Удосконалення фінансового обліку процесів ліквідації та санації на підприємствах - банкрутах

Відповідно до законодавства бухгалтерський облік ведеться організацією безупинно з моменту її реєстрації як юридичної особи до реорганізації або ліквідації в порядку, встановленому законодавством України.

Статтею 58.7 «Припинення діяльності суб’єкта господарювання» Господарського кодексу України (ГКУ) визначено, що ліквідація юридичної особи вважається завершеною, а юридична особа – такою, що припинила існування після внесення про це запису в єдиний державний реєстр юридичних осіб [82].

Ця норма отримала свій розвиток і у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до якого підприємство-боржник вважається ліквідованим з моменту внесення в єдиний державний реєстр юридичних осіб запису про ліквідацію боржника на підставі винесеного господарським судом визначення про завершення ліквідаційної процедури [93].

Таким чином, юридична особа, що знаходиться в конкурсному провадженні, до моменту ліквідації веде бухгалтерський облік відповідно до вимог законів і інших правових актів, що встановлюють єдині правові і методологічні основи організації і ведення бухгалтерського обліку в Україні. Зокрема, усі записи на рахунках бухгалтерського обліку повинні відповідати Плану рахунків бухгалтерського обліку   і інструкції з його застосування, а   організація обліку господарських операцій, складання і подання бухгалтерської звітності - принципам, правилам і способам, визначеним положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

При  проведенні  інвентаризації майна і зобов'язань, обов'язкової при ліквідації юридичної особи,  слід керуватися Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно – матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 № 69, що визначає порядок проведення і оформлення результатів інвентаризації [106].

  Інвентаризація майна і фінансових зобов'язань організації проводиться у відповідності до ст. 30 розділу ІІІ Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» [93]. Однак у законодавстві щодо бухгалтерського обліку не передбачено проведення інвентаризації при зміні органів управління у випадку банкрутства підприємства. У випадку неплатоспроможності, як правило, надалі відбувається ліквідація підприємства. У результаті чого мета проведення інвентаризації майна і зобов'язань підприємства-банкрута має свою специфіку. Вона полягає у забезпеченні збереження майна і попередньої оцінки величини ліквідаційної маси.

Законом встановлено точні строки - 15 днів - для передачі бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів і майна банкрута арбітражному керуючому. В практиці зустрічаються випадки, коли між моментом призначення арбітражного керуючого і моментом прийняття їм справ проходить значний час, за який керівники підприємства - боржника встигають зробити деякі дії за розпорядженням майном. Ці дії потім доводиться оскаржувати в судовому порядку при нанесенні цими діями шкоди боржнику чи кредиторам.

Вищевказана норма, як правило, не може бути виконана буквально. Це пов'язано з тим, що з моменту завершення судового засідання до моменту появи визначення суду проходить певний час - від двох до семи днів. За цей час уже призначений судом арбітражний керуючий ще не має офіційного документа, що підтверджує повноваження керуючого (визначення господарського суду). Тому формально керуючий не може приступити до виконання обов'язків.

На практиці термін варто обчислювати з моменту ознайомлення керівників і органів управління боржника з визначенням суду (бажано під розписку в присутності двох і більше свідків). У перший день доцільно прийняти печатки і штампи юридичної особи, з бухгалтерської документації - Головну і касову книги. При необхідності варто забезпечити зберігання майна шляхом заміни охорони підприємства на позавідомчу.

Оскільки в такий короткий термін можлива передача тільки всіх формальних ознак органа управління і документів, а провести інвентаризацію майна не є можливим (одна з причин цього - у більшості випадків великі розміри підприємства-банкрута), то за цей період необхідно сформувати інвентаризаційну комісію і розпочати  передачу справ та інвентаризації. Інвентаризаційна комісія починає роботу з опломбування всіх місць збереження цінностей по можливості до того, як про майбутню перевірку стане відомо матеріально-відповідальним особам. При цьому складається акт опечатування приміщень.

Щоб уникнути наступної фальсифікації товарні звіти і додані до них  прибутково-видаткові документи до інвентаризації підписуються головою комісії, тобто арбітражним керуючим до початку зняття залишків.

На все устаткування і механізми повинна бути розшифровка найменування, зазначені всі номери, разом з тим і на окремі складові.

При інвентаризації оприбутковується все майно, виявлене в місцях збереження, а не тільки власні активи, що враховані у бухгалтерських документах.

Також проводиться інвентаризація зобов'язань з метою зіставлення отриманих даних з вимогами кредиторів. Інформаційною базою в даному випадку є акти звіряння розрахунків з контрагентами, які необхідно зіставити з первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують факт виникнення зобов'язань.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/411161.html