Результати експериментального дослідження результативності педагогічних умов та методики формування професійної компетентності майбутніх менеджерів організацій у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін

Визначення та реалізація визначених педагогічних умов передбачали засвоєння студентами достатнього обсягу теоретичних знань і формування професійної компетентності. Водночас визначення рівня успішності педагогічної взаємодії студентів і викладачів здійснювалося не лише внаслідок проведення діагностичних зрізів та їх аналізу, а також через виявлення динаміки змін, яка оцінювалася з урахуванням кількісних і якісних параметрів.

Визначення результативності визначених педагогічних умов та методики формування професійної компетентності майбутніх менеджерів організацій у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін відбувалося на контрольному етапі педагогічного експерименту. Мета зазначеного етапу полягала в завершенні експериментальної роботи проведенням контрольних заходів з метою визначення динаміки змін у формуванні професійної компетентності студентів ВНЗ, які брали участь у ньому. Досягнення мети передбачало вирішення таких завдань:                                                                             визначення рівня сформованості

професійної компетентності студентів після запровадження визначених педагогічних умов та методики формування професійної компетентності у процесі викладання професійно орієнтованих дисциплін, аналіз результатів, отриманих в експериментальних групах та порівняння з отриманими результатами в контрольній групі, їх узагальнення, інтерпретування та формулювання висновків щодо підтвердження ефективності впливу визначених педагогічних умов та методики на формування професійної компетентності.

На формувальному етапі експерименту одним з позитивних результатів була поява у студентів розуміння необхідності формування професійної компетентності, яка є важливою для професіонала.

На констатувальному етапі експерименту лише 38 % студентів відзначали необхідність високого рівня сформованості професійної компетентності в майбутній професійній діяльності, після формувального етапу 96 % студентів усвідомили особливу значущість потреби у її формуванні.

Згідно проведеного аналізу, на другому діагностичному зрізі констатували зміни у студентів експериментальних груп, а саме зміни в структурних показниках професійної компетентності:

-        зміни у функціональному компоненті, які характеризуються оволодінням студентами знаннями щодо сутності, видів та особливостей застосування професійної компетентності;

-        зміни у комунікативному компоненті, які проявилися у дотриманні студентами основних принципів спілкування, правил ведення дискусії та в здатності ефективно взаємодіяти зі співрозмовником і впливати на нього;

-        позитивні зміни в рефлексивному компоненті, які виявилися у прагненні студентів до особистісного зростання і здатності оцінити себе та співрозмовника у виробничих ситуаціях, а також у прагненні до самореалізації та самовдосконалення в професійній діяльності.

Під час проведення формувального експерименту було виявлено те, що у деяких студентів причинами труднощів, які виникають у процесі формування професійної компетентності, є комунікативний бар’єр і занижена самооцінка. Враховуючи ці аспекти, до групи показників щодо результативності формування професійної компетентності майбутніх менеджерів організацій ми внесли такий показник, як рівень самооцінки студентами сформованості професійної компетентності, а також її експертну оцінку, який був використаний на констатувальному етапі експерименту. Аналіз даних, отриманих після другого діагностичного зрізу, дає можливість зробити висновок, що в експериментальній групі адекватну оцінку рівню професійної компетентності отримали 64,5 % студентів, що на 28,8 % більше, ніж після проведення першого діагностичного зрізу. Розходження уявлень щодо сформованості професійної компетентності з оцінками експертів було
відзначено у 35,7 % студентів. У контрольній групі нами було зафіксовано незначні зміни, а саме: зменшення кількості студентів, які мають нечітке уявлення про рівень сформованості професійної компетентності з 60,1 % до 55,8 %, та збільшення кількості студентів, які оцінили рівень своєї професійної компетентності адекватно з 39,9 % до 44,2 %.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/afanas-va-lyudmila-vasilivna-formuvannya-profesiynoi-kompetentnosti-maybutnih-menedzheriv-organizac.html