Гра та її вплив на поведінку людини

Явище «гри» є одним з найдавніших видів людської діяльності. На перші згадки цього феномену натрапляємо в Біблії, індійських Ведах, творах Платона, Аристотеля та Геракліта. Уже в Книгах Старого Завіту ми можемо зафіксувати використання слів «гра», «грати» у декількох значеннях. Так, наприклад, у Книзі Буття, главах 26, 32 та 16 знайдемо: «… подивившись у вікно, побачив, що Ісаак грає з Ревеккою» (26:8) [7, с. 36], в Ісході: «…народ їв та пив, а після став грати» (32:6) [7, с. 103], Книзі 1 Царств: «…на тебе злий дух від Бога, то він, граючи рукою своєю, буде заспокоювати тебе» (16:16), «… знайдіть мені людину, що гарно грає» (16:17) [7, с. 320]. Звернувшись до тлумачення семантики слова «гра» в україномовній, англомовній та російськомовній довідковій літературі, акцентуємо увагу на тому, що словникові статті містять від двох до десяти лексичних значень цього слова. Аналізуючи академічні видання, а саме новітній тлумачний «Словник української мови», підготовлений Українським Мовноінформаційним фондом Національної Академії наук України (2011), «Великий академічний словник російської мови» (2007), «Тлумачний словник української мови» (1998), «Словник української мови ХVI–XVII ст.» (2000 р.), «Толковый словарь русского языка. Современная версия» за редакцією В. Даля (2001р.) «Современный толковый словарь русского языка» (2001), «Словарь русского языка» (1989) за редакцією С. Ожегова систематизуємо наведені визначення. Слово «гра» із синонімічним рядом «забава», «грище», «гулянка», «розвага», «спорт» [14, с. 655] вживається, щоб визначити : 1) «дію від значення грати, забаву»; 2) «заняття для розваг, 25 відпочинку, зміцнення здоров’я на основі певних правил та умов»; 3) «набір предметів для таких занять»; 4) «ряд дій та вчинків з певною метою»; 5) «створення типових професійних ситуацій для пошуку практичних рішень»; 6) «сценічне виконання ролі»; 7) «виконання музичного твору на одному або декількох інструментах»; 8) «блиск, мерехтіння»; 9) «купівлю-продаж цінних паперів з метою отримання прибутку за рахунок курсової різниці». Виникає логічне запитання, які з цих значень є актуальними для розгляду феномену відеоігор? На цьому етапі дослідження ми можемо гіпотетично припустити, що це значення 1,3,5, 6. Зауважимо одну важливу особливість стосовно етимології слова «гра» в англійській мові, зафіксовану в сьомому томі “The New Encyclopedia Britannica”. У виданні наявні окремі словникові статті близькоспоріднених лексем “game”,“gaming” та “gambling”. Вони мають спільне походження від англо-саксонського “gameng”, “gamong”, що перекладається як «спорт» або «гра». Тлумачення слова “gambling”, запропоноване Новою британською енциклопедією, відповідає словосполученню «азартна гра», і, як ми бачимо, в англійський мові виражається окремим словом, що не має аналогу в українській мові [15, с. 744]. Незважаючи на те, що важливість гри у житті людини описана у працях вчених різних епох, починаючи від Середньовіччя, слід зазначити, що згадки про це явище мали переважно фрагментарний та розрізнений характер. Лише у XIX столітті почали з’являтися перші наукові теорії гри. Серед важливих для розвитку теорії гри досліджень ХІХ–ХХ століття можна назвати естетичне вчення Ф. Шиллера про гру в мистецтві, фізіологічну теорію гри Г. Спенсера, біопсихологічні дослідження ігрового процесу У. Макдауголла, культурологічну теорію Й. Гейзинга, біогенетичну теорію Г. Холла, соціальні теорії гри К. Гросса, К. Бюллера, соціологічну теорію Е. Неймера, психотерапевтичні практики З. Фрейда, осмислення ролі гри в теорії розвитку людини Л. Виготського. Першим системне дослідження гри здійснив німецький психолог К. Гроос у роботі «Душевне життя дитини» 26 [16]. Як ми бачимо, вивченням гри та її ролі в житті людини цікавилися вчені різних галузей знань, таких як: культурологія, філософія, антропологія, психологія, педагогіка, математика та ін. Проте, попри значну кількість робіт, присвячених природі, побудові та типології гри, що з’явилися в ХХ – на початку ХХІ століття, вона все ще залишається маловивченою в соціальнокомунікаційному аспекті. Під соціально-комунікаційним аспектом, спираючись на праці В. Різуна, В. Іванова, О. Холода, Г. Почепцова, В. Бебика, В. Демченка, А. Соколова, ми будемо розуміти «підхід, який передбачає аналіз явищ в контексті суспільної взаємодії соціальних інститутів, засобів, соціальних ролей, який включає як обов’язкові такі принципи дослідження: 1) вивчення явища в контексті суспільної взаємодії суб’єктів спілкування; 2) визначення функціонального статусу явища в цьому контексті взаємодії; 3) визначення залежності явища від мети, завдань і характеру суспільної взаємодії» [37, с. 12]. Це означає, що явище гри, а надалі відеогри, буде розглянуто як механізм передачі інформації, знань, ідей, емоцій з метою впливу на поведінку іншої людини та як спосіб діяльності, що сприяє взаєморозумінню людей.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/516675.html