Проблема життєвого вибору є міждисциплінарною темою, яка ґрунтовно вивчалася у філософських та психологічних роботах зарубіжних і вітчизняних науковців. Життєвий вибір стає саме тією ланкою, яка пов’язує особистісні інтенції, наміри, сподівання з конкретними результатами діяльності. Ситуація, яка готує людину до майбутнього вибору, включає вплив зовнішнього середовища, суб’єктивних життєвих обставин, а також вихід за межі цих зовнішніх і внутрішніх детермінант. Отже, вибір - це прояв свободи та внутрішньої активності і чим більш зрілою стає особистість, тим рідше вона ухиляється від необхідності вчасно вибирати, тим швидше вона стає автономною, самостійною, вільною людиною.

Інтерпретації філософів категорії вибору містять у собі великий потенціал, тому що вибір - це сутнісна характеристика індивіду та його

12

індивідуальної свободи. Так, Дж. Кардано [129] вважав, що вирішення конфліктної ситуації можливе при обиранні того, що зручне і притаманне особистості. Ж.-П. Сартр [263] вкладає в поняття вибору можливість змінюватися, творити себе і світ, нести відповідальність за свій вибір. Вільний вибір, на думку Ж.-П. Сартра, - це творче самоздійснення, постійне розв’язання проблемних ситуацій. Л. Бінсвангер [25] вважає, що вибір є свідомим актом волевиявлення, який обумовлений незалежними від особистості чинниками. Свобода вибору, за М. О. Бердяєвим [22] - це самовизначення, не зважаючи на звичаї і групові норми, це, перш за все, моральний вибір перед собою. Свобода для нього виступає як реальна можливість здійснити вибір, має вигляд парадоксу добра і зла.

М.К. Мамардашвілі [187] розглядає ситуацію вибору, як трансцендування, тобто вихід людини за ситуацію, за власні природні якості. Потреба у здійсненні життєвого вибору передбачає незадоволеність сьогоднішньою ситуацією, зневіру у власні можливості, які не реалізовуються. Отже, дослідник вважає, що проблема вибору і свободи не є тотожними поняттями, вони не сумісні: там де є свобода, там немає ніякого вибору.

Аналіз уявлень про свободу, який поширений в різних культурах, виявлених А. Вежбицькою [51], вказує на такий діапазон сенсів і ціннісних статусів цього концепту:

-                      від «свобода - це те, що добре для того, хто нею володіє» до «свобода - це те, що добре для всіх»;

-                      від «свобода - це прояв непідзвітної самовільності індивіда» до «свобода - це прояв гарантованої самостійності особистості як члена суспільства».

Н.О. Васильєва [47] погоджується з останньою інтерпретацією свободи та визначає, що людина, переборовши розуміння свободи як долі, відчувши ситуацію вибору, зрозумівши, що випадковість переборюється її волею, робить природній крок до можливості керування своєю долею, а значить, стає вільнішою. Також, на її думку, ситуація морального вибору розширює межі внутрішньої свободи, формуючи тим самим уявлення про моральну автономію і

13

відповідальність особистості, а при реалізації ідеалу вибору на зовні, свобода має свої межі, які окреслені економічними, політичними, культурними детермінантами. Отже, вибір індивіда визначається не тільки об’єктивними умовами, але й суб’єктивними детермінантами. Не дивлячись на достатньо жорстку регламентацію поведінки зі сторони моралі, в ситуації морального вибору до людини приходить розуміння того, що правила задаються не тільки зовнішньою необхідністю, але і частково створюються нею самою, вони є результатом прояву її індивідуальної волі, її свідомого вибору. Звичайно, вибір альтернатив обмежений, оскільки моральне засвоєння індивідом дійсності передбачає розділення всіх соціальних явищ на «добро» і «зло», і по суті, тільки за допомогою цих основних категорій моралі і дається власне оцінка будь- якому прояву суспільного життя. Проте саме це положення примушує людину приймати не просто рішення, а відповідальне рішення, яке може створити не тільки нову реальність, але і змінити її саму як особистість. Таким чином, ситуація морального вибору, на погляд Н.О. Васильєвої, розширює межі внутрішньої свободи, формуючи тим самим уявлення про моральну автономію і відповідальність особистості. Проблема вибору також має рішуче значення для розуміння сенсу подальшого існування кожного індивіда, бо сенс життя стає особистісним за умови його вільного вибору.