Быстрый переход к готовым работам
|
Порядок набуття та припинення корпоративних правНабуття та припинення корпоративних прав взаємозумовлені явища. Як правило, припинення і набуття корпоративних прав є наслідками одного юридичного факту, наприклад, договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства. З огляду на це механізм правового регулювання набуття і припинення цих прав має бути узгодженим. Підставами для виникнення права власності є різні обставини (юридичні факти), з якими норми права пов’язують встановлення правовідносин власності. Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦКУ це можуть бути будь-які підстави, не заборонені законом, тобто це події (смерть спадкодавця), договори (купівля-продаж), юридичні вчинки, цивільні стани (перебування у шлюбі), а також юридична сукупність (заповіт і смерть спадкодавця) тощо. В. Кравчук поділяє підстави набуття корпоративних прав за критерієм належності останніх. До первинних (коли набуття відбувається безпосередньо від юридичної особи) належать створення юридичної особи; прийняття учасника; придбання акцій нової емісії; продаж акцій чи часток, які належать юридичній особі. До похідних (коли набуття корпоративних прав відбувається від учасників юридичної особи) – відступлення частки, продаж акцій, спадкування часток [44, с. 261]. Вважаємо, що з таким розподілом варто погодитися лише частково. Якщо акції нової емісії відчужуються від імені товариства, то, наприклад, при створенні юридичної особи корпоративні права у засновників виникають вперше. Фактично в цьому разі корпоративні права є новоствореною річчю, тому навряд чи можна стверджувати, що набуття корпоративних прав відбувається від юридичної особи. Аналогічно це стосується і внесення учасниками додаткових внесків до статутного капіталу. Учасник набуває корпоративних прав не від юридичної особи, а внаслідок винесення коштів (майна) відповідно до рішення загальних зборів про збільшення статутного капіталу. В цьому разі додатковий обсяг корпоративних прав є новоствореним об’єктом цивільних прав. На нашу думку, слід враховувати інший критерій поділу. В теорії цивільного права підстави набуття права власності поділяють на первинні та похідні за критерієм правонаступництва [181, с. 99]. До первинних належать способи, які правонаступництва не передбачають, а до похідних ті, що ґрунтуються на правонаступництві. За такою класифікацією, до первинних підстав набуття корпоративних прав можна зарахувати:
До вторинних підстав належать такі:
Серед вищеперелічених первинних підстав набуття корпоративних прав зазначено прийняття учасника. Кореспондуючою дією є вступ учасника. З приводу останньої в науковій літературі висловлюється думка, що вступ у товариство є корпоративним двостороннім правочином. Коли кандидат звертається із заявою про вступ у товариство, він фактично робить оферту (пропозицію), спрямовану на набуття корпоративних прав, а товариство, коли ухвалює рішення про прийняття кандидата, фактично цю пропозицію акцептує, тобто приймає. В. Кравчук зазначає, що предметом цього договору є участь (членство) в юридичній особі, а змістом – права та обов’язки сторін щодо участі [61, c. 69]. Не передбачаючи надалі детального аналізу підстави набуття корпоративних прав, зауважимо, що останні виникають у цієї особи вперше. Відповідно ця підстава є первинною. В цьому разі набуття корпоративних прав не зумовлене їхнім припиненням в іншого суб’єкта. Отже, така підстава не може бути двостороннім правочином. До підстав припинення корпоративних прав належать такі:
|
|