Дарування корпоративних прав

У ЦКУ розширено предмет договору дарування і порівняно з попереднім ЦК УРСР значно розширено предмет його правового регулювання введенням до нього майнових прав та права вимоги. Разом з тим, як зазначається у фаховій літературі, договір дарування корпоративних прав має певні особливості, зумовлені:

1) корпоративними правами як предметом договору та їхньою правовою природою;

2) правовим становищем дарувальника як володільця цих прав;

3) формою закріплення корпоративних прав [109, с. 150].

Враховуючи зміни до ЦКУ, можна стверджувати, що обмежень щодо розпорядження корпоративними правами шляхом укладення договору дарування немає. Проте не всі дослідники з цим твердженням погоджуються. На думку С. Почтарьова, предметом договору дарування можуть бути лише ті корпоративні права, які:

1) не заборонені в обороті законом чи статутними документами;

2) мають майновий характер і передбачають вигоду у вигляді майнових прав чи майнових вимог;

3) належали особі і не пов’язані з її особистими характеристиками [109, с. 150].

Іменні та привілейовані цінні папери, як зазначає науковець, за правовим режимом предметом договору дарування бути не можуть [109, с. 84]. Змушені не погодитися з тезою автора. По-перше, як встановлено в п. 1.3, за законодавством України корпоративних прав, які вилучені з обороту, немає. Щодо можливого їхнього обмеження в обороті шляхом закріплення певних обмежувальних локальних норм у статуті така імовірність існує. Проте йдеться не про неможливість відчуження корпоративних прав взагалі, а про врахування певних процедур при їхньому відчуженні (наприклад, право переважної купівлі іншим акціонером, учасником товариства). По-друге, корпоративні права мають комплексний характер (охоплюють майнові, організаційні, немайнові права), тобто окремо відчужуватися не можуть, оскільки не можуть бути розщеплені. Відповідно стверджувати, що корпоративні права, які мають майновий характер, є предметом договору дарування, а корпоративні права немайнового характеру не можуть бути договором дарування, – некоректно. По-третє, правовий режим привілейованої акції зумовлює характер і зміст корпоративних прав, що нею посвідчуються. Привілейовані акції щодо простих акцій не мають додаткових обмежень (у тому числі щодо можливості бути предметом правочину щодо набуття або припинення корпоративних прав).

Відповідно до ЦКУ дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому (ч. 2 ст. 718). Сформулювавши положення про предмет договору дарування, законодавець використав термін «майнові права», що при вузькому його тлумаченні призводить до звуження сфери використання договору дарування. Разом з тим, корпоративним законодавством передача частки (акції) на безоплатній основі не заборонена, тому застосовуватимуться саме норми спеціального законодавства.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/en/catalog/view/butrin-nataliya-stepanivna-pravochin-yak-pidstava-viniknennya-ta-pripinennya-korporativnih-prav.html