Аналіз результатів впровадження експериментальної структурно-функціональної моделі, технології та педагогічних умов формування економічної культури

Головним завданням проведеного нами педагогічного експерименту було дослідження ефективності використання розробленої нами структурно-функціональної моделі для формування економічної культури учнів основної і старшої школи. При цьому нами вивчалися та оцінювалися такі компоненти економічної культури: когнітивний, оперативний та ціннісно-мотиваційний.

Проводячи зрізи знань, умінь, якісних виявів розвитку  інтересів, мотивів, якостей особистості учнів тощо, ми використовували різноманітні джерела збору інформації, а саме: зрізи знань, тестування, анкетування, спостереження, вивчення шкільної документації, творчі роботи школярів, бесіди з учнями та вчителями тощо. Співставлення та аналіз інформації, отриманої різними методами, дозволило достатньо  об’єктивно відстежувати зміни параметрів, що вивчалися (в якості критерію об’єктивності було визначено  ідентичність відповідних оцінок, отриманих з різних джерел на рівні 70 – 80 %) [99].

Нами  досліджувалися такі показники сформованості економічної культури, як:

- економічні знання;

- економічні вміння і навички;

- загальнолюдські цінності;

- цінності комунікативної культури;

- цінності корпоративної культури;

- цінності інформаційної культури;

- цінності культури споживання.

Одним із завдань експериментальної роботи при формуванні когнітивного компоненту економічної культури учнів було підвищення продуктивного та системно-творчого рівня засвоєння узагальнених, суспільно-значимих економічних знань через поглиблення змісту економічних знань; формування внутрішньої мотивації оволодіння економічними знаннями, уміннями, навичками; підвищення рівня пізнавальної активності учнів; формування умінь і навичок роботи з інформацією; розвиток самостійності, ініціативності, творчості у процесі оволодіння економічними знаннями, уміннями, навичками.  Динаміку становлення й розвитку пізнавальних інтересів учнів, ми досліджували використовуючи відповідні тестові методики, зокрема “Карту інтересів” [84, с. 13-20] та “ОДАНІ” [99].  Перша методика дозволяє виявити загальні інтереси учнів за 29 напрямами професійної діяльності, друга – диференціювати їх за рівнем розвитку. Аналіз результатів, одержаних в ході констатувального експерименту за допомогою методики “Карта інтересів”, показав, що як у контрольній, так  і в експериментальній групах кількість учнів, які  виявляють інтерес до економіки та бізнесу, практично однакова (23 % респондентів експериментальної, та 21 % опитаних з контрольної групи). Аналіз результатів, одержаних за допомогою згаданої методики наприкінці формувального експерименту показав, що кількість учнів, які виявили  інтерес до економіки склала 49 % в учнів експериментальної групи Е₁ (приріст 26 %) та 28 % в учнів контрольної групи (приріст 6 %).  Для визначення особливостей розвитку відповідних інтересів нами використовувалася методика “ОДАНІ”, яка дозволяє диференціювати інтереси учнів за рівнями їх прояву. Низький рівень характеризується індиферентним або негативним ставленням до певної сфери пізнавальної та практичної діяльності людини; нижчий за середній рівень характеризується загальним бажанням учня щось пізнати з даного предмета; середній рівень характеризується намаганням  поповнити відповідні знання та вміння з додаткових джерел; високий характеризується активним  захопленням навчальною діяльністю у відповідній сфері

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/451650.html