Економічна сутність, склад і значення капіталу підприємств

Економічним призначенням будь-якого підприємства є виробництво продукції або надання послуг, потребу в яких відчуває ринок. Кожне підприємство намагається забезпечити результату своєї діяльності найбільшу споживчу цінність, що досягається за допомогою ефективного використання факторів виробництва на основі відповідної організації процесу виробництва та праці. Важливою умовою, що змушує працювати цю систему в ринкових умовах, є саме інвестування капіталу у фактори виробництва, у забезпечення безперервності його функціонування та реалізації продукції, а також у розширення виробництва. Тому щоденна господарська діяльність підприємства вимагає витрат певного розміру грошових коштів.

Кожне підприємство є елементом економічної системи та вступає в певні взаємовідносини з іншими підприємствами, бюджетом, власниками капіталу та іншими суб’єктами ринку, у процесі яких і виникають фінансові відносини, які складають сутність фінансів підприємства. Іншими словами, фінанси підприємства – це система грошових відносин, які виникають в процесі його фінансово-господарської діяльності, та за допомогою яких відбувається створення та використання цільових фондів грошових коштів [1-3]. Представники західної економічної думки наголошують, що саме фінанси підприємств є основою розвитку системи підприємництва та життєвою силою бізнесу [4, 5]. Без відповідного забезпечення фінансами відбувається стримування розвитку всіх елементів підприємництва та уповільнення прогресу.

Усі фінансові відносини виникають в процесі формування, руху (розподілу й перерозподілу) і використання капіталу, доходів, резервів, фондів і інших грошових коштів підприємства, тобто його фінансових ресурсів. Характерною особливістю для фінансів будь-якої економічної системи є те, що фінансові ресурси виступають матеріальними носіями фінансових відносин. Доречно буде навести думку іноземного дослідника Р.І. Кеннеді: “материальные ресурсы являются источниками прямых затрат и эксплуатационных расходов, так как представляют собой финансы, вложенные в бизнес” [4, с. 27].

В економічній літературі існує безліч визначень фінансових ресурсів підприємства. Так, в одній з економічних праць фінансовими ресурсами називається сукупність грошових коштів строго цільового використання, яка володіє потенційною можливістю мобілізації або іммобілізації [6]. Брагін Л.А. і Данько Т.П. під фінансовими ресурсами розуміють сукупність усіх грошових коштів і накопичень, які знаходяться у розпорядженні підприємства [7]. Інші дослідники відзначають, що фінансові ресурси – „это все денежные средства предприятия, накопленные в процессе распределения и перераспределения внутреннего валового продукта, аккумулированные в целевых источниках и превращенные в соответствующую материальную форму, или предназначенные для осуществления определенных затрат” [8, с.36]. Відомий російський дослідник І.Т. Балабанов визначає фінансові ресурси як грошові кошти, які підприємство має у своєму розпорядженні та які „направляются на развитие производства (производственно-торгового процесса), содержание и развитие объектов непроизводственной сферы, потребление, а также могут оставаться в резерве” [9, с. 65]. Павлова Л.Н. під фінансовими ресурсами розуміє тільки власні джерела фінансування розширеного відтворення, які залишаються в розпорядженні підприємства після виконання поточних зобов’язань за платежами й розрахунками [10]. Романовський М.В., Врублевська О.В. та Сабанті Б.М. відносно цього визначення вказують на неправомірність обмеження фінансових ресурсів тільки рамками “розширеного відтворення” та віднесення до них лише “власних джерел фінансування”, справедливо відзначаючи важливу роль в їх формуванні й залучених коштів (позик, кредиторської заборгованості, банківських кредитів та інших) [11]. Так, Романовський М.В. підкреслює, що фінансові ресурси підприємства являють собою “... все источники денежных средств, аккумулируемые предприятием для формирования необходимых ему активов в целях осуществления всех видов деятельности, как за счет собственных доходов, накоплений и капитала, так и за счет различного рода поступлений [12, с. 27]. Ряд авторів під фінансовими ресурсами підприємств розуміє сукупність власних грошових доходів і надходжень ззовні (залучених і позикових коштів), що призначені для виконання фінансових зобов’язань підприємства, фінансування поточних витрат і витрат, пов’язаних із розширенням виробництва [13-15]. Це визначення збігається з визначенням, яке надано фінансовим ресурсам підприємства Волковим О.І. [16].

Професор Н.А. Сафронов відзначає, що фінансові ресурси становлять собою грошові кошти, які є в розпорядженні конкретного господарського суб’єкта та які відображають процес створення, розподілу та використання його доходів [17]. Інші дослідники, професори В.Я. Горфінкель та В.А. Швандар, надають більш загальне визначення фінансовим ресурсам, як сукупності грошових коштів у формі доходів і зовнішніх надходжень, призначених для виконання фінансових зобов’язань і здійснення витрат із забезпечення розширеного виробництва [1].

Наведені вище визначення говорять про різні підходи до визначення категорії “фінансові ресурси”. Але вони всі зазначають, що фінансові ресурси виступають у вигляді „грошових коштів”, які залучаються господарським суб’єктом з власних і позикових джерел для здійснення витрат, пов’язаних із поточною діяльністю та розширенням виробництва. Отже, під фінансовими ресурсами слід розуміти сукупність усіх грошових коштів і надходжень, що має підприємство в певний період (або на дату), і які спрямовуються на здійснення грошових розрахунків і відрахувань, необхідних для його виробничого та соціального розвитку.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/533414.html