Модель взаємодії Верховної Ради України з неурядовими організаціями

Необхідно зазначити, що моделювання системи взаємодії є актуальним методом досліджень у системі державного управління. Однак, наявні дослідження особливостей функціонування взаємодії держави з громадськістю здебільше стосуються органів місцевого самоврядування або центральних виконавчих органів влади. Основою побудови цих моделей виступають особливості комунікацій влади з громадськістю.

Наприклад, Д. Терещенко, пропонуючи модель взаємодії органів влади з громадськістю на місцевому рівні, зазначає, що в органах місцевого самоврядування комунікативна взаємодія визначає інформаційний обмін між інститутами державного управління на місцях та споживачами їхніх послуг – населенням, підприємствами, установами і організаціями. Елементами даної системи є суб’єкт (керуюча підсистема) та об’єкт (керована підсистема) управління надання управлінських послуг, а також суб’єктно-об’єктні відносини, що виникають між ними [349, с. 81]. Функціонування даної системи засноване на взаємозв’язках усіх учасників комунікативного процесу, що об’єктивно існують у його середовищі. Однак, сама по собі взаємодія не є комунікацією, головне ж полягає в її обміні [349, с. 82-83].

Н. Драгомирецька співвідносить систему комунікативної діяльності та систему взаємодії у державному управлінні. Автор зазначає, що комунікативна діяльність є багатоканальною системою взаємодії, котра стосується комунікації як спілкування між особистістю і групою, а також фактором впливу на оточуючих з метою спонукання їх до діяльності. Така система взаємодії спрямована на підтримку контактів між групами суб’єктів: прямих, опосередкованих, вербальних, невербальних [105, с. 59].

Л. Усаченко наголошує, що в Україні існує потреба у виробленні стратегічної програми комунікативної взаємодії влади й громадськості, яка б передбачала вивчення та аналіз стану громадської думки. Для цього необхідним є налагодження системи постійного зв’язку з “авторитетними впливовими структурами громадянського суспільства” [362, с. 282].

Н. Дніпренко у розвиток цього зауважує, що модель взаємодії ОДВ з громадськістю виглядає у формі інформаційних зв’язків між інститутами державної влади та громадськості та між окремими представниками влади й громадськості [100].

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/85662.html