) із II групи, 42 респонденти (24 чоловіка та 18 жінок) із III групи та 30 осіб (18 чоловіків та 12 жінок) із IV групи, з яких було сформовано експериментальну групу. Відбір учасників відбувався за принципом добровільності. Решта учасників (114 досліджуваних) склали контрольну групу, з якою процедура психокорекції не проводилася.

До психокорекційних заходів не залучалися респонденти I групи, які на етапі діагностичного зрізу виявили високі показники адаптації у ситуації професійного виключення та наявність адаптивних стратегій щодо її вирішення.

Досліджуваних експериментальної групи було розподілено на 9 підгруп по 12 осіб. З кожною підгрупою протягом трьох місяців займалися двічі на тиждень, потім протягом 3 місяців здійснювали підтримуючу корекцію два рази на місяць та у наступні 6 місяців - один раз на місяць.

Констатовано, що особливістю загального показника професійної реадаптації є те, що він значною мірою пов’язаний з обставинами життя та не може бути скорегований лише засобами психологічного впливу. Проте дослідження показало, що безробітні, які перебувають у ситуації професійного виключення, набувають негативні психологічні властивості, пов’язані, зокрема, з занепокоєнням та нестачею впевненості у своєму майбутньому.

У зв’язку з цим, предметом формувального впливу у межах розробленої програми були: стилі реагування на ситуацію професійного виключення і стратегії її вирішення; толерантність до невизначеності; актуалізація особистісного адаптивного потенціалу (нервово-психічної стійкості, комунікативних здібностей, моральної нормативності); розвиток професійних мотивів (активності, самореалізації, пізнання, досягнення успіху); емоційна та вольова регуляція; включеність у новий соціальний час; розширення мережі соціальної підтримки.

В цілому, наповнення інтегрованої соціально-психологічної програми реадаптації безробітних відбувалося відповідно до соціально-психологічних чинників їх професійної реадаптації та ступеня їх дезадаптації. Використовувалися ігрові технології, що складалися з численних вправ, які проводилися як індивідуально, так і в межах груп; психологічних акцій та рольових ігор, особистісно-орієнтованих технологій професійного розвитку особистості (тренінгів особистісного та професійного розвитку і саморозвитку; технологій формування психологічної аутокомпетентності; психологічного консультування з проблем соціально-професійного розвитку; проектування альтернативних сценаріїв професійного життя; особистісно- орієнтованих тренінгів підвищення соціально-професійної компетентності; ретроспекції професійного життя; психотехнік позитивного мислення; тренінгів саморегуляції емоційно-вольової сфери та самовідновлення особистості; моніторингу соціально-професійного розвитку).

За результатами проведеного дослідження були виокремлені та впроваджені два напрямки надання допомоги безробітним, покликані поліпшити адаптаційні можливості даної соціальної категорії осіб в залежності від проведеної диференціації вибірки. Одне з них лежить в соціально-економічній області і являє собою визначення найбільш придатної соціальної ніші в сфері професійної діяльності для кожної з описаних груп безробітних відповідно до їх психологічної своєрідності.

Так, для безробітних І групи вид професійної діяльності має бути, скоріш за все, творчим, нестандартним, що враховує їх індивідуальний стиль і надає можливість самовираження. Необхідно прийняти, що вони ускладнено переносять імперативні способи впливу і стереотипні види діяльності. Тому умови роботи мають виключати формальні обмеження і тимчасові межі, забезпечуючи самостійність і незалежність особистості.

Стосовно безробітних ІІ групи слід дотримуватися того, що передбачуваний вид діяльності має враховувати їх прагнення до безкорисливого служіння людям. Самоствердження цих людей реалізується через прихильність морально-етичним традиціям. Важливою особливістю їх діяльності мають бути щадні до їх нестійкої самооцінки відносини в колективі і терпимість з боку оточення. Їх діяльність може бути оптимальною в середовищі гуманістичних інтересів і ліберальних тенденцій. Найкращим способом інтенсифікації їх діяльності будуть заохочення і заходи, спрямовані на підвищення їх самооцінки.

