Важливість кластерного аналізу та його необхідність застосування у процесі розроблення державної політики досліджена багатьма науковцями. Зокрема, вітчизняні дослідники Ляшенко В.І, Червова Л.Г, Кузьменко Л.М. і інші чітко окреслили рамки і межі інтеграції головних інструментів та методології кластерного аналізу в системі державного управління сталим економічним розвитком регіонів. Вони стверджують, що кластерний аналіз повинен проводитися в два етапи: перший етап – у регіональній економіці виявляються (ідентифікуються) наявні та потенційні кластери – групи; другий етап – аналіз виявлених кластерів, для яких в подальшому необхідно розробити політику підтримки (Ляшенко, 2013, с. 71-72). Очевидно, провівши кластерний аналіз, особливо у динаміці, ми можемо спостерігати не лише тенденції, які відбуваються на рекреаційному ринку, але й політичний вплив (війна на Сході і анексія Криму), економічний (рентабельність СЗР впливає на кількість, доходи від основної і додаткової діяльності), інвестиційний (зокрема за показниками структурні підрозділи сфери сервісу, кількість фактично проведених ліжко-днів), соціальними (кількість відпочиваючих, розміщуваних осіб), природно-екологічні території (загальна площа СЗР). Загалом від комбінації різних показників можна відслідковувати ефективність розвитку рекреації у тих чи інших областях. Слід зауважити, що кількість показників для кластерного аналізу можна обирати довільно і це залежить від глибини і точності бажаного результату. Автор пропонує звернути особливу увагу, що для кластерного аналізу необхідно підібрати оптимальну кількість показників, які з різних сторін характеризують обрану проблему. В даному дослідженні обрано дев’ять груп показників, які

дозволять провести усесторонній аналіз РС та оцінити доцільність пріоритизації розвитку рекреації на тій чи іншій території. Отже, автор пропонує наступні напрямки і групи показників:

• наявність рекреаційної інфраструктури (кількість КЗР та різного ступеня комфортності КЗР; структурні підрозділи сфери сервісу; розвиток телекомунікації; розвиток сфери розваг; розвиток спортивного напрямку тощо);
• наявність громадської інфраструктури (якість дорожнього покриття; транспортні комунікації; велодоріжки тощо);
• наявність природних ресурсів (природні та створені людиною об’єкти, природні явища);
• наявність комунальної інфраструктури (водо-; газо-; каналізаційне відведення; енергетика тощо);
• наявність системи громадського харчування (ресторани; кафе; піцерії; заклади швидкого харчування, бари тощо);
• екологія і навколишнє середовище (забруднення атмосферного повітря; температура повітря; атмосферні опади; якість питної води; природні, озеленені території; наявність лісів, озер, річок тощо);
• наявність розважальної індустрії (театри; кінотеатри; клуби тощо);
• наявність культурно-історичного середовища (пам’ятки архітектури; культури; історії тощо);
• наявність природніх ландшафтів (гори, озера, ріки, ставки, полонини тощо)

Отож, кластерний аналіз потрібний і ефективний інструмент у руках державних органів влади для планування та організації розвитку рекреації як окремої галузі. Втім, розвиток рекреації не може відбуватися без інвестиційних вливань. На формування рекреаційного продукту впливає недостатній розмір інвестиційних коштів, а саме: це якість надання рекреаційних послуг; рівень обслуговування; комфортність проживання; транспортні перевезення та шляхи; недостатній асортимент розважальних послуг; не відповідність інфраструктури вимогам сьогодення, інше. Для ефективного розвитку РС дані недоліки необхідно усунути шляхом визначення механізмів управління інвестиційними процесами.

Для цього необхідно насамперед провести комплексний аналіз РС на територіях областей, які будуть виділені в результаті кластеризації. Якщо результати показників є високими, відтак є підстави вважати, що в області повинен бути розроблений стратегічний план розвитку з рекреаційним спрямуванням.

У даному дослідженні розглянуто важливі проблеми щодо ефективного функціонування ОРС у системі національного господарства. Зокрема, ефективність ОРС автор розглядав через призму управління інвестиційними процесами в цих організаціях. У Розділі 1 було визначено, які організації можна віднести до сфери рекреації. Для їх дослідження у пунктах 2.1 та 2.2 був проведений аналіз на підставі статистичної інформації, яка зібрана у статистичних довідниках України. Методологія, яку обрав автор для пункту 2.3. ґрунтується на застосуванні цілої сукупності конкретних методів, способів, які спрямовані на формування механізму управління з використання інвестиційних процесів для ОРС. Головним методом було обрано кластерний аналіз. Він дозволив визначити групи областей у регіональному розрізі України, виключно за набором їх особливостей через обрані автором показники.

