Діагностика ціннісного ставлення старших дошкільників до книги

Надамо опис констатувального етапу педагогічного експерименту, основна мета якого полягала у виявленні рівня ціннісного ставлення старших дошкільників до книги. Для здійснення дослідження було розроблено критеріально-діагностичний апарат ціннісного ставлення старших дошкільників до книги.

Програма педагогічного експерименту реалізовувалась протягом двох навчальних років. У констатувальному експерименті взяли участь 353 дитини старшого дошкільного віку. В експерименті взяли участь понад 200 батьків, близько 50 вихователів ДНЗ.

У результаті теоретичного аналізу нами було виокремлено компоненти ціннісного ставлення старшого дошкільників до книги: мотиваційно-потребнісний, когнітивний, емоційно-оцінний, поведінковий. Ці компоненти склали підґрунтя для визначення критеріїв та показників сформованості ціннісного ставлення старшого дошкільника до книги. Охарактеризуємо їх більш докладно.

Мотиваційно-потребнісний критерій з показниками: частота звернення до книги; тривалість зацікавленості книгою; пріоритетність книги серед інших видів діяльності; когнітивний критерій, що виявлявся через рівень поінформованості дитини про книгу (її призначення, користь, структуру); багатство літературного досвіду, активність літературно-художньої комунікації, уміння визначати смисл твору; емоційно-оцінний критерій, показниками якого були емоційно-оцінне сприйняття прочитаного; наявність читацьких пріоритетів; уміння оцінювати книгу за зовнішніми та змістовими параметрами; поведінковий критерій з показниками: уміння використовувати книгу як джерело інформації; шанобливе ставлення до книги; виявлення активності в читацькому середовищі групи (родини).

Згідно з критеріями та показниками було визначено рівні сформованості ціннісного ставлення до книги, які співвідносилися з етапами трансформації ціннісного ставлення до книги: від нульового (індиферентне ставлення до книги), через низький (книга сприймається лише як забава), середній (книга є для дитини джерелом інформації та емоційних переживань), достатній, коли книга може усвідомлюватися і як витвір мистецтва, до високого, для якого характерне знаходження дитиною особистісних смислів у прочитаному або сприйнятому. Докладну характеристику рівнів викладено в таблиці 3.1.

Для проведення діагностики нами було використано авторські методики вивчення ціннісних орієнтацій особистості М. Рокіча; тест смисложиттєвих орієнтацій та методика вивчення смислів Д. Леонтьєва, методика „Незакінчені речення” Н. Щуркової, на основі яких розроблено комплекс діагностичних завдань. Розкриємо сутність методик, за допомогою яких визначався рівень ціннісного ставлення до книги за мотиваційно-потребнісним критерієм.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/40071.html