Обґрунтування критеріїв та рівнів сформованості економічної культури учнів загальноосвітньої школи

Теоретико-методологічні засади формування економічної культури особистості ґрунтуються на сучасних наукових позиціях щодо економічних знань, економічної культури суспільства та особистості (В. Старченко [297], Н. Побірченко [242], К. Балашова [17], О. Шпака [335] багато інших). Слід зазначити, що формування економічної культури можливе лише за системного підходу.

Першорядним у теорії і практиці педагогіки системного підходу є те, що він  дозволяє врахувати велику кількість факторів різного характеру, виділити з них ті, які здійснюють найбільший вплив на об'єкт педагогічної діяльності. Під «системою», зазвичай, розуміють сукупність зв'язаних і взаємодіючих один з одним елементів, що складають певне цілісне утворення, яке має інтегральні властивості, що відсутні в складових елементах системи [79].

Науково-практична роль системного підходу визнається вченими           Г. Аслановою [12], І. Блаубергом [27], М. Каганом [125], І. Лернером [175],      І. Сасовою [267] та ін. Сьогодні системний підхід розглядається як єдиний загальнонауковий методологічний напрямок, що ставить своєю метою розробку принципів, методів і засобів дослідження, організації та функціонування педагогічних об'єктів та процесів. А.В. Лозова у своїй роботі зазначає, що встановлення взаємозв'язків між елементами системи допомагає виявленню умов, засобів, методів, тенденцій, закономірностей педагогічних процесів [181].

Основними компонентами системи цілісного процессу формування економічної культури учнів є: мета, завдання, фактори, функції, принципи, організаційні форми, методи, умови формування та показники сформованості економічної культури. Про них більш докладніше йтиметься у другому розділі.

Формування економічної культури учнів відбувається під дією зовнішніх і внутрішніх чинників. До зовнішніх чинників ми відносимо: внутрішню і зовнішню політику держави; соціально-економічне становище держави; суспільні потреби; інформатизація суспільства; науково-технічний прогрес; соціокультурні фактори тощо.

Зовнішні чинники сприяють формуванню особистості тільки в сполученні з внутрішніми чинниками. Як вважає С. Рубінштейн: «Зовнішній вплив дає той чи інший психологічний ефект лише переломлюючись через психічний стан суб'єкта, через сформований у нього устрій думок і почуттів. Будь-який психологічний процес протікає немов би на тлі визначеного психічного стану людини, що обумовлює його перебіг» [263, с.226]. Отже, до внутрішніх чинників ми відносимо: інтелектуальну активність; емоційну спрямованість на особистісне вдосконалення, як суб’єкта економічних і суспільних  відносин; вольові зусилля у процесах саморозвитку; дієво-практичну активність особистості.

Проаналізуємо внутрішні чинники, які впливають на формування економічної культури учнів. Інтелектуальний чинник містить у собі усвідомлення учнями мети культурного розвитку і саморозвитку, ефективних шляхів реалізації мети, уміння аналізувати сильні та слабкі сторони своєї навчальної, науково-дослідницької та суспільно-корисної діяльності, спілкування як виду діяльності. Інтелектуальна сфера особистості пов'язана, насамперед, з пізнавальною, розумовою діяльністю, яка вимагає від особистості інтелектуальної напруги, активної творчої роботи мозку, саморозвитку системи розумових операцій. Саморозвиток – складний процес, який починається зі спостереження за самим собою, за своєю діяльністю, способами її здійснення. Це вимагає неабиякого контролю за своїми думками, побажаннями, вчинками.  Самопізнання власної діяльності неможливе без вивчення досвіду інших та без співвіднесення його з власною діяльністю. Необхідно цілеспрямовано проектувати і реалізовувати педагогічні ситуації, у яких би ефективно працювала система «Я-концепція». Вивчення соціально-економічного досвіду інших, аналіз, оцінка різних точок зору на розв’язання проблеми, співвіднесення набутого досвіду зі своїми можливостями сприяє виробленню нормативної моделі діяльності, виробленню критеріїв для самооцінки.

Емоційний чинник складає психологічну сторону спрямованості на участь у   навчальній,   науково-дослідницькій,  громадській діяльності.  Прояв цього чинника можемо спостерігати в ціннісних орієнтирах особистості, у стійких емоційних станах, у ставленні до соціально-економічної дійсності, до оточення, до себе, до своєї діяльності, які виникають на основі самоаналізу і самооцінки її якості і результатів.  

Емоційний чинник пов’язаний з інтелектуальним і вольовим. Зв’язок емоційного й інтелектуального чинників виражається у тому, що усвідомлення цілей соціально-економічної діяльності супроводжується виникненням позитивних емоцій, на яких ґрунтується позитивне ставлення учнів до особистісного вдосконалення.

Дієво-практичний чинник формування економічної культури в учнів пов'язаний з інтелектуальним, вольовим і емоційним чинниками, оскільки діяльність людини обумовлюється розумовою діяльністю, вольовими зусиллями особистості, емоційним ставленням до мети саморозвитку. Вольовий чинник сприяє свідомому регулюванню особистістю власних дій. Адже все, що спонукає людину до діяльності, обов’язково проходить через її розумові процеси, впливаючи на її волю. Таким чином, у процесі формування економічної культури учнів усі внутрішні чинники важливі і взаємозалежні.

Слід зазначити, що особливо інтенсивно розвиваються сьогодні процеси інформатизації суспільства, які привели до формування нового типу культури – інформаційної, елементи якої є важливим чинником формування економічної культури особистості. Під впливом науково-технічної революції змінюється місце людини не лише в системі виробництва, а і в системі суспільно-економічнх відносин загалом.

Сукупність цих чинників формує нові потреби особистості в набутті соціально-економічних знань, готовність до підвищення рівня продуктивності мислення, до розвитку розумових операцій, необхідних для розв’язання поставлених завдань. Отже, процес формування економічної культури стає важливим системним компонентом формування особистості.

Оскільки сьогодні людина має постійно приймати велику кількість  важливих економічних рішень, то цілком природною й важливою є якість економічного мислення особистості, як інтелектуального компоненту  економічної культури. Адже кожен громадянин України повинен бути  активним, творчим суб'єктом економічних і соціальних процесів у суспільстві.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/451650.html