Програма та методики дослідження системи цінностей студентської молоді

ZЗавданням емпіричного дослідження було виявлення особливостей системи цінностей студентської молоді та встановлення соціально-психологічних чинників, які обумовлюють процес її формування в сучасних умовах розвитку українського суспільства. З цією метою була розроблена програма проведення емпіричного дослідження, обрано групи випробуваних і підібрано відповідний методичний інструментарій.

Програма проведення емпіричного дослідження включала кілька етапів.

На першому етапі – пошуковому, було з’ясовано та узагальнено теоретичний матеріал із зарубіжної та вітчизняної наукової думки щодо проблеми цінностей особистості, а також визначено особливості ціннісних орієнтацій сучасної студентської молоді на підставі аналізу результатів останніх соціально-психологічних досліджень.

На другому етапі – констатувальному, був розроблений емпіричний алгоритм дослідження, визначені його завдання, зроблений добір методичного інструментарію, перевірена його надійність та ефективність, власно проведені емпіричні студії та проаналізовані й узагальнені їх результати.

Третій етап – формувальний, на якому була здійснена спроба за допомогою психологічних і соціально-психологічних впливів оптимізувати процес інтеріоризації студентами просоціальних цінностей та смислів.

На четвертому етапі – узагальнюючому, підведені підсумки емпіричного дослідження, проаналізовані його основні результати та зроблені висновки, а також окреслені напрями перспективних студій щодо подальшого вивчення проблеми цінностей особистості.

Вибірку досліджуваних становили студенти інститутів і факультетів Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, а також його філій в м. Євпаторія та м. Феодосії. Це студенти, які навчалися за психологічним (195 випробуваних), філософським (35), технічним (77), економічним (73) та юридичним (67) напрямами фахової підготовки 2-5 курсів навчання, у віці від 17 до 25 рр. Загальна кількість випробуваних складала 447 студентів (210 (47%) юнаків і 237 (53%) дівчат).

Методичний інструментарій емпіричного дослідження склали: анкетування; бесіда; спостереження; аналіз продуктів діяльності; психодіагностичні методики (опитувальник М. Рокича RVS («Rokeach Value Survay») в адаптації А. В. Гоштаутаса, А. М. Семенова, В. А. Ядова [195]; опитувальник Ш. Шварца SVI («Szwartz Value Inventory») в адаптації В. М. Карандашева [74]; «Опитувальник термінальних цінностей» (ОТеЦ) І. Г. Сеніна [149]; методика «Ціннісні орієнтації» О. І. Моткова та Т. А. Огневої [109]; методика визначення соціальних цінностей особистості (Н. П. Фетіскін, В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов) [172]; опитувальник вияву схильності особистості до індивідуалізму – колективізму (ІК) С. О. Гарькавця [54]; тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д. О. Леонтьєва [89]); методи математичної та статистичної обробки даних (φ-критерій кутового перетворення Фішера, t-критерій Стьюдента). Математична обробка даних та їхня графічна презентація здійснювалися за допомогою пакета статистичних програм SPSS (версія 17.0).

Методичний інструментарій був складений відповідно до мети та завдань дослідження, а критеріями їхнього вибору виступили концептуальна обумовленість, висока валідність та психометрична надійність використаних методик.

Разом із цим, у дослідженні були використані матеріали опитування, які люб’язно були надані доктором філософських наук, професором В. Д. Ісаєвим, який на протязі 18 років вивчав ціннісні орієнтації студентів. Науковець опитав більше ніж 1000 студентів, які навчалися за різними напрямами фахової підготовки (педагоги, філософи, економісти, соціологи, юристи, інженери тощо).

Студенти визначали цінності як термінального, так й інструментального характеру, які, як вони вважали, були для них головними у житті. Доцільність використання результатів даного опитування полягає у тому, що ми таким чином спробували прослідкувати трансформації, які відбулися у ціннісних орієнтаціях студентської молоді на протязі тривалого часу. Як на нашу думку, це певною мірою підвищило загальну валідність експериментальних даних і, в цілому, надало додаткові можливості для якісного аналізу основного змісту системи цінностей сучасної студентської молоді.

Опитувальник М. Рокіча RVS («Rokeach Value Survay») в адаптації А. В. Гоштаутаса, А. М. Семенова, В. А. Ядова [198] став наступним методичним засобом наших емпіричних студій. Це було зумовлено тим, що даний опитувальник спрямований на виявлення ієрархії індивідуальних цінностей, які визначаються шляхом прямого ранжування конкретного списку цінностей.

У списку знаходяться 18 термінальних і 18 інструментальних цінностей, які на думку самого Рокіча, достовірно диференціюють аксіологічні виміри американського суспільства [227]. Зауважмо, що даний розподіл відповідає розподілу ціннісних орієнтацій на цінності-цілі та цінності-засоби, запропонованому В. А. Ядовим [198]. Термінальні цінності або цінності-цілі – це переконання в тому, що будь-яка кінцева мета індивідуального існування варта того, щоб до неї прагнути, а інструментальні ‒ переконання в тому, що будь-який спосіб дій або наміри особистості є кращими за будь-якої ситуації.

Виходячи з того, що індивідуальні цінності визначаються культурою та релігійною специфікою, особливостями впливу суспільних інститутів й складаються на підставі індивідуального досвіду переживань, даний опитувальник є достатньо інформативним й для української спільноти. Це визначається тим, що українське суспільство за 20 останніх років свого існування, у своєму соціально-економічному, політичному, інформаційному розвитку певною мірою наблизилося до ринкового суспільства й трансформації, що в ньому відбуваються, роблять дану тенденцію незворотною. Крім цього, опитувальник не пов’язаний із віковими, релігійними та іншими різницями, досить простий у використанні, що є особливо важливим при проведенні системних соціально-психологічних досліджень.

Третьою методикою емпіричного виміру став опитувальник Ш. Шварца SVI («Szwartz Value Inventory») в адаптації В. М. Карандашева [74]. Ш. Шварц припускає системний принцип організації цінностей. Науковець виокремлює десять типів цінностей, між якими складаються певні взаємовідносини. Ці взаємовідносини припускають, що індивідуальні ціннісні одиниці повинні бути розташовані у двомірному просторі (двомірна конфігурація склала 54 цінностей), які вкладаються у 10 типів цінностей. Тобто, модель цінностей Шварца одночасно скорочує число фундаментальних типів цінностей до 10 та збільшує число індивідуальних цінностей до 54 [228]. Випробуваним пропонувалося оцінити кожну цінність за шкалою від 7 («найбільша важність»), через 0 «важності», до 1 («суперечать моїм цінностям»).

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/40961.html