Соціальні виплати, що є об’єктами соціально-забезпечувальних правовідносин

Соціальні виплати, на отримання яких спрямована взаємодія суб’єктів соціально-забезпечувальних правовідносин, у законодавстві України та у науці права соціального забезпечення позначають термінами «пенсія» та «соціальна допомога». Їх неодноразово обирали об’єктом досліджень науковці.

Теоретичне обґрунтування пенсії наведено у працях вчених радянського періоду науки права соціального забезпечення В. С. Андреєва, Є. І. Астрахана, В. А. Ачаркана, К. С. Батигіна, О. Д. Зайкіна, І. В. Гущіна, Р. І. Іванової, Я. М. Фогеля. Поняття пенсії, її правові ознаки є об᾽єктом наукових висновків вчених – представників сучасноїнауки права соціального забезпечення: В. М. Андріїва, М. Д. Бойка, Н. Б. Болотіної, О. В. Горбатенко, Т. О. Дідковської, М. Д. Ждана, М. М. Клемпарського, Л. М. Князькової, Н. П. Коробенко, Т. В. Кравчук, І. Ю. Михайлової, І. В. Оклей, О. Я. Орловського, С. М. Прилипка, О. М. Ярошенка, І. М. Сироти, Б. І Сташківа, О. В. Тищенко, Н. М. Хуторян, Я. В. Сімутіної, М. П. Стадника, А. А. Ширант, М. М. Шумила.

Незважаючи на чималу кількість наукових досліджень, в загальній теорії права соціального забезпечення все ще продовжують залишатися дискусійними та актуальними питання щодо визначення пенсії як об’єкта соціально-забезпечувальних правовідносин. Також потребує уточнення і законодавча конструкція «пенсія».

Чинне законодавство України закріпило різні терміни, якими позначають виплати особам, які набули права на пенсію. Зокрема, у ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» [365] подано визначення пенсії, довічної пенсії, пенсійної виплати, одноразової пенсійної виплати [365]; у ст. 1 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» – ануїтету, пенсії на визначений строк, одноразової пенсійної виплати [379]. Однак жодна із законодавчо закріплених дефініцій не пояснює зміст означуваних понять. Дотримуючись логіки законів, пенсією є лише ті виплати, які фізична особа отримує в межах солідарної пенсійної системи. Законодавець пропонує легальне визначення пенсії шляхом вказівки на її види з підстав соціального ризику, що зумовлює соціальну виплату. Все це порушує правила юридичної техніки стосовно побудови законодавчих чи наукових дефініцій. Дефініція – це коротке визначення будь-якого поняття, яке відображає суттєві, якісні ознаки предмета чи явища [24, с. 302]. Застосовуючи таке розуміння до законодавчого акту, цей вид тексту повинен адекватно відображати зміст того чи іншого поняття, називати його родові та (чи) видові ознаки, містити характеристики у стислій та узагальненій формі.

Окрім базових пенсійних законів, термін «пенсія» використовують і у тих нормативно-правових актах, які регулюють відносини пенсійного забезпечення окремих категорій працівників чи передбачають пенсії, зумовлені подіями внутрідержавного характеру. Див., наприклад, ст. 37 Закону України «Про державну службу» [356], ст. 49, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, що постраждали від Чорнобильської катастрофи» [379]. До того ж законодавчі положення містять або вказівку на суб’єкт зазначеної виплати, або на джерело її виплати. Наявні також законодавчі конструкції «пенсія державного службовця» (ст. 37 Закону України «Про державну службу») [356], «пенсія наукового працівника» (ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність) [378] тощо.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/37873.html