---

Педагогічні умови та експериментальна технологія формування економічної культури учнів основної та старшої школи

З метою дослідження ефективності розробленої нами структурно-функціональної моделі формування економічної культури учнів середніх і старших класів загальноосвітньої школи було проведено формувальний етап педагогічного експерименту, яким було охоплено 1176 учнів (всього 42 класи), в тому числі в експериментальних класах –764, контрольних – 412 осіб.

Відповідно до цілей економічної освіти учні повинні оволодіти знаннями з основ економічної теорії та вміти використовувати ці знання у повсякденному житті, а саме: під час аналізу конкретних життєвих ситуацій і здійснення оптимального вибору; розв’язання практичних завдань, пов’язаних з економічною діяльністю людини, сім’ї, громади, держави; проведення порівняльного аналізу економічних явищ, тобто в учнів необхідно сформувати економічну культуру.

Обґрунтовані у попередньому параграфі зміст і особливості формування економічної культури в учнів загальноосвітньої школи мали прогностично-гіпотетичний характер і потребували дослідно-експериментальної перевірки.

Формувальний етап експерименту передбачав цілеспрямовану зміну умов навчання, а також вивчення того, що відбувається під впливом цих змін. Об’єктом формувального етапу експерименту є зміни обсягу і характеру знань, умінь і навичок в учнів, що відбуваються під педагогічним впливом. Підґрунтям для здійснення формувального експерименту стали дані, отримані в ході констатувального етапу експерименту.

Робочою гіпотезою експерименту було припущення про те, що ефективність формування економічної культури в учнів основної та старшої загальноосвітньої школи підвищується за сукупності таких умов:

• розробки змісту, форм, методів і технології формування економічної культури учнів основної і старшої загальноосвітньої школи і їх впровадження у навчально-виховний процес;
• збагачення змісту економічної складової шляхом відображення у змісті навчального предмету «Економіка» сучасних тенденцій розвитку ринкової економіки в Україні;
• дотримання дидактичних принципів особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів, спрямованих на активізацію навчально-пізнавальної та науково-дослідницької діяльності учнів та формування у них на цьому підґрунті економічної культури;
• забезпечення системної економічної підготовки учнів шляхом встановлення міжпредметних зв`язків у процесі вивчення  суспільно-гуманітарних, економічних предметів та позаурочної діяльності учнів;
• впровадження у навчально-виховну діяльність ЗОШ інноваційних технологій формування економічної культури;
• використання змісту і технологій економічних дисциплін ЗОШ для поліпшення профорієнтаційної роботи з учнями.

Метою формувального етапу експерименту було обґрунтувати та експериментально довести, що можливо і доцільно формувати економічну культуру в учнів основної і старшої загальноосвітньої школи завдяки певним чином організованій навчально-виховній діяльності, зокрема через зміст, форми, методи та технологію економічної освіти.

Таким чином, ваги набуває саме навчально-методичне забезпечення навчально-виховного процесу. 

Предмет «Основи економіки» із 2001 року включено до інваріантної частини навчального плану загальноосвітніх шкіл. Як базова дисципліна економіка викладається у 10-х класах усіх профілів (одна година на тиждень). У класах суспільно-гуманітарного профілю економіка викладається протягом двох років: у 10-му класі (дві години на тиждень) та 11 (одна година на тиждень). Для реалізації профільного навчання МОН України розроблено Типові навчальні плани для профільного навчання (наказ МОН України  від 20.05.2003 р. № 306), в яких запропоновано вивчення предмета «Основи економіки», як інваріативної складової навчального плану, у 10-х або 10-11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів. Для поглиблення й розширення знань учнів з економіки пропонуються курси за вибором, які викладаються за рахунок варіативного компонента змісту освіти. В основній школі (5 - 9 класи) економічні знання інтегруються у зміст географії, історії, математики, правознавства. Крім того, можуть вивчатися у цих класах курси за вибором. Та все ж ті курси, які пропонуються для середньої школи, не повною мірою готують дітей до сприйняття економіки у старших класах і не сприяють підготовці дітей до олімпіади, яка проводиться для учнів уже в 9-му класі, і вимагає досить фундаментальних знань з предмета. Потрібен пропедевтичний курс для 5 - 7 класів, який би підготував школярів до ґрунтовного вивчення економіки у 8 - 9 класах та поглиблення знань у 10 - 11 класах. Ми апробували розроблений нами пропедевтичний курс «Цікава економіка» для 5 - 7 класів, метою якого є отримання дітьми систематизованих економічних знань та підготовка учнів до сприйняття базового матеріалу у 8-9-х класах.

