Особливості змісту правовідносин соціального забезпечення

Правовий зв'язок суб’єктів правовідносин соціального забезпечення, зовнішньою формою якого є їхні суб’єктивні юридичні права та обов’язки, у загальній теорії права позначають терміном «зміст правовідносин».

У радянський період розвитку науки права соціального забезпечення зміст правовідносин з’ясовували В. С. Андреєв [14, с. 114–118], І. В. Гущін [109, с. 171–173], Р. І. Іванова [156, с. 96–122], Т. М. Кузьміна [204, с. 103–104]. Питання змісту окремих видів правових відносин соціального забезпечення аналізували О. Д. Зайкін [146, с. 19–20] та В. А. Тарасова (пенсійних) [555, с. 5–21], В. К. Субботенко (процедурних) [548, с. 123–135].

Суб’єктивні права та обов’язки як складову правовідносин соціального забезпечення чи їхніх видів з’ясовували Н. М. Стаховська (як елемент відносин у праві соціального забезпечення [528, с. 58–59]), О. М. Пономаренко [304, с. 148–156] (правових відносин щодо забезпечення допомогами у зв’язку з народженням та вихованням дитини), В. В. Юровська [654, с. 12] (правовідносин соціального страхування на випадок безробіття), Л. П. Шумна [651, с. 11] (правовідносин щодо реабілітації інвалідів); Н. М. Хуторян [274, с. 245–273], О. В. Горбатенко [96, с. 11–14] (пенсійних правовідносин), М. М. Шумило [650, с. 164–166], А. Ю. Гурик [105] (пенсійних правовідносин державних службовців); М. М. Клемпарський (правовідносин щодо пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ) [178, с. 7], Т. В. Кравчук (пенсійних правовідносин у разі втрати годувальника) [199, с. 10–11, 12–13], І. Ю. Михайлова (пенсійних правовідносин у солідарній системі) [253, с. 12, 15], І. В. Оклей (правовідносин у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування) [265, с. 9–11], О. С. Прийменко (правовідносин, що виникають в разі втрати годувальника) [346, с. 12], Г. П. Чернявська (процедурних правовідносин соціального забезпечення) [623]. У контексті юридичних гарантій права людини на соціальний захист розглядала В. А. Рудик [451, с. 71, 115–133].

Проблема визначення змісту правових відносин є дискусійною в науці права. Одні вчені-теоретики його розглядають як суб’єктивні права та юридичні обов’язки [144, с. 344; 223, с. 266–267; 286, с. 123]. Такі ж висновки наведено у працях О. В. Лавріненко [211, с. 343], О. С. Прийменко [346, с. 12], І. М. Сироти [495, с. 101], Н. М. Стаховської [528, с. 155], М. М. Шумила [650, с. 165], Л. П. Шумної [651, с. 11], І. С. Ярошенко [664, с. 23–24].

Зазначений підхід критикує С. О. Сунєгін. Він доводить, що наведена конструкція є змістом абстрактної, закріпленої у правових нормах, моделі правовідносин. Якщо таку модель суб’єкти реалізують у фактичній поведінці, то зміст правовідносин вже не може бути зведений лише до суб’єктивних юридичних прав та обов’язків. У конкретних правовідносинах, яскраво вираженим є суб’єктно-вольовий характер: однаково передбачені правовою нормою ситуації відбуваються по-різному [550, с. 203–204]. Вчений розглядає зміст правовідносин у двох взаємопов’язаних аспектах: 1)  моделі правовідносин, яка закріплена правовими нормами; 2)  фактичних правовідносин, які складаються між відповідними суб’єктами у певних просторово-темпоральних вимірах [550, с. 204].

Розглядаючи правові відносини у єдності їхнього юридичного та матеріального (фактичного) змісту, вчені зазначають, що юридичним змістом правовідносин є суб’єктивні права та обов’язки сторін таких правових стосунків, а їхнім матеріальним змістом – суспільні відносини [235, с. 214] або реальні дії щодо використання та здійснення суб’єктивних прав та обов’язків [10, с. 376; 402, с. 376], чи фактична поведінка [221, с. 219; 504, с. 389]. Зокрема, С. С. Алексєєв зазначив, що для послідовно-наукового трактування права принципово методологічне, конструктивне значення має виділення у правовідносинах матеріального змісту. Він зазначає про нерозривний зв’язок правових відносин з реальними відносинами, фактичними соціальними процесами. Розмежування у правовідносинах матеріального та юридичного змісту дає змогу зрозуміти механізм впливу права на суспільне життя. Юридичний зміст – це правовий засіб забезпечення, а нерідко й формування матеріального змісту [10, с. 355–356]. У філософському аспекті проблеми ««юридичне» і матеріальне» є проявом єдиного змісту в контексті категорій «можливість» і «дійсність» [339, с. 140–141].

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/37873.html