Безробітним ІІІ групи рекомендується звернути увагу на їх вдосконалення в професійному плані. Загальний розвиток інтелекту, здібностей і підвищення професіоналізму сприятимуть підвищенню мотивації їх діяльності. Оптимальними для них є умови, які враховують необхідність заохочень і заходів впливу, спрямованих на підвищення їх самооцінки і престижу діяльності.

Безробітні IV групи можуть бути адаптовані в професійній сфері за підтримки і керівництва досвідченого і мудрого наставника в умовах причетності до культурних та професійних цінностей. Вони будуть зазнавати труднощів при зміні місця роботи і тим більше професії, тому потрібно звернути особливу увагу на надання їм відповідної допомоги. Для них важлива стабільність і стійкість діяльності та відносин в невеликому дружньому колективі в атмосфері прийняття й підтримки оточуючими, на зразок сімейних структур. Діяльність, в якій будуть доречні такі якості, як старанність, вміння підкорятися встановленому порядку і вимогам, є для них найбільш сприятливими.

Важливим напрямком інтегрованої соціально-психологічної програми реадаптації безробітних в умовах сучасного соціуму вважалася й розробка психокорекційних заходів, які враховують необхідність впливу на ціннісно- мотиваційну сферу і самооцінку досліджуваних. Ці заходи включали виявлення конфліктних зон в ціннісно-мотиваційній структурі особистості, особливо тих, які мають відношення до професійної діяльності. Проведення психокорекційних заходів виявилося найбільш ефективим в групових формах роботи з безробітними, оскільки при відповідній організації групової взаємодії створюється атмосфера, що сприяє необхідних змін.

Для безробітних I групи пропонувалися заходи, спрямовані на усвідомлення власних проблем, пов’язаних з їх схильністю до домінування і певної самоізоляції. У зв’язку з цим було необхідним відновлення адекватних реальності домагань, що пред’являються до майбутньої роботи, і формування позитивних установок стосовно суспільних норм і цінностей. При наданні психологічної допомоги доречним було використання раціоналізації. Ефективними виявилися також прийоми, що знецінюються значимість незадоволеної потреби.

Безробітні II групи потребували зняття напруженості і стресу, пов’язаних з переживанням власної непотрібності, і заходів щодо підвищення їх самооцінки. Їх нереалістичні установки до навколишнього світу вимагали колективної критичної оцінки в рамках групових занять (тренінгів). Ефективності корекційних заходів сприяло створення умов щодо їх суб’єктивної переконаності в корисності того, що відбувається. Психогенії можуть посилювати їх особистісну тривожність, яка під впливом психотравмуючої ситуації професійного виключення здатна вилитися в невротичну симптоматику. При роботі з цими безробітними найбільш дієвими психокорекційних заходами були терапія мистецтвом (музикотерапія, малювання) і психодрама.

Для безробітних ІІІ групи необхідна допомога спрямовувалася на підвищення спонтанності їх поведінки і посилення мотиваційних тенденцій в бік досягнення мети. Вони мали зрозуміти, що неможливо залишатися в рамках пропонованих до себе та інших гіперсоціальних і моральних вимог й при цьому домагатися успіху та поваги. Крім того, тривала відсутність професійної діяльності для них не пройде безслідно і може привести до втрати кваліфікації й зниження самоповаги. Ефективним заходом при наданні підтримки безробітним виявилося й підвищення кваліфікації або отримання нової професії.

Для безробітних IV групи необхідний був комплекс заходів, що полегшують входження в професійне середовище і спрямовані на поступове прийняття відповідальності за результати своєї діяльності. Оскільки у безробітних цієї групи найбільш ймовірне виникнення ноогенного неврозу та зважаючи на їх особистісні особливості, їм необхідно було допомогти віднайти сенс життя.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/486502.html