Психічне виснаження як наслідок участі комбатанта у бойових діях
Перебування військовослужбовців ЗС України у складних, екстремальних (бойових) ситуаціях спричинює необхідність актуалізації у них наявних особистісних копінг-ресурсів для протистояння стресовій
49
ситуації, пов’язаній з виконанням завдань за призначанням та вимогами, які вона висуває. В. Стасюк називає причиною виснаження комбатанта, яке може призвести до виникнення психічних травм та розладів, невідповідність психологічних ресурсів особистості вимогам обстановки, що оточують військовослужбовця [178].
Між витратами копінг-ресурсів особистості та її діяльністю існує прямий причинно -наслідковий зв’язок, тобто кількість витрачених ресурсів залежить від рівня складності конкретної ситуації. Теоретичний аналіз проблеми копінг-ресурсів дає підстави стверджувати, що головними їхніми властивостями є індивідуальність, обмеженість, здатність до виснаження та відновлюваність. Якісне та своєчасне відновлення особистісних копінг- ресурсів безпосередньо залежить від своєчасного та якісного виявлення основних ознак психічного виснаження комбатанта.
Термін «відновлення» запозичено із природничих наук, і він має декілька трактувань. Так, у хімії «відновлення» - це процес надання попереднього вигляду чомусь пошкодженому, зіпсованому, зруйнованому; приведення до попереднього стану, поновлення. У техніці поняття «відновлення» розглядається як подія, яка полягає в тому, що після несправності об’єкт знову відновлює здатність до виконання потрібної функції [4]. Розглядаючи термін «відновлення» у психологічному дискурсі, доречно звернути увагу на визначення, дане у Оксфордському словнику з психології, де він розглядається як процес повернення до нормального, первісного стану людини, органу, реакції [116].
У сучасних український тлумачних психологічних словниках термін «відновлення» розглядається як невід’ємний елемент загального процесу релаксації. Так, В. Бродовська визначає зазначене поняття як «фізіологічний стан динамічної рівноваги, який супроводжується розслабленням або різким зниженням скелетної мускулатури та процесами розконцетрації уваги та сприйняття» [28, с. 305], а В. Шапар - як «довільний або мимовільний стан
50
спокою, розслабленості, що виникає внаслідок зняття напруження після сильних переживань або фізичних зусиль» [182, с. 421].
Радянська енциклопедія трактує поняття «виснаження» як стан, що характеризується зниженням функцій органів, систем або діяльності всього організму, спричинений дією надмірно сильних подразників, занадто інтенсивною або тривалою діяльністю без періодів спокою, достатніх для розвитку процесу відновлення [174]. Т. Циганчук розуміє під виснаженням стійке зниження працездатності та рівня загального самопочуття [179].
С. Василенко поєднує поняття виснаження військовослужбовця з поняттям бою та визначає його як «виснаження особового складу в бою», під яким розуміє нервове виснаження, спричинене впливом інтенсивних психотравмуючих чинників бойової обстановки. Керуючись досвідом антитерористичної операції (далі - АТО), дослідник зазначає, що виснаження комбатантів характеризується дратівливістю, нестриманістю, конфліктністю у взаємовідносинах із товаришами та колективом, неможливістю контролювати власні емоції. Загалом виснаження комбатанта може призвести до порушень у діяльності нервової системи та організму в цілому, спричиняє загальну дезорганізацію поведінки, гальмування перебігу нервових процесів, появу імпульсивних (в окремих випадках - неадекватних) реакцій на різні та несподівані подразники, загальне зниження працездатності, розпорошення уваги та звуження її обсягу, помилки у сприйнятті та провали у пам’яті [33].
