Аналіз результатів дослідницько-експериментальної роботи

На етапі контрольного етапу експерименту було виявлено кількісні та якісні зміни, що відбулися в результаті впровадження у практику дошкільних навчальних закладів Криму системи формувальних впливів. Їх ефективність визначили за одержаними даними контрольного „зрізу” після останнього етапу формувального експерименту, який припав на період, коли діти завершували перебування в старших групах дошкольних навчальних закладів.

Діагностування рівнів вихованості доброзичливого ставлення до людей різних національностей у дітей старшого дошкільного віку визначалось по кожному критерію (когнітивному, емоційно-ціннісному, поведінковому) за методикою апробованою на констатувальному етапі дослідження.

За допомогою методів індивідуальної бесіди та серії дидактичних вправ було визначено вихідний рівень сформованості когнітивного крітерію у дітей старшого дошкільного віку різних за етнічною належністю.

Результати першої індивідуальної бесіди з дітьми показали, що вихованці всіх національностей в ЕГ (100%) та КГ (100 %) усвідомлюють, що всі люди різні. Також всі досліджувані ЕГ та КГ (100%) оцінюють це як позитив, що підтверджується наступними відповідями: „Бути різними добре, тому що так цікавіше спілкуватися один з одним”, „Це добре, тому що ми усі неповторні та самобутні”, „Це добре, адже кожен має свою „родзинку” та усі ним зацікавлюються” тощо.

Одержані відповіді на трете запитання („За якими ознаками розрізняють людей?”) показали, що кількість досліджуваних, що називала з-поміж ознак національні особливості такі як, мова, національний одяг, традиції, звичаї була більшою в ЕГ (70,0 % дітей-росіян, 66,7 % дітей-українців та 74,1 % дітей кримських татар). В КГ з поміж подібних ознак досліджувані переважно називали зовнішні відмінності (довжину волосся, зріст, колір очей тощо).

Відповіді досліджуваних на четверте запитання „Хто ти за національністю?” показали, що в ЕГ не залишилося дітей, які б не були обізнані щодо власної національної належності. На етапі констатувального експерименту кількість таких дітей дорівнювала лише 15,0 % у українців, 16,7 % росіян та 48,3 % кримських татар. В КГ на етапі контрольного експерименту переважна більшість дітей різних національностей мала труднощі при визначені своєї етнічної належності, а саме назвали свою етнічну належність тільки з другого або третього разу, опираючись на стимулюючі та уточнюючі запитання експериментатора.

Не викликало труднощів у досліджуваних ЕГ і п’яте запитання „Чи розрізняються люди за національністю?”. Діти різних національностей в ЕГ відповіли на це запитання стовідсотково ствердно. В КГ 16,6 % дітей-росіян, 13,6 % дітей-українців та 12,1 % дітей-кримських татар відповіли, що люди за національністю не розрізняються.

Виходячи із експериментальних даних було зроблено висновок щодо позитивних змін у знаннях дітей ЕГ стосовно неповторності оточуючого світу. В КГ ці зміни були несуттєві.

Результати дидактичної вправи „Вибір ілюстрацій з елементами етнокультурних особливостей рідного народу”, зорієнтованої на визначення уявлень дітей про культуру та традиції рідного народу, були наступними. Із  запропонованих дітям російської національності 12-ти ілюстрацій вихованці ЕГ (86,7 %) назвали вісім – „чаювання біля самовару”, „балалайку”, „весілля”, „личаки”, „рогач”, „Масляна”, „гуслі”, „берестяний кошик”. Крім того, діти змогли розповісти і пояснити, що зображено на кожній з цих фотографій. Для прикладу наведемо відповіді дітей: „Гуслі – це старовинний музичний інструмент. На гуслах грають багато героїв російських казок, наприклад, Садко, Добриня Микитич. Їх ще називають гуслярі” (Олексій П.), „У берестяних кошиках зберігають овочі та фрукти. Вони пропускають повітря, тому овочі в них не зіпсуються” (Матвій.), „Рогач – це довга палиця з рогачкою на кінці. Рогачем захоплювали і ставили у російську піч горщики і чавунці. Під кожен розмір чавунка був свій рогач” (Оксана Я.), „Самовар стояв завжди в центрі столу. Його передавали по спадку, дарували. До самовару ставилися дбайливо, зберігали як сімейну реліквію. Є така приказка „Самовар кипить – йти не велить”. Так говорять, тому що за чаєм всі спілкуються” (Марія О.) тощо.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/564282.html