Критеріально-рівневий аналіз вокально-сценічної майстерності майбутніх учителів музики

Для визначення  ефективності формування вокально-сценічної майстерності у китайських студентів – майбутніх учителів музики, необхідно мати чіткі ознаки та параметри вимірювання досліджуваного феномена. Такими ознаками у педагогічних дослідженнях слугують чітко визначені критерії та показники, «що відображають сутнісну характеристику предмета, що вивчається» [168, 157]. Доцільно зазначити, що поняття «критерій» (з грецької -  засіб, переконання, мірило) у науковій літературі розглядається як ознака, на основі якої проводиться оцінювання, визначення або класифікація чогось [43, 181]. Саме науково обґрунтовані  критерії, як «мірило», «еталон» оцінювання досліджуваного явища, дають змогу провести педагогічну діагностику досліджуваного феномена, визначити рівні його сформованості та простежити динаміку розвитку, зосередити увагу на окремих недоліках та окреслити напрямки педагогічної роботи. Тож, розробка критеріїв та показників вокально-сценічної майстерності китайських студентів була найбільш відповідальним і складним завданням пошукового етапу нашого дослідження.

Визначаючи структуру особистісного професійного становлення майбутніх учителів мистецьких дисциплін В.Орлов виокремив три групи основних критеріїв, а саме: афективно-мотиваційних, нормативно-регулятивних та поведінкових. З цього приводу він зауважив, що «часткові критерії та їх показники допомагають встановити провідні тенденції професійного становлення та розвитку художньо-педагогічної культури, постановки мети і розробки технології, запроектувати закономірності психічних процесів, сприйняття, усвідомлення, осмислення рівнів творчої діяльності» [126, 107].

Відповідно до визначених структурних компонентів нами були розроблені критерії оцінювання і показники сформованості вокально-сценічної майстерності майбутніх учителів музики. Розроблений критерій – мотиваційно-регулятивного компоненту – дав змогу з’ясувати міру прояву спонукальних мотивів до вокально-сценічної діяльності та такі показники:    1) інтерес до вокальної-сценічної діяльності; 2) цілеспрямованість студентів на фахове самовдосконалення.

Критерій, що віддзеркалював міру прояву спонукальних мотивів до вокально-сценічної діяльності розкривав головний його показник 1-й – інтерес до вокальної-сценічної діяльності.

Різноманітність прояву інтересу в житті кожної особистості і суспільства взагалі, його важливість і визначальний вплив на якість будь-якої діяльності людини зумовили складність й багатогранність розуміння вченими цього історичного феномену.

Віддає перевагу емоційному елемененту інтересу й сучасний американський психолог К. Ізард. Він розглядає інтерес як “форму афекту”, одну з фундаментальних емоцій (інтерес-збудження): “Це єдина мотивація, яка може підтримувати повсякденну роботу нормально. Він (інтерес) необхідний для творчості. Учений підкреслює зв'язок інтересу з прагненням людини до відкриттів, яке називає “вершиною людського розвитку” і “неспецифічним виявом людського інтересу, який робить людську природу здатною до майже необмеженого резонансу” [93, 52].  

Встановлено, що продуктивність діяльності, її процес і результати визначаються, по-перше спрямованістю мотивів, їх змістом, по-друге, ступенем активності, напруженості мотивів відповідного змісту, що в цілому створює своєрідність мотивації майбутнього вчителя музики до вокально-сценічної діяльності. Звідси і визначаються підходи до структурування наявних мотивів.

Найпоширенішим є поділ мотивів на такі групи:

• мотиви закладені в самій навчальній діяльності (інтерес до знань, інтерес до процесу навчання);
• мотиви, які лежать поза межами навчальної діяльності (широкі соціальні мотиви, вузькоособистісні, негативні).

Таку класифікацію запропонували Л.Божович, П.Якобсон.

Відомі й інші класифікації мотивів які розрізняються як кількістю мотивів (від 4 до 31), так і за якісним складом.

