Принципи оцінки ефективності адміністративно-правового регулювання

У попередній частині дослідження ми вже акцентували увагу на складно організованому характері адміністративно-правового регулювання. Визначається він як предметними його межами, що варіюються від сервісних до суто управлінських, а також деліктних відносин, так і структурно-функціональними особливостями поєднання статичних і динамічних правових явищ у єдиному процесі упорядкування суспільних відносин. Аналіз цього феноменологічного конгломерату різнопланових з онтологічної точки зору об’єктів наукового споглядання й праксеологічного освоєння, втілення у практику діяльності публічної адміністрації, окрім виваженої методологічної платформи як своєрідної системи координат, в якій орієнтується управлінець, науковець, потребує також й інструменту маршрутизації мисленнєвої та практико-перетворюючої діяльності. Роль такого інструменту в доктрині зазвичай відіграє система принципів.

Як відомо, принцип (від лат. – основа) – центральне поняття, логічне вираження пізнання, основна ідея, що пронизує систему знань і встановлює субординацію цього знання. Дослідження принципів оцінки ефективності адміністративно-правового регулювання зумовлене належністю самої діяльності щодо оцінювання до управлінської практики. Визначення ефективності адміністративно-правового регулювання – один з необхідних етапів удосконалення соціально-правової підсистеми державного та муніципального адміністрування. Крім того, вказана діяльність (оцінка ефективності) сама по собі є управлінською, адже формується в достатньо складній системі взаємодії суб’єктів, інколи різновідомчих, у межах організації та здійснення правового моніторингу і правової експертизи, що ставить на порядок денний необхідність налагодження їх взаємодії, координації, планування тощо. Тож на цей процес мають поширюватись загальні принципи, яким підпорядковується і на яких вибудовується управлінська діяльність. З іншого боку, – це діяльність наукового характеру, і вона є специфічним дослідженням, яке залежно від організаційно-правової форми може бути більш (правова експертиза) чи менш (правовий моніторинг) ґрунтовним. Ця обставина змушує поєднувати в принципах оцінки ефективності адміністративно-правового регулювання суто управлінські настанови з доктринальними положеннями, на які, в свою чергу, вирішальний вплив чинить обрана методологія.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/37080.html