Быстрый переход к готовым работам
|
Теоретичне обґрунтування програми формувального експериментуВраховуючи мету нашого дослідження і результати, отримані в констатувальному експерименті, розроблено та апробовано програму психолого-педагогічного супроводу активізації позитивного потенціалу внутрішніх конфліктів. При розробці програми ми виходили з того, що усвідомлення і своєчасне вирішення внутрішніх конфліктів сприяє позитивним зрушенням в особистісному зростанні студента. Тому розроблену та апробовану програму можна назвати програмою особистісного розвитку майбутнього фахівця. Її основні положення реалізовані на теоретико-методологічних принципах: - позитивного функціоналізму: конфлікт стимулює особистісне зростання; сприяє розкриттю творчого потенціалу; - керованості конфліктом: негативні наслідки можуть бути мінімізовані, а позитивні посилені; - родового взаємозв’язку конфліктних феноменів: розуміння сутності внутрішнього конфлікту – ключ до пояснення інших проявів конфліктності (міжособистісних, міжгрупових тощо); - розвитку як умов подолання протиріч і вирішення конфліктів;
Результати теоретичного аналізу психологічних праць Ф. Василюка, Л. Виготського, Г. Костюка, В. Століна, Т. Титаренко та інших вчених дозволяють стверджувати, що вирішення внутрішнього конфлікту відбувається через специфіку розвитку різних особистісних сфер, якостей і властивостей особистості. На основі отриманих результатів дослідження в констатувальному експерименті, та урахуванні вікових особливостей студентів, виділено особистісні сфери, на які були спрямовані основні формувальні впливи: когнітивну, емотивну та конативну. Оптимізація внутрішніх ресурсів у когнітивній сфері реалізувалась у завданнях формування у майбутніх психологів прагнення до самопізнання, позитивного самоставлення, свідомого сприйняття внутрішніх конфліктів та особистісних ресурсних можливостей для їх вирішення. Гармонізація емотивної сфери здійснювалась шляхом зняття емоційної напруги, корекції самооцінки, підвищення почуття впевненості в собі. У конативній сфері формуючі впливи були спрямовані на набуття навичок більш адаптивної поведінки в складних (емоційно напружених) ситуаціях, усвідомлення власної мети та способів її досягнення. При плануванні та розробці формувального експерименту ми виходили з того, що внутрішній конфлікт як один із необхідних механізмів переструктурування індивідуального досвіду, може сприяти розвитку і формуванню нових особистісних якостей, або ж стримувати і ускладнювати особистісний розвиток. Теоретичний аналіз засвідчив, що характер перетворюючої функції внутрішнього конфлікту залежить від особливостей сприйняття «інформації» про порушення внутрішньої рівноваги, рівня усвідомленості внутрішніх конфліктів, а також від глибини та інтенсивності негативних внутрішньоособистісних переживань. При низькій усвідомленості внутрішніх конфліктів найчастіше реалізуються непродуктивні способи вирішення внутрішніх протиріч, оскільки людина прагне, насамперед, зменшити емоційний дискомфорт, а не усунути причину внутрішнього конфлікту. Внутрішньоособистісні конфліктні переживання, які характеризуються високою інтенсивністю, або витісняються, звужуючи сферу усвідомлення, або активно руйнують особистісну цілісність і призводять до кризових явищ. На характер перетворюючої функції внутрішнього конфлікту впливає також досвід вирішення внутрішніх конфліктів. Тому програма активізації позитивного потенціалу внутрішніх конфліктів студентів включала завдання, спрямовані на усвідомлення внутрішніх конфліктів та формування стратегій їх вирішення.
Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/40839.html |
|