Гендерна характеристика внутрішньоособистісних конфліктів

Особливості гендерної та статевої психології приваблювали багатьох дослідників психології особистості. Немає практично жодної з відомих теорій особистості, яка б не розглядала закономірності чоловічої й жіночої психології як характеристик сутності особистості. Поняття гендеру, як соціально-психологічної статі людини, визначається принаймні двома сферами детермінант: соціальними (сукупністю соціальних очікувань до ґендерних ролей, норм і стереотипів) та особистісними (уявленням людини про те, ким вона є). Друга дуже тісно пов'язана з поняттям  ідентичності.

       Одним із завдань нашого дослідження було з’ясування особливостей прояву гендерних відмінностей рівня внутрішньої конфліктності у майбутніх психологів. З результатів дослідження, поданих у таблиці 2.4, видно, що 41,6 % хлопців і 32 % дівчат першого курсу мають високий загальний рівень внутрішньої конфліктності, а серед четвертокурсників – 38,5 % і 33,8 % хлопців та дівчат відповідно. Дослідженням встановлено, що хлопці обох вікових груп більш схильні до переживання внутрішніх конфліктів, ніж дівчата.                                      

 Таблиця 2.4

Показники загального рівня прояву внутрішніх конфліктів майбутніх психологів

(за методикою С. Пантілєєва)

n=281

Середній рівень спостерігається у 55,5 % хлопців і 61,5 % дівчат першого курсу, правда з віком кількість дівчат з таким рівнем дещо меншає, а хлопців збільшується. Як бачимо, 57,8 % хлопців  і 58,8 %  дівчат четвертого курсу мають середній рівень внутрішньої конфліктності.

У значно меншої кількості першокурсників (2,9 % хлопців і 7,5% дівчат) виявлено низький рівень внутрішньої конфліктності, тоді як серед четвертокурсників такий рівень виявлено у 4,7% хлопців і у 7,4 % дівчат.

   Встановлено, що серед студентів як першого, так і четвертого курсів переважає середній рівень внутрішньої конфліктності. Однакова тенденція спостерігається і за низькими показниками, проте до 4-го курсу відсоток хлопців  з таким рівнем дещо збільшується. Якщо простежити зміни прояву високого рівня внутрішньої конфліктності у представників обох статей з віком, бачимо, що у хлопців високий рівень внутрішньої конфліктності дещо зменшується, тоді як кількість дівчат з  високим рівнем – збільшується.

Ми припускаємо, що існує зв’язок між гендерною ідентичністю та особливостями виникнення й переживання внутрішнього конфлікту у  чоловіків та жінок. Гендерна ідентичність визначається особистісними уявленням людини про те, ким вона є. Е. Еріксон вважав, що ідентичність – одна з найсуттєвіших характеристик людини, без якої вона не може існувати як свідома автономна особистість. Ідентичність базується на відчутті особистістю тотожності самої себе й неперервності свого існування в часі й просторі, а також на усвідомленні факту, що цю тотожність і неперервність визначає оточення. Ідентичність пов’язана з “образом Я”, усвідомленням власної індивідуальності і неповторності індивідуальних фізичних і психологічних рис [207]. Досить суттєвими характеристиками особистості, що тісно пов'язані з ідентичністю, і визначають її ґендерні особливості,  виступають такі ознаки мужності чи жіночності, як фемінність і маскулінність.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/40839.html