Формування стратегічної компетенції у процесі навчання студентів професійно орієнтованого читання

На різних етапах становлення цивілізованого суспільства цілі вивчення
та навчання ІМ і окремих ВМД постійно змінювались, причому на перший план висувався той або інший підхід в методичних ідеях та концепціях і навіть
у відношенні до того чи іншого ВМД (М. В. Ляховицкий [128], О. О. Миролюбов [144], С. П. Шатилов [214], Л. В. Щерба [222]). Не було і винятком іншомовне читання (І. М. Берман [20], І. Л. Бім [23], В. А. Бухбіндер [46], А. А. Вейзе [50], Т. М. Дрідзе [90], І. А. Зимняя [88], З. І. Кличникова [98], Г. В. Рогова [173], Т. С. Сєрова [182], С. К. Фоломкіна [201]). Ще на початку минулого століття Л. В. Щерба, підкреслюючи взаємозалежність методів та цілей навчання, рекомендував: “Перш за все, слід точно з’ясувати ті різні цілі, які може ставити собі той, хто шукає знання мови ..., важливо це і з точки зору методів вивчення мови, оскільки до різних цілей ведуть і різні дороги” [222, с. 17].

Розширення міжнародних контактів сучасної України на всіх рівнях,
її інтеграція в світову економіку породили потребу у висококваліфікованих фахівцях зі знанням однієї або навіть декілька ІМ. У цих умовах значно зростає роль професійної спрямованості процесу навчання ІМ у ВНЗ. Таким чином, мета в навчанні – це деяка проміжна ланка між соціальним та методичним, тобто, виражаючи замовлення суспільства з одного боку, вона сама визначає
і зміст цієї системи, та її організацію. Отже, всі відхилення в навчанні залежать від поставленої цілі, від її трактування. Не випадково провідною категорією навчання, на думку Є. І. Панової є адекватність – співвідношення засобів
з поставленою метою, оскільки для отримання запланованого результату, необхідно виразити його в ідеальному вигляді з метою навчання, точніше
в її компактному змісті [156, с. 46]. Услід за Г. В. Барабановою ми визначаємо цілі навчання ІМ як “методичну інтерпретацію “соціального замовлення” –
тих цільових компетенцій, які державна система навчання повинна сформувати у студентів” [13, с. 15].

У критеріях Європейської Федерації Національних Інженерних Асоціацій (European Federation of National Engineering Associations, FEANI), чітко виділена вимога до рівня мовної підготовки професійного інженера, а саме: вільне володіння європейськими мовами, достатнє для спілкування для роботи
в Європі [243].

Вимоги до сучасного українського інженера відображені у Рамковій Програмі з німецької мови для професійного спілкування [168], розробленої
з орієнтацією на кращі традиції української вищої освіти, яка базується
на міжнародно-визнаних стандартах як із загального рівня володіння німецькою мовою, так і з умінь в чотирьох ВМД; в освітньо-кваліфікаційних характеристиках (у нашому випадку це освітньо-кваліфікаційни характеристики фахівця
з професійного напрямку “Електротехніка”) [154], а також у Загальноєвропейських Рекомендаціях з мовної освіти [85], де основною метою процесу навчання
ІМ є формування та розвиток основних навичок та вмінь у соціальному
та професійному спілкуванні і стратегій вивчення німецької та інших ІМ. Нова програма з ІМ для немовних ВНЗ передбачає оволодіння вмінням пошуку інформації для ПОЧ та аналізу іншомовних джерел [165].

Навчання майбутніх фахівців технічних спеціальностей ІМ фактично стає соціальним замовленням держави, а навчання майбутніх спеціалістів читання ІМ з метою вилучення інформації та її подальше використання в інтересах читача не втрачає своєї актуальності і сьогодні, навіть не дивлячись на те,
що ця проблема вже досить широко і повно досліджена в самих різних аспектах вітчизняними та зарубіжними вченими.

Знання, на які була зорієнтована освіта, в наш час вже не вважаються головним критерієм підготовки спеціаліста. Адже завдяки науковим дослідженням вони постійно доповнюються або навіть кардинально змінюються. Спільною рисою всіх сучасних освітніх підходів до навчання ІМ є перехід від інформаційно-описового навчання до змістово-процесуального. При цьому студент стає суб’єктом власної освітньої діяльності та професійного становлення.

Варто зауважити, що за останні десятиріччя у контексті проблеми навчання ПОЧ було проведено велику кількість наукових досліджень. Фундаментальними роботами з навчання іншомовного ПОЧ складають праці Г. В. Барабанової [13] і Т. С. Сєрової [182].

Професійно орієнтоване іншомовне читання як особливий вид професійної мовленнєвої діяльності був виділений Т. С. Сєровою. ПОЧ, услід за Т. С. Сєровою, ми розуміємо як складну рецептивну мовленнєву діяльність (МД), обумовлену професійними інформативними можливостями і потребами, що представляє собою специфічну форму активного вербального писемного спілкування-діалогу, основними цілями якого є оперативна орієнтація та пошук, отримання, привласнення і подальше цільове застосування накопиченого людством досвіду в професійних галузях знань [182].

У цій дефініції представлені основні відмінності іншомовного ПОЧ, а саме:

1. метою ПОЧ є обробка інформації з установкою на ії подальше використання в інтересах читача;
2. процес ПОЧ носить творчий характер – це завжди активний діалог читача с автором, як у плані тексту, що відтворюється читачем, на базі свого тезауруса, так і в плані оцінки одержуваної інформації відповідно до очікувань і прогнозу читача.

Таким чином, іншомовне ПОЧ – складова частина в загальній системі діяльності як студента, так і фахівця на виробництві чи в науці. У широкому розумінні іншомовне ПОЧ – це читання ІМ в інтересах професії. Таке читання обумовлюється потребами особистості в одержанні нової професійної інформації, потребами в самоосвіті і навчанні, пізнавальними потребами. ПОЧ – це завжди мовчазний діалог з автором, що тлумачиться як розбіжністю інформативної основи читача і письменника, так і здатністю самого процесу (читач, як правило, підходить до тексту з визначеною цільовою настановою, з визначеним рівнем очікувань) [13, с. 60].

У відповідності із сучасною освітньою парадигмою, де процес навчання ІМ повинен бути направлений на формування та розвиток особистості студента як суб’єкта активної творчої діяльності, процес навчання ПОЧ не може бути механічним і пасивним. У зв’язку з цим все більш актуальним стають питання розробки ефективних методик навчання ПОЧ, які в контексті теми нашого дисертаційного дослідження, нерозривно пов’язані і залежать від ефективних методик навчання стратегій ПОЧ, які є оптимальними діями студента для вилучення, обробки та переробки наукової інформації тексту.

Аналіз існуючих джерел, як практичного, так і теоретичного характеру, дозволив нам виділити чотири основні підходи до навчання ІМ, використання яких матиме позитивний вплив на формування СК в процесі навчання студентів ПОЧ: комунікативно-діяльнісний, професійно орієнтований, рефлексивний
і когнітивно-комунікативний.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/buteva-valeriya-vgenivna-formuvannya-strategichnoi-kompetencii-u-studentiv-elektrotehnichnih-specia.html