Для того щоб вчителі експериментальних класів грунтовно орієнтувалися у вимогах змісту, методики викладання, для них було проведено майстер-класи і триденні семінари з вчителями економіки (див. дод. И). Крім того, ми забезпечили вчителів навчально-методичними комплексами (НМК) до авторської програми «Цікава економіка», авторськими розробками уроків, авторськими дидактичними матеріалами та авторськими розробками виховних заходів.

Здійснення формування економічної культури учнів експериментальної групи в змістовному плані  реалізовувалася за такою програмою:

- 5 - 7 класи викладання спецкурсу «Цікава економіка» (1 година на  тиждень);

- 8 - 9 класи викладання спецкурсів «Прикладна економіка», «Ділова активність»,  «Власна справа» (по 1 годині на тиждень);

- 10-й клас – вивчення предмета «Основи економіки» (1-2 години на тиждень) та курсу «Основи споживчих знань» (1 година на тиждень);

- 11-й клас – вивчення курсу «Основи підприємницької діяльності» (1 година на тиждень).

Крім вивчення зазначених економічних курсів, учні мали можливість продовжити економічну підготовку у наступних формах:

 - факультативні заняття «Основи маркетингу», «Основи менеджменту», «Економічні проекти та їх презентування»;

- гурткова робота «Моя справа»;

- робота в рамках МАН;

- додаткові індивідуальні заняття;

- позакласна робота, зміст якої полягав в організації круглих столів, економічних ігор і змагань, зустрічей тощо.

Відповідно до предмета та завдань нашого дослідження, головний акцент було зроблено на вивчення особливостей формування економічної культури в процесі вивчення спеціальних курсів за рахунок годин варіативної частини навчальних планів та позакласної роботи.

Учні контрольної групи (К) протягом навчання у 5 - 9 класі не одержували спеціальної підготовки з основ економіки, а по закінченню 9-го класу могли обрати навчання у відповідних профільних класах або середніх закладах освіти школах №№ 3, 5, 11 та 15 м. Ніжин, смт. Срібне та м. Варва

Експериментальна група, для перевірки ефективності структурно-функціональної моделі, була в свою чергу поділена на дві підгрупі (Е₁ та Е₂). Групи Е₁ були сформовані в таких школах: № 3, 15 м. Ніжин та м. Варва, а групи Е₂ у школах: № 5, 11 м. Ніжин та смт. Срібне. У плані реалізації змісту навчання, в експериментальній групі Е₁, впроваджувалась розроблена нами структурно-функціональна модель формування економічної культури учнів основної та старшої школи, при цьому широко використовувалися методи активізації навчально-виховної роботи, в тому числі: ділові ігри; здійснення групової позаурочної навчально-практичної діяльності пошукового характеру, економічні практикуми тощо. В групі Е₂ учні 5-11 класів вивчали економічні дисципліни та спецкурси, при цьму вчителями застосовувалися переважно традиційні методи навчання (розповідь, пояснення, бесіда, вправи тощо), які доповнювалися діловими іграми. Протягом навчання у 5-9 класах в учнів контрольної групи відстежувалися ті ж параметри, пов’язані з формуванням економічної культури, що й в учнів експериментальної групи.

Таким чином, організація педагогічного експерименту здійснювалася фактично за двома паралельними напрямами. У рамках першого напряму порівнювався вплив педагогічних експериментальних факторів на учнів експериментальних груп, на другому – порівнювалися критеріальні показники, пов’язані з формуванням економічної культури в учнів контрольних та експериментальних груп. Крім того, нами аналізувався вплив комплексу позакласних та профорієнтаційних заходів, які здійснювалися в експериментальній групі.

 

 

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/451650.html