Особливості розмовного мовлення в англійській мові

Інтерес до особливостей розмовного мовлення в англійській лінгвістиці не зменшується вже декілька десятиліть, і лінгвістична література з цього питання майже нескінченна. Стилістична диференціація складна тим, що кордони стилів є дуже нечіткими. Кількісно встановити загальну характеристику стилів можливо, однак окремі розмовні слова в своїй стилістичній характеристиці ще рухливіші, ніж слова інших стилів, ось чому останні видання словника Вебстера взагалі не вживають позначку “colloq.”, мотивуючи це тим, що про розмовність слова взагалі не можна судити.            Ще більш ускладнена диференціація всередині розмовного                            мовлення [66, с. 381].

До розмовного мовлення англійської мови відносяться наступні елементи: просторіччя (колоквіалізми), сленгізми, вульгаризми, жаргонізми, діалектизми та змішання мов.

Під англійськими колоквіалізмами (просторіччям), розуміємо складну лексико-семантичну категорію – певний фрагмент національного складу мови, тобто впорядкований і що володіє загальним ієрархічним цілим, яке представляє сукупність соціально-детермінованих лексичних систем (жаргон, арго) і стилістично знижених лексичних пластів («низькі» колоквіалізми, сленгізми, вульгаризми), які характеризуються істотними відмінностями і розбіжностями в основних функціях і в соціо-лексичному, прагматичному, функціонально-семантичному та стилістичному аспектах [20].

З іншого боку, крім вище зазначених лексичних пластів виділяють форми існування англійського просторіччя, у якого знаходять статус мовних мікросистем, що входять до макросистеми, скажімо, соціальні діалекти, арго, професійний та соціальний жаргон, територіальні діалекти (кокні, снауз, дербі, йоркшир), «внутрішньо літературне просторіччя», під яким розуміють фонетично, граматично та лексично «неправильну» мову з точки зору літературної норми [115].

На фонетичному рівні в англійському просторіччі спостерігаються такі особливості: заміна довгих голосних короткими голосними і навпаки: crature (creature), rason (reason); заміна різних голосних та приголосних іншими голосними та приголосними: bog-throtter (bog-trotter), inthroduction (introduction), misthress (mistress), wid (with), infarm (inform); пропуск голосних t,d; редукція голосних; початкова h опускається, а в словах, де немає початкового h, додається; вживання редукованих форм допоміжних дієслів в заперечній формі: canna (cannot), dunna (don’t), isna (isn’t), nedna (needn’t): “Ah’ m gettin’ th’ coops ready for th’ young bods,” he said, in broad vernacular.” [387, p. 81]; “You gonna take that back, boy?” [390, p. 82]; “He coulda done it easy enough” [388, p. 184]; “[…] Dunna let’s niver fight![…]” [387, p. 196].

На морфологічному рівні: неправильне використання дієслова to be в теперішньому та минулому часах; неправильне використання дієслів однини з іменниками в множині; неправильне використання дієслів у другій особі однини; вживання подвійного заперечення; неправильне вживання дієслів першої та другої особи однини; вживання некоректних форм неправильних дієслів у минулому часі; змішання часів при розповіді про минуле; неправильне утворення заперечної форми дієслова will/would:

“Was yer waitn’ to get it?” [387, p. 88]; “I wish I may be drownthed dead in the bog”  [389, p. 157]; “…when up com’d the delivery servant wid an illegant   card” [389, p. 155].

На синтаксичному рівні спостерігаються: вживання емфатичних конструкцій, інверсії; навмисне порушення порядку слів; вилучення членів речення; заміна запитальних речень окличними, при цьому зберігається порядок слів питального речення:

“Why, are yer back a’ready!” [387, p. 59]; “[…] Why, did ever yo’ see!” [387, p. 56]; “[…] Why isn’t Lady Chart’ley good to yer!” [387, p.57]; “Wid that we wint aff to the widdy’s, nixt door, and ye may well say it was an illegant place; so it was” [389, p.155]; “…for no sooner did she obsarve that I was afther the squazing of her flipper, than she up wid it…” [389, p. 157].

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/85109.html