Напрями модернізації податкового адміністрування електронної комерції

Важливою проблемою при оподаткуванні ЕК є недостатня можливість реалізації дієвого механізму податкового адміністрування. Адже суб’єкти ЕК, здійснюючи свою діяльність, впевнені у тому, що виявлення їх фінансових операцій контролюючими органами неможливе, тому не здійснюють постановки на податковий облік, якщо цей вид діяльності є основним. Або ж, невірно формують базу оподаткування у випадку, якщо ЕК є додатковим видом діяльності, тобто СГД крім ЕК здійснює ще й інший вид господарської діяльності. У другому випадку у контролюючих органів є можливість відслідкувати рух коштів шляхом перевірки їх розрахункових рахунків. Втім специфічною особливістю ЕК є можливість отримання платежів оминаючи розрахунковий рахунок (наприклад, застосовуючи платіжні системи PayPal, Яндекс.Гроші тощо), або ж готівкові розрахунки (наприклад, при кур’єрській доставці товару за вказаною у замовленні адресою).

Відзначимо, що чинне податкове законодавство має не достатньо ефективні методи виявлення суб’єктів ЕК, які не стають на податковий облік, занижують свої прибутки та ухиляються від оподаткування. Однак, відсутність спеціального податкового регулювання сфери ЕК не позбавляє суб’єктів господарювання від обов’язку сплачувати податки [26, с. 37].

Підрозділи ДФС України не мають достовірних даних щодо кількості суб’єктів господарювання у сфері ЕК, адже часто на початковому етапі в органах фіскальної служби реєструється суб’єкт господарювання, який, скажімо, планує займатися традиційною торгівлею, а насправді здійснює торгівлю фізичними або цифровими товарами (роботами, послугами) в мережі Інтернет [15, с. 43].

Як зазначають О. Тимченко та Ю. Сибірянська, дослідження результативності податкового контролю підтверджує, що можливості контролюючих органів щодо виявлення прихованих податків і платників є обмеженими. Податкова система держави, що сформувалася в Україні з часів незалежності, дає змогу реалізувати тільки близько 75 % її фіскального потенціалу [197, с. 70]. Тож необхідно проаналізувати, яка кількість суб’єктів роздрібної торгівлі та ЕК є платниками податку на прибуток підприємств, ПДВ та ЄП. Результати дослідження будуть доцільними при розробці напрямів модернізації податкового адміністрування ЕК.

Розглянемо склад платників податку на прибуток підприємств. Як свідчить динаміка кількості платників податку на прибуток підприємств у сфері роздрібної торгівлі, протягом досліджуваного періоду їх кількість періодично коливалася. Особливо суттєве скорочення характерне для 2005 р. де їх кількість зменшилася на 2 840 проти 2004 р. (–10,4 %) і 2010 р. де кількість платників зменшилася на 1 742 порівняно з 2009 р. (–6,6 %) Збільшення кількості платників відбувалося у 2006 р. (+1586, або +5,5 %), 2008 р. (+250, або +1,2 %) та 2011 р. (+1101, або +4 %, що більшою мірою пов’язане із змінами у КВЕД та запровадженням пільгового режиму оподаткування для ІТ-індустрії у першому півріччі 2011 р.). У 2014 р. тенденція до зменшення кількості платників посилилася у зв’язку з погіршенням ситуації в країні

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/460779.html