Реєстрація об’єктів права інтелектуальної власності

Реєстрація об’єктів інтелектуальної власності виступає важливим правовстановлюючим юридичним фактом у сфері інтелектуальної власності. Для об’єктів промислової власності реєстрація є обов’язковою умовою виникнення виключних майнових прав (за винятком випадків, передбачених в законі, в яких майнові права виникають без обов’язкової реєстрації, зокрема, визнання торговельної марки добре відомою).

Реєстрація — запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку і надання їм статусу офіційно визнаних актів.

У сфері права інтелектуальної власності реєстрація передбачає внесення даних про об’єкти права інтелектуальної власності до реєстру охоронних документів, який супроводжується опублікуванням зареєстрованих відомостей в офіційному бюлетені. 

У праві інтелектуальної власності передбачено два порядки реєстрації: добровільний (для об’єктів авторського права) та обов’язковий (для об’єктів права промислової власності).

Як в добровільному, так і в обов’язковому порядку, залежно від категорії об’єктів права інтелектуальної власності здійснюється також реєстрація договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

Враховуючи, що авторське право виникає без дотримання будь-яких формальностей, реєстрація може проводитись виключно за бажанням автора. Під  час розгляду  заявки  про реєстрацію авторського права Державна  служба  не  проводить експертизу твору і не встановлює факт виникнення авторства [330]. Не дивлячись на те, що реєстрація не є обов’язковою, щороку зростає кількість заявок на отримання свідоцтва на  різні об’єкти авторського права, що підтверджується статистичними даними Державної служби інтелектуальної власності України.  У 2013 році прийнято 5943 рішення про реєстрацію об’єктів авторського права, здійснено 5926 державних реєстрацій авторського права на твори, що на 9% більше ніж у попередньому році [379].

 На відміну від авторського права, у праві промислової власності державна реєстрація є обов’язковим правовстановлюючим фактом, з яким пов’язано виникнення виключних майнових прав. Як і в авторському праві у праві промислової власності щорічно збільшується кількість заявок на отримання охоронних документів, які подаються як національними, так і іноземними заявниками.

Реєстрація є багатоетапним процесом, в якому можуть бути виділені декілька ключових стадій. 

Перша стадія може бути визначена як передреєстраційна стадія. Передбачає також декілька важливих моментів. В першу чергу, це створення самого об’єкту права інтелектуальної власності. По-друге, це визначення особи, яка буде подавати  заявку на одержання охоронного документу –  безпосередньо винахідник, автор промислового зразка або інша особа. Адже винахідник може уступити право на отримання охоронного документу, тим самим відмовшись від нього. Як зазначає І. Спасибо-Фатєєва, особа може відмовитись від набуття права у тому випадку, коли згідно з правовим механізмом саме в неї може  виникнути це право за її волею [412, c.97]. Уступка права на одержання охоронного документу передбачає укладання відповідного договору. Якщо створений об’єкт права інтелектуальної власності є службовим, право на одержання охоронного документу може переходити до роботодавця на підставі закону чи трудового договору, при цьому укладання спеціального договору про уступку права не є обов’язковим. Так, відповідно до ст. 9 Закону України «Про охорону  прав на винаходи і корисні моделі» право на одержання  патенту на службовий винахід, корисну модель має роботодавець винахідника. По-третє, це оформлення заявки на одержання охоронного документу. 

Друга стадія – це подання заявки на отримання охоронного документу. Залежно від особи заявника передбачено два порядки подання заявки та   ведення справ у Державній службі інтелектуальної власності: загальний та спеціальний. Загальний порядок передбачено для подання заявки заявниками, які постійно проживають на території України. Такі особи можуть подавати заявку особисто, через свого представника чи через патентного повіреного. Спеціальний порядок встановлено для заявників, які є іноземними особами. Іноземці та інші особи, що проживають чи мають постійне місце перебування поза межами України, у відносинах з Відомством реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності, якщо інше не передбачене міжнародними договорами.  Довіреність представнику у справах інтелектуальної власності на представництво інтересів іноземної особи може бути видана як самою особою, так і її представником, якщо останній має відповідну довіреність з правом передоручення, видану заявником. Нотаріально завірена копія виданої заявником довіреності додається до заявки [345].   

Важливе значення має встановлення дати подання заявки, що дозволяє визначити першість у поданні заявки; є моментом, з якого починає діяти правова охорона об’єктів права інтелектуальної власності за умови прийняття рішення про видачу охоронного документу. 

Датою подання заявки вважається дата надходження до Уповноваженого органу матеріалів, перелік яких визначено для кожної категорії об’єктів права інтелектуальної власності. У загальному вигляді  до таких матеріалів віднесено: заяву у  довільній  формі  про видачу охоронного документу, викладену українською мовою; відомості про заявника та його адресу,  викладені українською мовою; інформацію про об’єкт права інтелектуальної власності.

До встановлення дати подання заявки на отримання патенту на винахід, корисну модель здійснюється її попередній розгляд. Під час попереднього розгляду заявка, яка не містить пропозиції заявника щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, розглядається на предмет наявності в ній матеріалів, які можуть бути віднесені згідно зі Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, до державної таємниці [344].

При поданні заявки заявник має такі права: призначати представника (якщо його участь не є обов’язковою відповідно до законодавства); вносити уточнення та правки до документів, що входять до заявки; протягом двох місяців з моменту подання документів. Якщо матеріали заявки не відповідають  установленим вимогам, то заявнику надсилають  повідомлення  про необхідність усунення недоліків. Для внесення змін до матеріалів заявнику надаються 2 місяці від дати одержання ним повідомлення. Якщо в цей  строк недоліки буде усунуто, то датою подання заявки  буде  дата одержання державним органом виправлених матеріалів. У протилежному  випадку заявка вважається неподаною, про що заявнику надсилають повідомлення. Також заявник має право передати право на отримання охоронного документу третій особі. Якщо заявник передумав отримувати охоронний документ, він має право на відкликання заявки. Крім того, в процесі розгляду заявки, заявник має право на ознайомлення з документами, а також право приймати участь у розгляді заявки.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/37928.html