Бібліотека як документаційна основа суспільства

Як було зазначено у 1 розділі дисертаційного дослідження, цілями бібліотечної взаємодії є створення, накопичення, надання в користування документованих знань і суспільно значущої інформації. Відповідно до цього виникає необхідність дослідити технологічну структуру бібліотечної діяльності як підґрунтя внутрішньої та зовнішньої взаємодії. Структура бібліотечної діяльності складається з багатьох процесів, які поступово наповнювали технологічні напрямки. Значний внесок у досліджувану проблему зроблено у працях учених і провідних фахівців у галузі соціальних комунікацій. Н. М. Кушнаренко, Ю. М. Столяров [241.], А. А. Соляник [234], вивчаючи еволюцію та технології документопостачання бібліотечних фондів, розкривають особливості формування «бібліотечних документних систем» протягом століть, узагальнюють та виводять теоретичне підґрунтя згаданих процесів.  У фундаментальній монографії Л. А. Дубровіної і О. С. Онищенка «Бібліотечна справа в Україні в XX столітті» визначено, що «сьогодні бібліотеки України орієнтовані на функціонування в глобальному вільному інформаційному суспільстві із першочерговим вирішенням гуманітарних питань, забезпеченням загального доступу до інформаційних ресурсів, збільшенням засобів комунікації, декомерціоналізацією інформації, яка є загальним набутком людства» [102, с. 505]. Дослідники аналізують фундаментальні зміни в організації книгозбірень, їхню роль у суспільстві, підкреслюючи наявність інновацій у діяльності бібліотек, у формуванні бібліотечної мережі, бібліотечних фондів, створенні ІР, науково-довідкового апарату, у здійсненні обслуговування, розкривають особливості культурно-інформаційної та видавничої діяльності бібліотек.

І. С. Пилко стверджує, що в бібліотеці представлені: виробничі процеси, процеси забезпечення, науково-дослідні процеси й управлінські процеси [188, с. 7]. Тобто бібліотечна діяльність досліджується з позицій процесного підходу. М. Я. Дворкіна підкреслює важливість урахування творчої складової та інновацій, наголошує, що зміни – це тенденція, важлива для «розкриття поняття «бібліотечна діяльність»; у ній, з одного боку, збільшується кількість повторюваних, нормованих елементів, а, з іншого боку, при систематичній зміні технічних, технологічних, ресурсних складових зростає і кількість творчих елементів…» [90, с. 765].

Науковці та бібліотекарі-практики розкривають інноваційні засоби ефективного зберігання, вчасного надання документованої інформації, оперативної взаємодії з іншими суб’єктами в інформаційному просторі. Прикладом наукового обґрунтування цього є колективна монографія науковців НБУВ, присвячена основним тенденціям еволюції вітчизняного інформаційного середовища, що пов’язані з удосконаленням процесу дієвого використання в інформаційних обмінах медіа-ресурсів, продукції сучасних соціальних мереж, наукової періодики, архівної та книжкової спадщини, інтегрованості до цього середовища сучасних бібліотек [206]. Використання інноваційних технологій передбачає формування у бібліотечних працівників необхідних знань, навичок роботи з програмним забезпеченням. Новий етап технологічного розвитку бібліотек, який називають «Бібліотека 2.0» «пов’язаний із застосуванням мережевих комунікації та технологій Web 2.0, що охоплюють все більше бібліотечних послуг та сервісів» [284, с. 17]. Застосування технологій Web 2.0 надає можливість бібліотеці відповідати вимогам користувачів. Використання соціальних мереж дозволяє реалізувати просування бібліотеки, її послуг і ресурсів, привертає користувачів до бібліотеки, книги та читання. Робота бібліотекарів у соціальних мережах збільшує число користувачів бібліотечної продукції і послуг. Бібліотеки створюють блоги, власні акаунти, профілі, сторінки в популярних соціальних мережах («Вконтакті», «Faсebook», «Twitter», «Skype»).

На думку дослідників, мережеві комунікації та технології Web 2.0 охоплюють все більше бібліотечних послуг та сервісів. Це дозволяє говорити про новий етап розвитку бібліотек, який називають «Бібліотека 2.0». Бібліотеки активно використовують віртуальні комунікації як мінімум для поширення інформації про заклад, його послуги. Створені бібліотечні сайти, їх наповнення та популярність досягаються завдяки спільноті користувачів, зацікавлених у їхньому розвитку. Виникає новий клас бібліотечних сервісів, які визначають правила глобального інформаційного середовища. Бібліотечно-інформаційні продукти такого типу стають платформами для спілкування між бібліотекою і потенційним користувачем, між користувачами, між фахівцями бібліотечної справи. Сторінки блогів та представництв у соціальних мережах на прикладі одеських обласних бібліотек представлені у Додатках Г-Д.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/84803.html