Стратегічний потенціал регіону як фактор зовнішнього середовища розвитку промислових підприємств

Соціально-економічні перетворення, які останнім часом спостерігалися в Україні, актуалізували проблеми визначення зв’язків і залежностей між різними ланками національної економіки. На етапі становлення ринкових відносин роль держави в регулюванні господарських процесів набагато вища, ніж у вже сформованих ринкових системах. Саме тому від державної регіональної політики значною мірою залежить формування та ефективне використання стратегічного потенціалу регіону. Пріоритетними завданнями такої політики мають бути, в першу чергу, вирівнювання диспропорцій між регіонами, пошук найбільш дієвих засобів управління стратегічним потенціалом регіону, визначення напрямів стратегічного розвитку регіону з позиції оптимальної реалізації його потенційних можливостей. Однак сучасний стан системи державного регулювання розвитку регіонів в Україні характеризується, на жаль, непослідовністю дій, їхньою несвоєчасністю і нераціональністю.

Першочергового значення сьогодні набуває аналіз наявних у регіоні ресурсів і можливостей та пошук і створення нових. При цьому дослідження факторів, які впливають на стратегічний потенціал регіону, дасть змогу в подальшому визначитися з напрямами його нарощення. Під факторами впливу на стратегічний потенціал регіону необхідно розуміти умови, рушійні сили, сукупність явищ та процесів, які безпосередньо впливають на формування та нарощення стратегічного потенціалу, визначаючи конкурентоспроможність регіону та його місце в національній економіці. Тобто щодо факторів впливу на стратегічний потенціал регіону можна стверджувати, що це умови, причини зміни вихідного стану, які визначають його подальший розвиток.

Єдиної чіткої класифікації такого роду факторів поки що не сформовано. Їх перелік є досить широким, тому постає необхідність у їх систематизації, аналізі та оцінці сили впливу. Разом з тим на особливу увагу заслуговують роботи К. І. Оксенюк, яка згрупувала фактори впливу на формування та нарощення стратегічного потенціалу регіону в дві великі групи: фактори зовнішньої дії (економічні та правові) та фактори внутрішньої дії (геоекономічні, інфраструктурні, інноваційні, інвестиційні, природно-екологічні, соціальні) [131, с. 26]. Хоча вказана класифікація є досить повною та змістовно насиченою, в сучасних умовах при формуванні стратегічного потенціалу доцільно враховувати, на нашу думку, фактори невизначеності та непередбачуваності розвитку подій.

У табл. 2.1 запропоновано авторський підхід до класифікації факторів впливу на стратегічний потенціал регіону за рядом ознак. Варто зазначити, що конкретизація факторів безмежна і залежить від глибини дослідження, тому, в даному випадку, виділено основні складові в кожній групі факторів. На наш погляд, фактори стратегічного потенціалу регіону варто, насамперед, поділити на дві групи – за належністю їх до зовнішнього чи внутрішнього середовища. До зовнішнього середовища відносимо як національні, так і глобальні фактори. Група національних факторів є більш диференційованою і включає фінансово-економічні, нормативно-правові, політичні, соціальні фактори, а також «стратегічні невизначеності» (події, які важко передбачити, а їх вплив на формування стратегічного потенціалу неможливо однозначно оцінити). Вплив глобальних факторів зовнішнього середовища виражений через загальні тенденції розвитку міжнародної економіки, а також міжнародну конкурентоспроможність країни.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/38575.html