Быстрый переход к готовым работам
|
Спосіб, обстановка та слідова картина заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілогоНа сучасному етапі реалізації основних конституційних положень щодо захисту людини, її життя та здоров’я, честі і гідності, недоторканності й безпеки, що є найвищою соціальною цінністю, виникає велика кількість різноманітних проблем, однією з яких є захист людини від злочинних посягань на неї. Заподіяння тілесних ушкоджень є тяжким злочином проти особи. З часом удосконалюється злочинний механізм заподіяння тілесних ушкоджень, виявляються їх нові види та професійна спрямованість. Своєрідність злочинів даної категорії, її динамізм потребують адекватних засобів стратегічного й тактичного порядку боротьби з цим явищем, розробки відповідних наукових
рекомендацій ефективної діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинами проти особи [79, с. 273]. Криміналістична характеристика є важливим елементом у структурі методики розслідування злочинів. Дотепер криміналістична характеристика злочинів залишається предметом наукових спорів і досліджень. Визначення поняття криміналістичної характеристики відіграє важливу роль у науці. Розробка понятійного апарату є принциповим і важливим питанням для науки. Багато криміналістів присвятили свої роботи дослідженню проблем криміналістичної характеристики злочинів. Необхідно відзначити, що процес формування розвитку різних поглядів вчених-криміналістів на проблеми криміналістичної характеристики і їхній аналіз показали у своїх роботах Р. С. Бєлкін, А. М. Колесниченко, В. О. Коновалова, М. В. Салтевський, О. В. Старушкевич, І. Ф. Крилов, В. В. Клочков та інші вчені. Отже, доцільно відзначити лише деякі з них, які представляють найбільший інтерес для цього дослідження. Вперше про криміналістичну характеристику злочинів і, про її елементи висловлювався у своїх роботах А. М. Колесниченко [80]. Його теоретичну ідею підтримало багато вчених і тому питання про криміналістичну характеристику злочинів одержало свій подальший розвиток. Вчені-криміналісти, що досліджують проблеми криміналістичної характеристики, не завжди однотипно підходять до визначення її поняття і системи. Так, Р. С Бєлкін відзначає, що криміналістична характеристика окремого виду злочину повинна містити в собі характеристику типової вихідної інформації, систему даних про способи вчинення і приховання цього виду злочинів і типових наслідків їх застосування, характеристику особистості
79 Бондаренко О. Г. Криміналістична характеристика заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). 2015. № 2 (35). С. 273‒278 80 Колесниченко А. Н., Коновалова В. Е. Криминалистическая характеристика
типового злочинця, типових мотивів і цілей злочину, особистості потерпілих, деяких обставин вчинення злочину (часу, місця, обстановки) [81]. Як ідеальну модель типових зв’язків і джерел доказової інформації, що закономірно формується, яка дозволяє прогнозувати оптимальний шлях і найбільш ефективні засоби розслідування окремих категорій злочинів, розглядають криміналістичну характеристику злочинів В. Г Гончаренко, Г. А. Кушнір, В. Л. Підпалий. Вони ж, пропонують розгляд криміналістичної характеристики на філософському рівні, інтерпретувавши її як абстрактну інформаційну структуру розслідуваної події даного виду, закономірно і детерміновано відображеної в реальному світі. У якості складових елементів криміналістичної характеристики злочинів автори пропонують такі елементи: тип (вид, рід, категорія) події; засіб вчинення і приховання злочину; типові джерела матеріально-фіксованої інформації; типові джерела вербальної інформації; коло осіб, де може знаходитися особа, що вчинила злочин; типові мотиви і цілі вчинення такого роду злочинів [82, с. 6-7], А. М. Колесниченко криміналістичну характеристику визначив як систему відомостей про криміналістично значимі ознаки злочинів даного виду, що відображає закономірні зв’язки між ними та служить побудові і перевірці слідчих версій для рішення основних задач розслідування [83, с. 56]. До істотних ознак її змісту він відніс: 1) відомості про криміналістично значимі ознаки злочину даного виду; 2) систему відомостей, що включає дані про закономірні зв’язки між ознаками злочинів; 3) систему відомостей які служать, побудові і перевірці слідчих версій для рішення конкретних задач розслідування. І. М. Кубрак, розмежовуючи поняття криміналістичної характеристики на загальну криміналістичну характеристику злочинів і конкретну характеристику, що стосується окремого виду або групи схожих за
81 Белкин Р. С. Курс криминалистики. В 3 т. Т. 1: Общая теория криминалистики. М.: Юристъ, 1997. 408 с. 82 Гончаренко В. И., Кушнир.Г. А. Понятие криминалистической характеристики преступления. Криминалистика и судебная экспертиза. 2002. Вып. 33. С 3–8. 83 Колесниченко А. Н., Коновалова В. Е. Криминалистическая характеристика
кримінально-правовими ознаками, розглянув конкретну криміналістичну характеристику як систему відомостей про сукупність криміналістично значимих ознак, згрупованих у залежності від типових особливостей виду, або груда злочинів і відображення сторін їхнього механізму в обумовлених життєвих ситуаціях і матеріальній обстановці, у яких вони відображаються [84, с. 16]. І. М Лузгін зазначив, що криміналістична характеристика злочинів є інформаційною моделлю події і тому служить її аналогом. Подібно до будь- якої інформаційної моделі, вона припускає зниження рівня інформаційної насиченості зосереджує увагу на істотних і типових ознаках, відокремлюючись від поодинокого [85, с. 28]. Елементами криміналістичної характеристики, на його думку, повинні бути: типові способи підготування, вчинення і приховання злочинів, використовувані знаряддя злочину; характер бездіяльності; етапність діяння; типові умови кримінальної ситуації, що детермінують вибір способів та умов підготування, вчинення і приховання злочину; мотив і мета діяння; типові сліди і документи як матеріальні джерела інформації; особливості їх утворення, знищення, приховання; взаємні зв’язки слідів; найбільш ймовірні свідки; особливості особистості злочинця, потерпілого, свідків, чинники, що впливають на формування їхніх показань і поведінку на слідстві; характер і розмір шкоди. Він же вважає, що, навряд чи правильно включати в криміналістичну характеристику опис слідчих ситуацій, а також шляхів доказування й етапи розслідування тому, що це стирає різницю між ними і методикою розслідування [86, с. 28].
Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/460746.html |
Ссылки: 
Счетчики:
|