З приводу виокремлення пізнавального інтересу з-поміж інших мотивів існують різні думки. Так В.Лежньов не вважає інтерес мотивом оскільки “він не володіє власною спонукальною силою”. В.Оконь, навпаки, розглядає інтерес як мотив, що виникає в процесі навчання і одночасно бере у ньому участь. Близький до цієї позиції Д.Берлайн, який відводить інтересу (цікавості) роль провідного, але не єдиного мотиву дослідницької поведінки та мислення. Дж.Брунер розглядає інтерес окремо в системі мотивів, водночас підкреслює, що дієвість мотивів, їх спонукальна сила зумовлена опорою на активний інтерес.

О.Леонтьєв вважає інтерес провідним мотивом навчальної діяльності який надає своєрідності іншим мотивам, визначає весь характер мотивації в цілому [92, 103].

У наукових дослідженнях Л.Божович, Н.Морозової, Л.Славіної виявлено, що навчання яке ґрунтується лише на широкій соціальній мотивації, не сприяє результативності навчання, мало впливає на психологічний розвиток особистості. Б.Ананьєв ієрархію мотивів вважає довершеною: провідними вважає як пізнавальні, так і соціальні мотиви.

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє виділити основні аспекти і напрямки дослідження : методологічний, філософський, психологічний, дидактичний і методичний. Зазначається, що вивченню інтересу як соціального явища відводилось значне місце у всіх філософських системах починаючи з античності [78].

Учені Арістотель, Демокріт, Лукрецій, Спіноза визначають “потребу” як першопричину способу життя людей, вчинків, окремої людини й розвитку суспільства в цілому [167]. Найбільш істотною для розвитку зазначених поглядів була спроба створити теорію інтересу, яку здійснив Гельвецій. У книзі “Про розум” він проголошує інтерес “пружиною духовного розвитку людини”, “всесильним чаклуном, який змінює в очах всіх сущих від усякого предмета” [167, 75].

Як мотив навчальної діяльності пізнавальний інтерес має ряд переваг над іншими мотивами (обов’язку, досягнення, престижу тощо). Адже він проявляється в ситуаціях коли учень прагне удосконалити діяльність яка йому подобається.

Роль пізнавального інтересу в процесі навчання багатозначна. Він постає засобом живого, захоплюючого навчання, сильним мотивом, що зумовлює інтенсивний і зосереджений перебіг пізнавальної діяльності стійкою рисою характеру, яка сприяє фаховому самовдосконаленню студентів у процесі вокально-сценічної діяльності.

Провідним для психічного розвитку дослідники вважають інтерес і потребу в нових враженнях. Ця потреба вважається “найважливішою спонукальною силою всього психічного розвитку в онтогенезі; на її ґрунті розвиваються й інші потреби”, наприклад у професійному зростанні різних видах комунікації тощо [4, 119].

Пізнавальний інтерес на шляху свого розвитку звичайно характеризується пізнавальною активністю, усвідомленою спрямованістю на певний предметний зміст і вид творчості. Наявністю пізнавального інтересу можна пояснити прагнення людини проникнути в істотні зв’язки, відношення, закономірності пізнання, досягти результативність у провідній діяльності. Теоретичний інтерес пов’язують як із прагненням пізнати складні теоретичні питання і проблеми конкретної науки, так і намагання використати їх як інструмент пізнання.

Взаємозв’язок мотивації і пізнавального інтересу – явище складне й багатоаспектне. Передусім у структурі мотивації інтерес може грати провідну роль, а може бути підпорядкований іншим мотивам. Пізнавальний інтерес тісно пов’язаний зі змістом провідної діяльності та раніше від інших мотивів усвідомлених ним; у порівнянні з іншими має менш ситуативну залежність. Як стійка якість особистості, що формується, він проявляється в найрізноманітніших обставинах і відбиває найбільш значущі сторони  розвитку особистості (волю, інтелект, почуття), що характеризується об’єктивними умовами прояву та розвитку, чіткими ознаками, що уможливлюють його вимір і керівництво процесом розвитку.

Інтерес детермінує навчальну діяльність у цілому, зумовлюючи самоудосконалення учня, появу мотивів “власного здоров’я”. Завдання полягає в тому, щоб формувати пізнавальний інтерес як провідний мотив навчальної діяльності, підтримувати його в режимі домінування над іншими. Що стосується останнього висновку то його реалізація лежить у площині педагогічних пошуків.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/451767.html