Сучасні форми та методи виховання доброзичливого ставлення до людей різних національностей у дітей старшого дошкільного віку в поліетнічному середовищі

З метою дослідницько-експериментальної перевірки ефективності  запропонованої методики виховання доброзичливого ставлення до людей різних національностей у дітей старшого дошкільного віку в поліетнічному середовищі був організований формувальний етап дослідження. З дітьми експериментальної групи була організована поетапно ускладнена робота на основі врахування розроблених педагогічних умов. У контрольній групі робота проводилася за традиційною методикою.

В узагальненому вигляді експериментальна робота на першому етапі реалізації методики „Сходинки доброзичливості” – „індивідуалізації” – представлено у додатку Н.

У відповідності з експериментальною методикою зміст знаннєвого напряму роботи було впроваджено у межах занять з ознайомлення з навколишнім. Слід зауважити, що заняття цього етапу своєю метою мали не стільки інформування дітей про неповторність оточуючих людей, адже певні знання вихованці старшого дошкільного віку вже мали, скільки їх актуалізацію та усвідомлення. З огляду на це ядром заняття були творчі завдання та вправи, дидактичні ігри, тренінгові вправи, зорієнтовані саме на актуалізацію вже наявних уявлень та знань.

Збагачення знань дітей про власну своєрідність та особистісну неповторність оточуючих людей починалося з підведення до розуміння значущості мати „родзинку” та бути несхожою на інших людиною (заняття на тему „Людина – частинка живої природи”). У вступній частині цього заняття вихователь запропонував кожній дитині порівняти по два листочки, що на прогулянці були зібрані навколо одного великого дерева, та відповісти на запитання: „Різні вони чи однакові?”. Відповіді дітей показали, що вони наочно бачать, що листочки схожі один на один, і водночас чимось різняться: кольоровими відтінками, формою, величиною, візерунками тощо. Після цього дітей запитували, добре це чи погано – бути різними, несхожими. Обговоривши це питання вихователь підвів дітей до розуміння того, що завдяки неповторності свого кожного листочка дерево стає могутнім, красивим, досконалим.

Далі діти довідалися, що людина це теж частинка живої природи, адже вона, також як рослини та тварини дихає, росте, живиться, продовжує свій рід тощо. Розповідь супроводжувалась демонстрацією зображень, що ілюструють процеси, властиві живим організмам (дихання, живлення, ріст тощо). З подальшої розповіді вихованці дізналися, що кожна людина, як і кожний розглянутий ними листочок, є унікальною. Неповторність кожного вихованця є надзвичайно цінною для групи, суспільства, держави, навіть цілого світу. Завдяки своїй самобутності кожна людина, у тому числі і кожна дитина, доповнює цей світ. З метою закріплення набутих знань проводилась дидактична гра „Червоний, жовтий, голубий”, зорієнтована на підведення дітей до висновку, що у природі усе різноманітне та неповторне.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/564282.html