Зміст освіти як предмет дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців

Одним із основних засобів розвитку особистості, формування її базової культури є зміст освіти, досліджуючи який учені пропонують різні погляди на сутність цього педагогічного явища, його розвитку. Ключовими теоріями світового рівня тут є – теорія дидактичного матеріалізму чи енциклопедизму (Я. Коменський, Ч. Купісевич, Дж. Мільтон), теорія дидактичного формалізму (А. Дістервег, І. Гербарт, Й. Песталоцці, Г. Спенсер, Ж. Піаже), теорія дидактичного утилітаризму (Дж. Дьюї), теорія екземпляризму (Г. Шоерля), функціонального матеріалізму (В. Оконь).

Відомий український учений О. Савченко виокремила декілька періодів у розвитку теоретичних засад змісту освіти у вітчизняній школі [121, с. 210]. Зокрема:

• період середини 50-х – середини 70-х рр. ХХ ст. названий нею часом позиціонування змісту як системи знань, умінь і навичок; зміст освіти у цей час визначався відповідно як «сукупність систематизованих знань, вмінь і навичок, поглядів і переконань, а також, певний рівень розвитку пізнавальних сил і практичної підготовки, досягнутий у результаті навчально-виховної роботи»;
• період 80-х рр. ХХ ст. відзначається обґрунтуванням радянськими дидактами І. Лернером, М. Скаткіним, В. Краєвським і пізніше В. Лєдньовим теорії змісту освіти як аналога відображення соціального досвіду людства. Так, І. Лернер і М. Скаткін розглядають зміст освіти як педагогічно адаптовану систему знань, навичок і вмінь, досвіду творчої діяльності й емоційно-вольових відносин, засвоєння яких забезпечує формування всебічно розвинутої особистості, підготовленої до відтворення (збереження) і розвитку матеріальної та духовної культури суспільства [63, с. 87–90];
• поширення дитиноцентричної парадигми освіти, розширення складу змісту початкової освіти за рахунок залучення елементів життєвого досвіду учнів стали особливістю розвитку дидактики 90-х років ХХ ст. [120, с. 67];
• сучасний етап розвитку теорії змісту початкової освіти на початку ХХІ ст. вирізняється упровадженням компетентнісного підходу, прогнозуванням результативної складової змісту освіти [Там же].

Дослідження стану і тенденцій розвитку змісту шкільної освіти у зарубіжжі є окремим важливим напрямом в українській педагогіці. Праці компаративістів, які присвячено цій проблемі, доцільно об’єднати у дві групи. До першої групи відносимо доробки українських науковців, у яких предметом наукового дослідження є зміст шкільної освіти у зарубіжжі. Другу групу представляють напрацювання українських учених з питань змісту освіти у Великій Британії.

До першої групи нами віднесено дослідження О. Лещинського, О. Литвинова, О. Локшиної, Л. Мовчан, В. Папіжук, О. Першукової. Зокрема, докторська дисертація О. Лещинського «Розвиток змісту шкільного курсу фізики у Великій Британії, Німеччині і США (ХІХ – ХХ ст.)» (2005 р.) присвячена вивченню процесу історичного розвитку змісту шкільного курсу фізики у Великій Британії, Німеччині та США та визначенню його основних чинників. Автором з’ясовано специфіку змін у навчальному процесі під впливом інформаційних технологій, розкрито сучасні тенденції розвитку змісту шкільного курсу фізики [64].

У докторській дисертації О. Локшиної «Тенденції розвитку змісту шкільної освіти в країнах Європейського Союзу» (2009 р.) зміст шкільної освіти розглядається як базова категорія для науково-педагогічних досліджень у світовому освітньому просторі [78, с. 116].

Досліджуючи зміст шкільної освіти в країнах Європейського Союзу, О. Локшина наголошує, що уніфікація, яка спостерігається в суспільно-економічному житті, спричиняє зближення концептуальних поглядів на сутність характеристики змісту шкільної освіти держав-членів шляхом перетворення англо-американської теорії курикулуму на універсальну ідею [69, с. 82].

О. Локшина розглядає зміст початкової освіти, як такий, що відповідає за суспільно-особистісний розвиток учнів, який здійснюється засобами предметів стандарту [78, с. 187].

До тенденцій розвитку змісту на рівні початкової школи в країнах Європейського Союзу дослідниця відносить посилення інтегрованого підходу до структурування змісту освіти, що пов’язано з його трансформацією на компетентнісні засади; інформатизацію змісту; міжкультурну, світоглядну та практичну зорієнтованість розвитку змісту.

Науковець О. Литвинов у кандидатській дисертації «Сучасні тенденції формування змісту освіти в державних школах США» (2000 р.) до пріоритетних напрямів формування змісту освіти, які є важливими для нашого дослідження, відносить першочерговий розвиток і системне реформування змісту освіти; диференціацію; гуманізацію; американоцентризм; уведення стандартів з базових умінь (читання, письма, говоріння, математичних обчислень, комп'ютерної грамотності; комп'ютеризацію змісту освіти; поступовий перехід від монокультурного до полікультурного змісту освіти; подальший розвиток двомовної освіти [66].

Актуальним також є виявлення спільних тенденцій розвитку змісту освіти в школах США та України. Це: реформування; диференціація; гуманізація і стандартизація. На думку вченого, наведені факти є підтвердженням об'єктивності процесів, які відбуваються у зміні шкільної освіти [Там же].

Дослідниця О. Першукова у кандидатській дисертації «Розвиток соціокультурного компонента змісту навчання іноземної мови в європейській шкільній освіті» (2002 р.) досліджує практику структурування соціокультурного компонента змісту навчання іноземної мови на сучасному етапі, що є важливою й невід'ємною складовою змісту навчання іноземної мови в усіх європейських країнах. Дослідниця визначає напрями розвитку соціокультурного компонента навчання іноземної мови в сучасній українській школі, до яких віднесено: впровадження «європейського виміру»; підготовка до «діалогу культур»; навчання вчитися [105].

Дослідниця В. Папіжук у дисертаційній роботі «Реформування змісту загальної середньої освіти у Франції» (2011 р.) виокремлює головні тенденції розвитку змісту, до яких автор відносить демократизацію, гуманізацію і гуманітаризацію, збагачення і осучаснення інваріантного компоненту змісту освіти, фундаменталізацію змісту шкільних програм, упровадження нових шкільних дисциплін, стандартизацію, компетентнісний підхід [99].

У кандидатській дисертації Л. Мовчан «Розвиток змісту шкільної іншомовної освіти в королівстві Швеція» (2012 р.) було здійснено цілісне дослідження особливостей визначення цілей і конструювання змісту шкільної іншомовної освіти в Швеції; з’ясовано компоненти змісту шкільної іншомовної освіти; схарактеризовано тенденції розвитку змісту шкільної іншомовної освіти, до яких дослідницею віднесено використання комунікативно орієнтованих методів навчання та міжкультурного підходу, розширення соціокультурного компонента змісту навчання, викладання немовних предметів засобами іноземної мови [89].

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/39793.html