Страхові відносини належать до маловивчених, хоча дана правова  категорія постійно перебуває у якості об’єкта суспільних відносин та не

втрачає  актуальності.  Загальнообов’язкове  державне   соціальне   страхування від нещасного випадку на виробництві визначає динаміку реалізації мети та завдань страхування за допомогою системи дій та операцій, які вчиняються у випадку настання передбаченого страхового випадку. Із урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду, досліджуваний правовий інститут характеризується наявністю єдиного підходу до розуміння його правової природи, проте динаміка прийняття змін до законодавства зумовлює  необхідність привернення постійної уваги до даного питання. Більше того, розширення меж загальнообов’язкового  державного  соціального  страхування від нещасного випадку на виробництві може  призвести  до  зміни  мети  і завдань даного інституту. Враховуючи те, що дані поняття та переліки на сьогодні не закріплені у нормах Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» [106], визначення мети і завдань загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві потребує належного наукового супроводу.

У вітчизняній науці до розгляду питання мети і завдань загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві зверталось вкрай мало  вчених.  Серед  дослідників  варто виділити таких, як: В.  О.  Безугла,  О.  О.  Гаврилова,  Д.  М.  Загірняк,  Д. М. Кравцов, С. О. Кропельницька, О. В. Москаленко, С. В. Рівчаченко, Т. В. Солоджук, Л. П. Шаповал, І. С. Ярошенко тощо.  А  отже,  питання  мети  і завдань загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві потребує детального аналізу.

Процес дослідження даної проблеми полягає  у  з’ясування  сутності  понять «мета», «завдання» та їх співвідношенні чи ототожненні. Наприклад, укладачами Нового тлумачного словника української мови слово «завдання» розглядається як визначений, запланований для виконання обсяг роботи, та як мета і замисел [87, с. 46]. Тобто, відштовхуючись від такої позиції,  мета, завдання та замисел є  синонімічними  поняттями,  які пояснюють один  одного. В той же час, Словник синонімів української мови за редакцією А. А. Бурячка

не відносить слова «мета» та «завдання»  до  одного  синонімічного  ряду.  Більше того, синонімом слова «мета», яке означає «те, до  чого  хтось  прагне, чого хоче досягти» є слово «ціль» [125, с. 510]. Таке  твердження  видається  більш логічним з огляду на те, що слово мета все  ж  пов’язується  із  прагненнями особи, а завдання – із обсягом роботи, який необхідно виконати. Тому, зійдемось на позиції, що поняття мети і завдань загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на  виробництві варто розглядати окремо,  не  ототожнюючи,  оскільки  мета  обумовлює завдання.

Із урахуванням того, що енциклопедичні філософські джерела тлумачать поняття  «мета»  як  «усвідомлене  передбачення  бажаного  результату діяльності, яке зумовлює пошук засобів і шляхів його досягнення», чи

«ідеальний, насамперед, визначений результат  людської  діяльності, спрямований на перетворення дійсності відповідно до усвідомленої людиною потреби» [152, с. 371; 153, с. 756], проблема єдності та взаємодоповнюваності мети і завдань будь-яких правових явищ пов’язується із  неоднозначністю  потреб та інтересів людей, задіяних у відповідній діяльності.  Відповідно,  питання мети і завдань загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві також не є винятком, що зумовлює необхідність з’ясування сутності обох категорій.

Отже, поняття «мета» у загальному розумінні позначає певне об’єктивне явище, заради якого вчиняються ті чи інші дії. Зазначене нами загальнотеоретичне розуміння у цілому є характерним  для  переважної  більшості  словникових  та  енциклопедичних  джерел.  Щодо  тлумачення поняття «мета» у юридичній науковій літературі,  відмічаємо,  що  серед існуючих позицій варто розрізняти філософсько-правове та загально-правове розуміння. Із філософської точки зору, мета трактується як основа  пізнання права та джерело його походження. Так, Д. А. Карімов стверджує, що мета перебуває у основі пізнання права,  процесу  його  створення,  реалізації, розвитку і удосконалення [47, с. 307]. Тобто, у даному випадку мета є

явищем, яке породжує правові засоби. Схоже розуміння мети панувало ще у позаминулому столітті, адже Рудольф Ієрінг вважав  мету  творчою  силою всього права, єдиним джерелом його походження  [43,  с.  214].  Іншими  словами, існування права можливе лише за умови досягнення кінцевої мети, проте ми все ж не погодимось із таким підходом, адже мета може виступати у якості засобу досягнення будь-яких інших цілей.

Тому, у  контексті  формулювання  мети  загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві більш доцільним є застосування загально-правового підходу, який об’єднує загальнотеоретичні та правові ознаки даного явища.  Наприклад, А.  Ю. Коротких тлумачить мету як сталу категорію, яка потребує досягнення [59, с. 136]. Тобто, на відміну від  класичних  підходів,  які  виділяли  динамічну сторону мети, а саме процес зародження, розвитку, реалізації, удосконалення, сучасне розуміння пов’язується із статичним характером даної категорії. Мета перебуває у сталому положенні та потребує  застосування  конкретних  дій, якими на сьогодні є завдання.

У підтвердження цього варто проаналізувати точку зору С. І. Ожегова,

згідно якої метою є способи інтеграції різнопланових дій у послідовність чи систему [88, с. 713]. Тобто, мета є завчасно побудованим сталим результатом діяльності, а у динаміці варто розглядати той комплекс дій, який передує її досягненню.

Отже, мета – це статичний завчасно побудований результат діяльності, досягнення якого потребує застосування конкретно визначеного комплексу об’єднаних та послідовних дій.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві є певною соціальною системою, що являє собою сукупність дій, які організовують в обов’язковому порядку взаємодопомогу суб’єктів, тому встановлення мети даного явища є вкрай важливим у контексті дослідження усього інституту. Мета загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві перебуває