Порівняльний аналіз результатів педагогічного експерименту

Контрольний етап дослідження був спрямований на перевірку забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів. Мета контрольного етапу експерименту – виявлення динаміки вихованості ціннісного ставлення до здоров’я у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку як інтегрального показника здорового способу життя.

 Відповідно до мети були виконані такі завдання:

• визначено вплив цілеспрямованої діяльності педагогів на процес забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку;
• встановлено значення співпраці з батьками у розв’язанні проблеми збереження та зміцнення здоров’я дітей;
• діагностовано рівень вихованості ціннісного ставлення до здоров’я у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку після впровадження експериментальної методики забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя дітей досліджуваного віку;
• проаналізовано динаміку вихованості ціннісного ставлення до здоров’я у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку з метою визначення ефективності експериментальної методики забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя.

У контрольному етапі експерименту використовувався діагностичний інструментарій констатувального етапу експерименту, в арсеналі якого були такі методи: бесіди з педагогами, батьками та дітьми; анкетування педагогів і батьків; спостереження за різними видами діяльності дітей, їх аналіз; індивідуальні бесіди зі старшими дошкільниками та молодшими школярами; метод незакінченого речення; малюнковий тест; кількісна обробка результатів.

Під час першої частини експерименту – визначенні впливу діяльності педагогів на процес забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку – проводилася бесіда, у якій взяли участь 75 вихователів (35 з ЕГ та 40 з КГ) та 73 учителя початкової школи (34 з ЕГ та 39 з КГ). Вони дали відповіді на запитання:

1. Які методи сприяли підвищенню в дітей інтересу до тем, що вивчалися?
2. Які зміни спостерігалися у ставленні дітей до здоров’я в ході роботи за експериментальною методикою?
3. Як проявлявся у вихованців інтерес до власного здоров'я?
4. Які форми роботи є найбільш ефективними у процесі формування фізичного здоров’я?
5. Які методи доцільно використовувати у процесі формування соціального здоров’я дітей?
6. Які форми співпраці з батьками є найбільш ефективними?

Результати опитування показали, що вихователями та вчителями ЕГ серед методів, які сприяють засвоєнню дітьми запропонованої інформації, визнані такі: вихователі: ігрові методи (84 % відповідей), практичні – проведення дослідів (75 %), інтерактивні методи: „моделювання ситуацій” (65,6 %), „незакінчені речення” (65,6 %); вчителі: практичні методи – досліди, використання моделей, вправляння (68,5 %), інтерактивні методи (53,5 %), ігрові (32 %), тоді як вихователі КГ віддали перевагу лише ігровим методам (84%), а вчителі КГ вказували словесні методи – бесіди, розповіді, читання літератури (78 %) (перше питання).

Виходячи з відповідей вихователів та вчителів КГ на друге запитання, було зроблено висновок, що у ставленні дітей КГ до здоров’я відбулися незначні зміни. Дошкільники з бажанням виконують загартувальні процедури і вправи на заняттях з фізичної культури, але ініціативи до самостійного їх проведення не виявляють. Молодші школярі виконують фізкультхвилинки, фізкультпаузи, але інтерес до їх виконання згасає. У свою чергу, вихователі ЕГ акцентували увагу на тому, що діти стали більш терплячими у стосунках з однолітками (50 % відповідей), намагаються вдома проводити оздоровчі процедури для батьків (56 % відповідей), самостійно виконують рухові вправи на тренажерах і з предметами у фізкультурному центрі (62,5 %),  нагадують один одному про виконання гігієнічних процедур (56 %), прагнуть підтримувати позитивний настрій у групі (65,6 %) тощо. Вчителі початкової школи ЕГ відзначили більшу згуртованість класного колективу, оскільки вболівають за хворих дітей, переймаються станом однолітків та членів родини (42 %), цікавляться книгами валеологічного спрямування, будовою організму, його життєдіяльністю, самостійно вивчають наочні матеріали (76 %), слідкують за станом повітря в класній кімнаті (36 %).

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/40113.html