Об’єктивна сторона екстремістських злочинів

3.1.1.      Для цілей цього дослідження потребують аналізу ознаки об’єктивної сторони складів екстремістських злочинів в Україні, які мають свої особливості та є спільними для цього виду злочинів. Об’єктивна сторона - це один з чотирьох обов’язкових елементів складу злочину.

У теорії кримінального права проблема об’єктивної сторони складу злочину у цілому та окремих її ознак достатньо повно висвітлена у теорії кримінального права. При цьому залишається багато дискусійних питань. Однак, зважаючи на предмет дисертаційного дослідження, детальному аналізу загальних питань об’єктивної сторони складу злочину увага у цій дисертації не буде приділятися.

Будь-яку діяльність людини, в тому числі і злочинну, можна поділити на дві складові частини: інтелектуально-вольову, яка полягає у прийнятті певного рішення, усвідомленні шляхів та засобів досягнення наміченої мети, та дієву, - яка пов’язана з втіленням цього рішення в діяльність шляхом конкретної поведінки. Цю другу сторону людської діяльності прийнято називати об’єктивною стороною [280, с. 11].

З усіх структурних частин складу злочину найбільше інформації, необхідної для кваліфікації діяння як злочину, містить об’єктивна сторона. Вона охоплює ознаки, що характеризують злочин з точки зору його зовнішнього прояву [201, с. 133].

Об’єктивну сторону екстремістських злочинів характеризують загальні для всіх злочинів ознаки. Обов’язковими ознаками об’єктивної сторони є суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), а факультативними - шкідливі наслідки, причинний зв’язок між діянням та наслідком (у злочинах з матеріальним складом), а також місце, час, обстановка, спосіб, стан, знаряддя та засоби вчинення злочину [271, с. 130].

Об’єктивна сторона злочину - це процес суспільно небезпечного і протиправного посягання на охоронювані кримінальним законом інтереси, який розглядається з точки зору послідовного розвитку тих подій і явищ, які починаються зі злочинної дії (бездіяльності) і закінчуються настанням злочинного результату [281, с. 9]. У теорії кримінального права під об’єктивною стороною складу злочину розуміється сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону злочину і характеризують суспільно небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його шкідливі наслідки та причинний зв’язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, стан, знаряддя та засоби вчинення злочину [271, с. 130].

Розглядаючи об’єктивну сторону злочину в якості зовнішньої характеристики процеса вчинення злочину, слід мати на увазі, що вона є «зовнішньою» лише щодо суб’єктивного, психологічного змісту діяння. Але ця сторона злочину водночас є внутрішньою характеристикою для самого механізму злочинного посягання на охоронюваний об’єкт, оскільки вона розкриває його внутрішню структуру та взаємодію утворюючих його ознак [281, с. 11]. Як зазначає С.В. Борисов, юридична оцінка злочинів екстремістської спрямованості передбачає не тільки їх розмежування між собою, а й проведення відмежування від інших, суміжних з ними складів злочинів. При цьому, в першу чергу, необхідно зіставляти об’єктивні ознаки порівнюваних складів злочинів, а потім шукати відмінності в ознаках їх суб’єктивної сторони і суб’єктів [71, с. 351].

М.С. Таганцев, який знаходився у витоків вчення про об’єктивну сторону злочину, виділяв три аспекти її значення: по-перше, як такої, що встановлює відповідальність (тобто кваліфікуючої) обставини, по-друге, як підстави для поділу злочинів на групи, по-третє, як підстави розмежування неправди кримінальної від неправди, яка тягне цивільні наслідки [282, с. 250]. Більшість дослідників висвітлюють питання про значення об’єктивної сторони схожим чином, вказуючи на її здатність впливати на суспільну небезпеку діяння, на її роль як конструктивної, конструктивно-обмежувальної та кваліфікуючої ознаки у складах злочинів [280, с. 34].

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/babiy-alla-yuriivna-kriminalno-pravova-protidiya-ekstremizmu-v-ukraini.html