Методологія сучасних іміджевих досліджень

 Визначення методологічної основи вивчення політичного іміджу належить до категорії невирішених дискусійних питань. Невизначеність багатьох її аспектів відображається у розрізненості концептуального вираження змісту іміджування у політичному процесі. На сучасному етапі еволюції дослідження політичний імідж визначається в рамках методологічного підходу, конкретизованого у певному дослідженні.

 Виходячи із включеності тих чи інших компонентів в систему досліджуваного феномену та виділення у його структурі домінуючих складових в рамках даного дослідження використано політико-психологічний, маркетинговий та комунікативний методологічні підходи, направлені на вивчення природи політичного іміджу та визначення місця імідж-технологій у політичному процесі.

 Багатоплановість проблеми політичного іміджу є предметом політичного маркетингового аналізу у зв’язку з тим, що імідж відображає політичну діяльність в аспекті боротьби за здобуття владного статусу та повноважень. Теорія політичного маркетингу виходить з того, що політичний маркетинговий аналіз характеризується не наявністю конкретного методичного прийому, а специфічною «політико-маркетинговою інтерпретаційною системою» [214, c. 14]. Маркетинговий аналіз дозволяє переосмислити феномен політичного іміджу в координатах політичного маркетингу. Політичний маркетинговий аналіз як специфічний рівень політичного дослідження орієнтовано на вивчення стосунків держави та громадянського суспільства, політичних партій та інститутів держави. Дослідження політичного іміджу відбувається в контексті маркетингового аналізу проблем політичного лідерства, зокрема тих, що пов’язані із становленням зв’язків між лідером та елітою, лідером та масою.

 На думку російської дослідниці І. Л. Недяк в політмаркетингових теоретичних конструкціях допускається змішування аналітичних та онтологічних положень, а дослідження політичного маркетингу характеризуються «епістемологічною прихильністю позитивізму» і, як наслідок, фокусуються на описі та поясненні повторюваних емпіричних аспектів досліджуваного явища [109, с. 153].

 Методологія вивчення політичних імідж-технологій оперує інструментальними досягненнями загальної теорії дослідження ринку, що містяться зокрема у працях Ф. Котлера, Г. Амстронга, К. О. Омае та інших класиків економічної теорії. Виділення політичного маркетингу в окрему галузь наукового знання обумовлено активізацією вивчення політичних феноменів, пов’язаних із впливом політичних технології на хід виборчих кампаній. Міждисциплінарний характер політичного маркетингу обумовлює продукування політичного знання на межі суспільно-політичних наук і класичного маркетингу.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/296879.html