Частота та причини виникнення психічних розладів

За визначенням ВООЗ здоров'я є станом повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів [6]. Психічне здоров’я належить до числа найбільш вагомих та серйозних проблем, тому що воно є провідним чинником продуктивності праці і сприяє економічному розвитку країни. Розлади психіки та поведінки певною мірою «універсальні», оскільки вражають людей незалежно від віку, статі, соціального положення, місця проживання. Проблеми психічного здоров’я у будь-який період життя виникають у кожної четвертої людини. З 870 млн. людей, які проживають у Європі, у 11,4% виникають тривожно-депресивні розлади, у 2,4% розлади, пов’язані зі вживанням алкоголю, у 0,8% – деменція різного ґенезу, у 0,5% – панічні розлади, у 0,45% – шизофренія. Психічні розлади займають друге місце за частотою виникнення різних хвороб в Європі [7]. За розрахунками показників Disability-adjusted life year (DALY), до 2020 р. в світі прогнозується питома вага розладів психіки та поведінки на рівні 15% від усіх хвороб. За тими ж показниками, у 1990 році психічні розлади склали 10% [8]. Також проблеми психічного здоров'я є провідною причиною непрацездатності у світі.

За даними ВООЗ, у багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні, не приділяється належної уваги питанню охорони психічного здоров’я, не проводиться належна профілактика цих захворювань [9, 10].

У нашій країні, за даними 2011 р., захворюваність на психічні розлади становила 23,4 на 10 тис. населення [11]. А серед взятих на диспансерний та консультативний облік захворюваність на непсихотичні розлади склала 74,3%, або 17,4 на 10 тис. нас., психотичні розлади склали 16,8%, або 4,1 на 10 тис. нас., захворюваність на розумову відсталість – 7,2%, або 1,9 на 10 тис. населення. За даними епідеміологічного дослідження, кожний третій житель України протягом життя має психічні розлади, а кожний шостий – психічні розлади протягом року [12]. Так, поширеність усіх психічних розладів в 2011 р. склала 255,2 на 10 тис. нас., з них непсихотичні розлади складали 50,0%, або 127,8 на 10 тис. нас., психози - 26,5%, або 67,7 на 10 тис. нас., розумова відсталість – 23,3%, або 59,6 на 10 тис. населення [13, 14]. Україна (на рівні з такими країнами, як Ліван, Китай і Колумбія) належить до держав, де особи з симптомами психічних розладів рідко звертаються за медичною допомогою [15]. За даним ВООЗ, самогубство, як причина смерті, займає друге місце серед людей у віці 15-35 років після дорожньо-транспортних пригод. В Україні зростає відсоток суїцидів, особливо серед осіб працездатного віку, що зумовлено як соціально-економічними перетвореннями, так і багатьма іншими факторами. Відомо, що лише 2,2­2,8% серед загальної кількості суїцидів скоюють особи із встановленими психічними розладами. Близько 50% осіб, які страждають психічними розладами, не отримують жодної медичної допомоги [16]. Дуже часто люди не звертаються за допомогою до психіатра, бо переконані, що на них буде повішено «ярлик» психічно хворої людини [17].

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/86501.html