Особливості практики організації науково-дослідницької роботи майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки

Узагальнення результатів дослідження переконує, що ефективність підготовки майбутнього вчителя до професійної творчості безпосередньо пов’язана із здійсненням студентами діяльності дослідницького характеру. Створення умов для актуалізації і розвитку творчої активності студентів, бажання до набуття нової, сучасної інформації вимагає готовності до реалізації своїх творчих сил, зокрема засобами дослідницької діяльності. Остання є однією з найважливіших форм їхньої професійної підготовки. На жаль, педагогічна наука і вища школа переживають не найкращі часи, що пов’язано з недостатнім фінансуванням, а також якістю викладацького складу.

Згідно з Постановою президії Академії наук України «Про розвиток науки та трансформацію суспільства: концепція для України», провідною метою наукової, науково-технічної та інноваційної політики системи освіти є: забезпечення підготовки спеціалістів, наукових та науково-педагогічних кадрів на рівні світових кваліфікаційних вимог, ефективне використання соціальних завдань [176].

Посилення уваги до професійної підготовки вчителів зумовлене уведенням у масову шкільну практику технологій і методик розвивального навчання, завданням докорінної перебудови школи, кардинальної зміни напрямів в учінні. Разом з тим, у вищих навчальних закладах у підготовці студентів до педагогічної професії недостатньо враховуються об’єктивні тенденції, притаманні розвитку освіти в цілому, зокрема й педагогічної, а саме: зростання ролі діагностування в обґрунтуванні й оцінюванні результатів учіння; підвищення інтенсивності учіння на основі використання сучасних педагогічних технологій; розроблення і реалізація освітніх стандартів та забезпечення їх досягнень відповідними навчально-методичними модулями; інтеграція і диференціація навчальних курсів, видів, ступенів та закладів освіти; посилення індивідуально-творчого начала учіння; постійне застосування евристичної дидактики.

Як зауважує В. Кремень [121] «…у підготовці вчителя факультетам і кафедрам доцільно враховувати існуючі суперечності між: з одного боку, великою кількістю досліджень, так чи інакше пов’язаних з опануванням професії вчителя, а з іншого, невирішеністю найважливіших проблем практики педагогічної праці у загальноосвітній школі, професійної підготовки вчителів, розвитку їхньої педагогічної майстерності як системи компетентностей; із запровадженням у реальній педагогічній практиці розвивального учіння, необхідністю нового типу педагогічної дії вчителя й усталеною моделлю вищої педагогічної освіти, орієнтованої переважно на «знаннєву парадигму», що обмежує можливості вибору змісту, освітніх траєкторій, форм підвищення освітнього рівня учнів; індивідуальними стратегіями особистісно професійного розвитку вчителів і відсутністю в системі вищої педагогічної освіти адекватних моделей і технологій учіння; однобічною орієнтацією вищої педагогічної освіти на підвищення «науковості», збагачення її новими дисциплінами і все більш очевидним розумінням того, що підготовку вчителя як суб’єкта педагогічної дії в умовах варіативності змісту шкільної освіти неможливо забезпечити шляхом звичайного інформаційно-знаннєвого насичення; багатопредметністю, різноманітністю загальнопедагогічних підходів, теорій, систем учіння у школі і нерозробленістю єдиної організаційно-діяльнісної стратегії й програми розвитку особистості майбутнього вчителя в освітньому процесі; об’єктивними й зростаючими вимогами практики до особистості вчителя і відсутністю цілісної теорії, що розкриває сутнісні ознаки феномена його особистісно-професійного розвитку у вимірах основоположних компетентностей педагогічної майстерності».

Тому виникла проблема підготовки педагогів, орієнтованих не тільки на засвоєння програмного матеріалу і виважене здійснення саморозвитку й самореалізації, а й тих, хто володіє здатністю до відтворення отриманих знань, до самостійного їх пошуку, осмислення, збереження і трансформації для використання у подальшій професійній діяльності [9; 20; 24; 29; 47; 64; 80; 90; 103; 126].

Проблемі професійної підготовки педагогів присвячено багато праць (В. Бондар, Л. Коваль, О. Пєхота, Л. Сущенко, С. Сисоєва та ін.), що дозволяє схарактеризувати поняття «професійна підготовка» як невід’ємну складову системи вищої педагогічної освіти. Наприклад, за тлумаченням С. Гончаренка «професійну педагогічну підготовку» слід розглядати як «систему підготовки педагогічних кадрів для загальноосвітніх шкіл та інших навчально-виховних закладів у педагогічних університетах та інститутах, педагогічних училищах» [56, с. 252].

Професійна підготовка вчителя, на думку О. Пєхоти, є об’єктивно існуючим процесом навчання (викладання й учіння), засвоєння майбутнім педагогом професійних загальнопедагогічних і методичних знань, вироблення відповідних умінь і навичок студентів у процесі педагогічної практики, формування в них потреб самоосвіти, самовдосконалення й самореалізації; досягнення з цією метою єдності педагогічної теорії і практики, фундаментальності та мобільності, науковості й культуровідповідності професійних знань і умінь» [165, с. 17]. Л. Коваль [102] уважає, що таке тлумачення поняття «професійна підготовка» доповнює його зміст у плані досягнення практико-орієнтованого характеру навчання майбутніх учителів.

 У той же час, Л. Петухова професійну підготовку вчителя розглядає як безперервну освітню систему, що охоплює три підсистеми: теоретичну, дослідницьку й практичну – та припускає наступність у меті, змісті, методах і формах на всіх її ступенях як основи підготовки до неперервного професійного розвитку [164]. Нами підтримується ця точка зору, тому що дає найбільш цілісне розуміння сутності професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Останнім часом в Україні реалізується низка досліджень, в яких вивчаються різні аспекти організації наукової роботи в університеті, а також розкривається роль науки в процесі професійної підготовки майбутніх педагогічних а також науково-педагогічних кадрів. У роботах науковців (Л. Коваль, Ю. Козловський, В. Пікельна та ін.) розкриваються різні аспекти проблеми наукової діяльності вищого навчального закладу і, зокрема, професійного становлення майбутнього вчителя-дослідника.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/40453.html