Поняття та форми реалізації корпоративних прав

Предметом нашого дослідження є корпоративні права. Розкриваючи цю тематику, слід врахувати співвідношення корпоративних прав і форм їхнього здійснення (реалізації).

Особа, яка є учасником (засновником) юридичної особи корпоративного права, має певний обсяг корпоративних прав щодо цієї організації, які реалізуються через відповідні правоможності, що становлять зміст корпоративного права. Наприклад, участь особи в управлінні товариством реалізується через участь у загальних зборах цього товариства, голосування за ті чи інші питання, передбачені порядком денним загальних зборів. Поряд з терміном «реалізація корпоративних прав» використовується поняття «здійснення корпоративних прав».

Здійснення суб’єктивних прав є складовою загальної проблеми реалізації норм права. Деякі науковці ототожнюють суб’єктивне право і його здійснення. Ц. Ямпольська стверджує, що «…суб’єктивне право – це належне даній особі реально існуюче право, до реалізації якого можна приступити негайно чи яке вже знаходиться в стані реалізації [198, c. 159]». Слушним вважаємо заперечення цієї позиції І. Саракун, який зазначає, що відмінність між змістом суб’єктивного права і процесом його здійснення полягає передусім у тому, що перше передбачає лише можливу поведінку уповноваженої особи, тоді як здійснення права є змістом реальних, конкретних дій, пов’язаних із перетворення цієї можливості на дійсність [156, c. 53–55].

Відповідно виникає питання співвідношення понять «реалізація корпоративних прав» та «здійснення корпоративних прав». Вони можуть бути:

1) по-перше, синонімами;

2) по-друге, співвідноситись як ширше і вужче поняття;  

3) по-третє, одне поняття може бути формою втілення іншого.

Деякі вчені, окреслюючи реалізацію права, визначають її як певний, суворо обумовлений процес здійснення правових приписів, як втілення цих приписів у поведінці людей. Найбільш типовим вважаємо тлумачення, згідно з яким реалізація права – це «…така поведінка суб’єктів права, в якій втілюються приписи правових норм, практична діяльність людей по здійсненню прав і виконання юридичних обов’язків». Отже, реалізація права – це втілення в діях людей тих вимог, які в загальній формі виражені в нормах права як конкретний вияв процесу правового регулювання. Це найбільш традиційне розуміння поняття «реалізація права» [99, с. 282].

Інші вчені реалізацію права розглядають не тільки як процес або зовнішній вияв процесу правового регулювання, а й як його кінцевий результат. У цьому аспекті реалізація права визначається як досягнення повної відповідності між вимогами норм здійснити відповідні вчинки або утриматися від їхнього здійснення і «сумою фактично вчинених дій» [46, с. 374].

ЦКУ оперує поняттям «здійснення» цивільних прав. Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (ч. 1 ст. 12). Здійснення корпоративних прав не може відбуватись поза правовідношенням, оскільки без прав та обов’язків правовідношення не існує. Інша справа, що конкретні виконавці цих обов’язків не завжди точно наперед визначені.

Принциповим положенням ст. 12 ЦКУ є те, що особа здійснює своє право вільно, на власний розсуд. Це означає, що вона може на власний розсуд здійснювати суб’єктивне право, використовувати його частково або не використовувати взагалі. Здійснення корпоративного права слід розуміти як реалізацію таких можливостей, які передбачені змістом відповідного суб’єктивного права. Здійснення суб’єктивного права може відбуватись вчиненням як фактичних, так і юридичних дій.

У ГКУ зазначається, що корпоративні права держави здійснюються визначеними законом центральними органами виконавчої влади та уповноваженими особами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 168). 

На нашу думку, здійснення корпоративних прав – це процес втілення правових можливостей, передбачених нормами права. При характеристиці реалізації корпоративних прав важливе значення має кінцевий результат. Отже, це не лише процес втілення в життя правових можливостей, а й досягнення певного кінцевого результату, на що спрямована дія цього права. Наприклад, особа має право на частину майна товариства при виході з товариства. Дії, що вчиняються в процесі втілення цього права, є здійсненням корпоративного права. Коли ж колишній учасник отримає частку майна, то можна вважати, що він зреалізував це право.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/en/catalog/view/butrin-nataliya-stepanivna-pravochin-yak-pidstava-viniknennya-ta-pripinennya-korporativnih-prav.html