Автор поділяє думку Ю. Г. Королюка та вважає, що кластерний підхід повинен активно використовуватися в державному, регіональному управлінні для підвищення ефективності реалізації розробленої комплексної стратегії розвитку регіону (Королюк, 2010). Королюк вважає, що аналіз умов діяльності підприємств є першоджерелом для визначення тактичних завдань, які повинні виконувати органи місцевого і державного управління. Оскільки, саме етап вибору показників для проведення аналізу, а пізніше їх інтерпретація, дозволить визначити напрям з реальним обґрунтуванням розвитку області в сторону РС і стане підґрунтям для моніторингу ситуації на ринку рекреаційних послуг. Причинами низького рівня застосування кластерного аналізу у регіональному розвитку на думку автора є: відсутність інструментарію, механізму впровадження, відсутність кваліфікованих кадрів, адміністративно-організаційних важелів управління. Тобто теоретично кластерний аналіз дозволяє спрогнозувати ефективний розвиток, обґрунтувати

дійову модель управління, але існують проблеми впровадження, реалізації отриманих висновків на практиці.

Проведемо дослідження дієвості механізму управління інвестиційними процесами в ОРС в регіональному розрізі та відповідного розміру вкладених інвестицій у них. Перевірка дієвості механізму управління як способу впливу на об’єкт управління, тобто на ОРС, проведено через зіставлення інвестицій в РС з масштабами діяльності окремих її складових в регіональному розрізі. Методичним інструментарієм для проведення даного аналізу слугує картодіаграма та кластерний аналіз.

Картодіаграма візуально відобразить рекреаційний потенціал, а саме — загальну площу заповідників та національних природних парків, розміщування і кількість КЗР, питомі інвестиції з розрахунку на 1 підприємство, ранг кожної області за обсягом інвестицій в сферу рекреації, коефіцієнт використання місткості, інші необхідні показники, з метою співставлення та створення загальної картини інвестиційної привабливості РС України. Отож, використовуючи картодіаграму, автор продемонструє територіальний розподіл та величину основних статистичних показників, які характеризують РС і дають відповідь про динамічність її розвитку, виявлять закономірності даного розподілу та вкажуть на рівень інвестиційної привабливості кожного регіону України зокрема.

Метою кластерного аналізу є створення груп, подібних між собою об'єктів, які прийнято називати кластерами (Рядно, 2016). Слово кластер англійського походження, перекладається як згусток, пучок, група (Вислоух, 2017). Загалом, кластерний аналіз розбиває на групи досліджувану сукупність, враховуючи при цьому усі ознаки, які її характеризують. При проведенні даного аналізу виявляються внутрішні зв'язки між одиницями досліджуваної сукупності об’єктів. Таким чином, кластерний аналіз — це сукупність методів, що дозволяють класифікувати багатовимірні спостереження за відсутності пробних вибірок, тобто апріорної інформації про розподіл генеральної сукупності, з якої зроблена вибірка досліджуваних об’єктів (Орлов, 1991). Існує декілька методів проведення кластерного аналізу, які дозволяють вирішувати ряд поставлених задач. Автор

використав метод Варда, оскільки в основі його покладено метод дисперсійного аналізу для оцінки відстаней між кластерами. Метод мінімізує суму квадратів (SS) для будь-яких двох (гіпотетичних) кластерів, які можуть бути сформовані на кожному кроці дослідження (Соколова, 2016). Даний метод є досить ефективним у використанні кластеризації територій України за сферою приналежності, а саме сферою рекреації.

Застосовуючи різні можливості програмного продукту Statistica 10, було виявлено, що використання одних і тих самих даних може призводити до різних кінцевих результатів. Отож, для утворення найбільш подібних груп кластерів автор перевіряв їх за критеріями: «природність» та «логіка». Під критерієм

«природність» розуміється вільне від суб'єктивізму дослідника розбиття на групи досліджуваної вибірки показників діяльності ОРС. Під критерієм «логіка» автором розуміє відбір однорідних груп об'єктів, які схожі між собою за характером приналежності до відпочинково-рекреаційної сфери, національних природних парків, мінеральних родовищ, заповідників тощо та з використанням показників, які були проаналізованими вище.

Таким чином, було сформовано дві дендрограми (результат кластерного аналізу), які побудовані на зібраних попередньо даних та згрупованих у дві групи показників для оцінки та отримання найбільш повної характеристики про РС та рівень інвестицій. Одна з дендрограм більш вузько акцентує увагу на показниках розвитку оздоровчого напрямку рекреації і необхідних для цього природніх, кадрових ресурсів, а друга розглядає більш комплексну характеристику економічного та інвестиційного розвитку, узагальнюючи показники, які характеризують РС загалом.

Отож, перше дослідження проводилося на основі даних про СЗР. Визначальним фактором СЗР є надання у цих закладах медичних послуг, а саме: специфіка організації харчування; умови проживання; режим надання санаторно- курортних послуг; особливості території розміщування, методи та якість обслуговування (Ведмідь, 2012, с. 77-78). Типологія та кількість суб’єктів продукування санаторно-курортних і оздоровчих послуг було охарактеризовано та