Підходи до відтворення просторіччя в англійському перекладі

Науковим підґрунтям у вирішенні проблеми перекладу просторічної одиниці є праці авторитетних дослідників: А. Біласа [37], О. Чередниченка [272], В. Товстенка [247], А. Федорова [256] тощо. Також ця проблема знайшла відображення у спеціальних наукових розвідках багатьох дослідників. Так, зокрема, А. Галас розглядає особливості використання перекладацьких стратегій під час перекладу діалектизмів та просторіччя [62].

Говорячи про експресивну лексику, неможливо оминути поняття конотації, адже просторіччя може супроводжуватися конотацією – тими ознаками, які, не включаючись у «поняття», оточують його в мові через певні асоціації – пізнавальні, емоційні, експресивні, стильові. Тут, з одного боку, конотація – це «додаткове значення» або «додатковий зміст» мовного знака, його супутні семантичні або стилістичні відтінки. З іншого ж боку, їхня функціональна спрямованість визначається як створення «експресивно-оцінних обертонів», що розшифровується як надання висловлюванню «урочистості, грайливості, фамільярності» [317, с. 205]. Тому при відданні просторічного елементу під час перекладу необхідно виявити, носієм якого конототивного навантаження цей елемент виступає.

Безперечно, знижена експресія просторічних одиниць є окремою великою проблемою відтворення конотації у перекладі.

Як показує фактичний матеріал, одним із багатьох способів перекладу просторіччя в художній літературі є використання гладкопису, або способу нейтралізації, що означає втрату конотативного значення та стилістичного навантаження.

У випадках, коли просторічні елементи україномовного тексту з тієї чи іншої причини не мають еквівалентів в англійській мові через відмінності в стилістичній нормі і не можуть бути передані її засобами, застосовується метод компенсації, тобто перекладач, щоб не втратити семантичну цінність тексту, передає ту ж інформацію в інший спосіб.

З наведених прикладів видно, що такі просторічні слова, виражені русизмами, як дєвочек, подонок, получка, вжито для експресивного забарвлення мовлення персонажів. В англійському перекладі, використавши стратегію гладкопису, перекладач відтворив повністю нейтральною лексикою, вжитою з метою розуміння смислу цих слів англомовним читачем. Адже йому не зрозуміло, що таке получка, якщо він ніколи не жив у радянські часи, коли громадянам були створені такі умови, щоб жити від получки до получки, тобто жити на саму заробітну платню. А в Америці чи в Англії люди мали вже тоді чекові книжки – paycheck, і це слово також було незрозумілим для тогочасного українського населення, тому перекладач використав в англійській мові дескриптивний відповідник paycheck до слова получки. Що ж стосується слова з суржику, або у просторічному контексті – росіянізму – дєвочек, то це слово має молодіжний сленговий характер. Якщо б О. Гончар тут написав просто дівчат чи дівчину, то експресії оцінного характеру не було б, що в принципі в англійському варіанті і відбулося, хоча в перекладі є незначна оцінка, виражена означеним артиклем. Неправильно утворена форма питального речення теж має розмовний характер, що в принципі компенсує повністю розмовність, яка була закладена у першотворі. Далі ми виділили просторіччя «подонок», яке є також русизмом і має значення ничтожный, вызывающий презрение человек, що відповідає українському слову покидьок. Тут простежується             експресивно-фамільярне забарвлення. В англійському перекладі wretch – це більше негідник, безсоромник, аніж покидьок, і в цьому контексті є експресивним. Завдяки прийомам семантичного калькування та експлікації було відтворено розмовний елемент складеного іменника танцмайданчик – в англійському перекладі dance square.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/85109.html