Поняття екстремістського злочину

Використання в юридичній літературі різних понять для позначення злочинних проявів екстремізму відбувається за відсутності єдиного розуміння сутності екстремізму та його злочинних проявів. У вітчизняній юридичній літературі серед вчених відсутня одностайність щодо назви, якою необхідно позначати екстремістські діяння. Зазначені діяння вчені називають по-різному: злочини екстремістської спрямованості; злочини екстремістського характеру; екстремістські злочини; злочини з ознаками (елементами) екстремізму; злочини, пов’язані з екстремістською діяльністю (екстремізмом); злочини, вчинені з екстремістських мотивів тощо. Використовуючи зазначені поняття, вчені-юристи намагалися охопити всю сукупність можливих злочинних проявів екстремізму. З іншого боку, така ситуація пов’язана з недостатньою розробленістю в доктрині базового категоріально-понятійного апарату у сфері протидії екстремізму, яка обумовлена передусім відсутністю належної уваги до проблем кримінально-правової протидії у вказаній сфері з боку законодавця та українських вчених.

Аналіз юридичної літератури з проблем екстремізму свідчить про те, що переважна більшість вчених використовує поняття «злочини екстремістської спрямованості». У дисертаціях українських вчених-юристів, присвячених проблемі екстремізму, для позначення сукупності його злочинних проявів використовується поняття «злочини екстремістської спрямованості» [1; 19]. О.М. Коршунова з цього приводу слушно зазначає, що термін «спрямованість» (чого-небудь) відображає вектор руху психічної або фізичної діяльності, тобто швидше відображає форму відображуваного явища, а не його сутність [204, с. 98]. Аналізуючи поняття «злочини терористичної спрямованості», український вчений В.А. Ліпкан вказує, що спрямованість у широкому розумінні означає, що ці злочини не є по суті тероризмом, навпаки, вони тільки спрямовані на щось (в даному випадку - на тероризм), але ж саме вживання поняття спрямованість не показує суті терористичного злочину, воно визначає певний напрямок, який може бути обраним, а може і ні [205, с. 43]. Вважаємо за можливе використати наведену аргументацію при розгляді питання про недоцільність використання в юридичній доктрині та законодавстві поняття «злочини екстремістської спрямованості».

Екстремізм виступає самостійною формою злочинної діяльності. Підвищенню ефективності протидії екстремізму сприятиме розробка понятійного апарату у сфері кримінально-правової протидії екстремізму. Залишається актуальним питання розробки і встановлення єдиних критеріїв, які б дозволяли визначати належність того чи іншого злочину до різновиду екстремістських. В основу їх визначення варто покласти критерії, вироблені на основі існуючих розробок вітчизняної та зарубіжної кримінально-правової науки. Варто при цьому виходити з тих визначальних ознак, за якими екстремістські злочини можна відмежувати від інших суспільно небезпечних діянь. У будь-якому разі варто виходити з наступного: до екстремістських можуть належати лише ті злочини, зміст яких відповідає поняттям екстремізму та екстремістської діяльності.

З кримінологічної точки зору з метою вирішення завдань запобігання та протидії злочинності у цій сфері видається обґрунтованим та доцільним, на наш погляд, об’єднання різноманітних екстремістських діянь в одну кримінологічну групу під загальною назвою «екстремістські злочини», що обумовлено необхідністю уніфікації понятійного апарату [206, с. 390]. Цілком слушним видається підхід Н.Ф. Кузнєцової, яка звертає увагу на те, що практичний сенс виділення таких груп злочинів пов’язаний з тим, щоб звернути увагу правоохоронців на необхідність посилення боротьби з даними негативними соціальними явищами, вказати на їх підвищену суспільну небезпеку [207, с. 315].

Використання поняття «екстремістські злочини» обумовлене передусім необхідністю усунення термінологічної плутанини у цій сфері. При формулюванні законодавчого визначення поняття «екстремістські злочини» важливо, щоб воно не розмивало визначені рамки екстремізму та не розпорошувало зусилля правоохоронних органів у протидії цьому явищу. Відсутність у законодавстві поняття «екстремістські злочини» створює передумови для неправильного розуміння явища екстремізму та його злочинних проявів. Виокремлення екстремістського виду злочинів сприятиме визначенню завдань, засобів та організаційно-правових засад протидії екстремізму.

У зарубіжних і вітчизняних наукових виданнях використовується поняття «екстремістські злочини», зокрема в працях українських дослідників цієї проблеми - В.І. Боярова [208, c. 212], В.Н. Кубальського [209], С.Я. Лихової [8] та російських науковців - Ю.М. Антоняна та Д.О. Чернявського. Використання поняття «екстремістські злочини» в юридичній літературі та нормативних актах є доцільним з точки зору особливої правової та психолого-політичної сутності, спільності ознак злочинних діянь, які охоплюються поняттям «екстремізм».

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/babiy-alla-yuriivna-kriminalno-pravova-protidiya-ekstremizmu-v-ukraini.html