Методика та техніка синтетичного обліку при ліквідації підприємства

Розроблена методика бухгалтерського обліку виходить з передумови про припинення звичайних видів діяльності ліквідованої організації.  Вона орієнтована на облік продажу майна в обмежений термін і розмірне задоволення вимог кредиторів. Методика може бути не застосовна у випадках, коли організація, визнана судом банкрутом, продовжує вести нормальну господарську діяльність, що є винятком із загального правила. Такі випадки можуть вимагати підходів до обліку, які відрізняються від викладених у дисертаційному дослідженні.

При ліквідації організації-банкрута можна виділити наступні основні напрямки облікової роботи: інвентаризація й оцінка майна підприємства; складання проміжного ліквідаційного балансу;  облік реалізації ліквідаційної маси; облік витрат щодо здійснення конкурсного виробництва; облік розрахунків із кредиторами; складання остаточного ліквідаційного балансу.

Пропонована автором даного дослідження методика обліку ґрунтується на приведенні всіх облікових даних у відповідність до фактичної наявності майна, виявленої в результаті інвентаризації, а кредиторської заборгованості - з результатами розгляду претензій кредиторів. Для цього необхідно внести зміни до робочого плану рахунків, порядок формування аналітичної інформації і здійснити перегрупування аналітичних даних між синтетичними рахунками. Метою бухгалтерського обліку є формування інформації про стан майна і зобов'язань організації для досягнення якої, через непристосованість типового Плану рахунків і Інструкції з його застосування до нестандартної позиції організації-банкрута, дисертант використовує рахунки,  як умовну схему для відображення господарських операцій, які до деякої міри не відповідають їх призначенню, передбаченому Планом рахунків. Тим більше, що  типовим Планом рахунків бухгалтерського обліку зобов’язані користуватися всі суб’єкти обліку, враховуючи практичні потреби підприємства у робочому плані рахунків. Номенклатуру рахунків, застосування яких автором у тому чи іншому ступені відрізняється від типового порядку, наведено в табл.2.1.

Порядок бухгалтерського оформлення названих процедур повинен знайти відображення в обліковій політиці, зміни і доповнення в яку, і, отже, у робочий план рахунків, реєстри аналітичного обліку, правила документообігу, мають бути внесені, на думку автора, з дати визнання організації банкрутом (не чекаючи початку нового звітного року) через істотну зміну умов діяльності, пов'язану з банкрутством.

Хоча зміна облікової політики не з початку фінансового року суперечить вимогам П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Мінфіну України від 31.03.1999р. № 87, зате забезпечує виконання вимоги раціонального ведення бухгалтерського обліку, виходячи з умов господарської діяльності, того ж Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/411161.html