Быстрый переход к готовым работам
|
Аналізування інвестиційного забезпечення розвитку рекреаційної сфери в системі національної економіки УкраїниАктивність та інтенсивність інвестиційних процесів напряму пов’язані і залежать від реального стану економічної ситуації та відображають перспективи розвитку будь-якої галузі, регіону чи усієї держави. Отож, інвестиціям відводять
одну з основних ролей. За рівнем інвестицій складають безліч інвестиційних рейтингів, які дають можливість інвестору оцінити ступінь інвестиційного ризику як підприємства, так і держави загалом. З огляду на це, основним гаслом українських органів влади XXI століття, на думку автора, є: «Мало коштів – мало активності». Такі погляди та відповідно і бездіяльність створюють умови, при яких сьогодення завмирає «в часі» та у передчутті отримання чергового траншу МВФ чи інших донорських допомог для розвитку нашої економіки. Дану пасивність часто пояснюють і виправдовують недостатністю власних коштів держави, обмеженістю кредитних ресурсів банківської системи і значним скороченням капітальних вкладень для належного розвитку держави та комфортного життя її мешканців (Гузь, 2013). Отож, для вирішення даних проблем уряд потребує залучення коштів і цими коштами стають іноземні інвестиції або міжнародний кредит, в очікуванні якого забувається реальна ситуація, в якій живуть щодня мільйони українців. І, нажаль, ефективність використання даних коштів невелика для пересічного громадянина чи приватного підприємця. За результатами дослідження зміна вартості типового споживчого кошика за 4 квартал 2015 року зафіксована на рівні 1,9% (Агенція MPP Consulting, 2016), а загальний показник інфляції за 2015 рік становив приблизно 43% (Мінфін, 2019.). Звісно про рекреацію тоді немає часу, а головне можливостей, думати. Проте, українці з кожним роком усвідомлюють все більшу потребу у своєму і своєї сім’ї відпочинку в сьогоднішньому надшвидкому, надінтенсивному стилі життя. Вибір шляхів задоволення даної потреби є різними. Нажаль, за останні 26 років незалежності, коли більшість громадян втратили свої заощадження, зникла довіра не тільки до державної фінансової системи, але до всього інституційного середовища. Сформувався стереотип, що процес відпочинку є дорогим задоволенням, і лишень клас вищого рівня достатку може собі його дозволити. В 90-х роках фактично так і було, оскільки, багато працездатного населення втратило роботу. Але на сьогодні в еру інноваційного, інформаційного, транспортного розвитку, відпочинок став доступним на кожний гаманець, залишається лишень бажання з виділеним вільним часом. Як уже зазначалося у 1 розділі рекреацію можна розглядати як послугу і як
галузь. Якщо розглядати рекреацію як послугу, то формування потреби людини у відпочинку і буде основним важелем, який стимулюватиме її до діяльності з одного боку, та з одночасним просуванням його на ринку з другого. Очевидно, що саме держава повинна бути зацікавленою в одночасному створенні такого комплексного продукту і його просуванні, адже здоров’я, добробут і захист своїх громадян і є основною метою будь-якого громадянського суспільства. Отож, підґрунтям створення успішного, ефективного, корисного продукту є інвестиційна діяльність. Під інвестуванням автор розуміє (див. розділ 1, пункт 1.1.) процес залучення ресурсів з метою отримання прибутку або досягнення позитивного ефекту. Термін «процес» відіграє ключову роль, оскільки процес як сукупність дій, заходів стане евентуальним лишень при створених відповідних йому умовах. В даному випадку під умовами розуміють середовище, яке сформоване ринковими відносинами між виробником та споживачем рекреаційних послуг. Безпосередній вплив на діяльність інвестиційного середовища має держава або органи місцевого самоврядування через використання відповідного інструментарію. Отож, інвестиційне середовище передбачає взаємовідносини мінімум двох сторін: ті хто володіють ресурсами, і ті, котрим ці ресурси є необхідними для створення унікального продукту. Між ними створюються відносини, на які має вплив зовнішнє середовище, яке може сприяти або навпаки перешкоджати позитивному результату їх співпраці. Зовнішній вплив було поділено на три види: позитивний, який сприяє і стимулює розвиток співпраці; негативний, який забороняє або гальмує даний розвиток; нейтральний, відсутність будь-якого впливу. Таким чином, інвестиційний процес стане продуктивнішим і носитиме масовий характер, формуючи сприятливе при цьому інвестиційне середовища, лише за умови позитивного впливу зовнішніх гравців. При негативному або нейтральному впливі інвестиційні процеси скорочуватимуться чи залишатимуться на попередньому рівні відповідно. До гравців зовнішнього середовища найчастіше можна віднести органи державної і місцевої влади, громаду регіону та громадські організації. Отож, залучення потенційного інвестора вимагає або допомагати, або
не заважати формуванню привабливого інвестиційного середовища, в якому панувало б верховенство права та вільна конкуренція. Оскільки, кожний інвестор, який вирішив інвестувати власні ресурси, буде очікувати отримати прибуток чи соціальний ефект, а ризик від інвестування при цьому себе виправдовує. Саме тому чинник довіри відіграє одну з ключових ролей. Інвестори є двох типів: це ті, які готові дати необхідні ресурси під певний проект і очікують від нього максимальної вигоди чи ефекту, але не приймають участі в його створенні, і ті, які самостійно будуть працювати, щоб отримати позитивний результат від діяльності. Загалом, інвестора цікавить величина доходу, яку він може отримати на вкладені ним інвестиції і рівень ризику втрати вкладених коштів. За сприятливої ситуації величину доходу інвестор може частково прорахувати, враховуючи стратегію розвитку підприємства, місце розташування, досвід, перспективність галузі та багато іншого, на що інвестор має безпосередній вплив. Що ж до ризиків, таких як: політична ситуація, законодавча база та механізм її реалізації, розвиток ринкової інфраструктури, рівень економічної стабільності – інвестор немає безпосереднього впливу. В сукупності – це створює привабливе або несприятливе інвестиційне середовище. Втім, рекреаційна діяльність стає привабливою для рекреантів, з одного боку, проте без належного рівня розвитку інфраструктури і якості надання послуг, з іншого боку, зрівнює позиції, що, загалом, має негативний вплив на розвиток РС. Отож, як вітчизняного, так і закордонного рекреанта не задовольняє ситуація, яка склалася на сьогодні у сфері вітчизняної рекреації. Основним шляхом виходу з цієї ситуації є значне збільшення ефективних капіталовкладень в економіку, а це сприятиме, у першу чергу, оновленню матеріально-технічної бази, розвитку рекреаційної інфраструктури, розширенню асортименту послуг, підвищенню якості наданих послуг, створенню нових робочих місць, що підвищить рівень зайнятості населення, інше – це призведе до зростання добробуту громади території.
Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/492071.html |
|