У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Соціально-правова держава як головна передумова ефективної реалізації прав людини
Количество страниц 108
ВУЗ Киевская национальная академия
Год сдачи 2010
Содержание Вступ 3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНЕ ВЧЕННЯ ПРО СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВУ ДЕРЖАВУ 6
1.1. Історія правової думки про соціально-правову державу 6
1.2. Поняття і ознаки соціально-правової держави 27
РОЗДІЛ 2. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ 33
2.1. Проблеми побудови соціально-правової держави в сфері прав людини 33
2.2. Уповноважений ВРУ з прав людини 43
2.3. Проблемні аспекти забезпечення прав людини органами виконавчої влади та правоохоронними органами 54
РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ 67
3.1. Міжнародні стандарти в сфері реалізації прав людини 67
3.2. Система міжнародного контролю 83
3.3. Правозахисні механізми ООН 89
Висновки 99
Список використаної літератури 102
Додаток 109


ВСТУП

Актуальність теми. В програмах політичних партій, виступах партійних лідерів ми дуже часто чуємо про необхідність побудови соціально-правової держави на Україні. Одночасно з цим, Конституція України, що була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року в ст. 1 проголошує, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Часто ці сполучення вживаються одне замість іншого. Але чи можливе це на практиці? Саме тому для дослідження в курсовій роботі було обрано тему: Поняття соціально-правової держави та її основні характеристики. Актуальність обраної теми курсової роботи полягає в необхідності з’ясування того, чи є і, якщо є, то в чому полягає відмінність між поняттями „соціальна, правова держава”, яке ми зустрічаємо в Конституції та „соціально-правова держава”, а також, як саме втілювались ідеї побудови держави такого типу в світі.
Як зазначає така наука, як логіка, дуже часто помилки при визначенні певних термінів можуть звести нанівець всі спроби подальшого дослідження, обговорення захисту будь-яких ідей та тверджень. Нажаль, скільки людей, стільки й думок, тому зараз, при розробці концепцій побудови нової незалежної держави України слід точно визначитись зі змістом словосполучення „соціально-правова держава”, бо це дозволить краще визначитись з пріоритетами побудови саме тієї держави, до якої ми прагнемо та дозволить на практиці не зазнавати помилок, які пов’язані з неповним розумінням сутності того, що саме закладено в це словосполучення.
Метою роботи є з’ясування сутності поняття соціально-правова держава як головної передумови ефективної реалізації прав людини.
Завданнями дослідження є:
- дослідити історію правової думки про соціально-правову державу;
- вичленити поняття і ознаки соціально-правової держави;
- дослідити проблеми побудови соціально-правової держави в сфері прав людини;
- охарактеризувати уповноваженого ВРУ з прав людини;
- дослідити проблемні аспекти забезпечення прав людини органами виконавчої влади та правоохоронними органами;
- відобразити міжнародні стандарти в сфері реалізації прав людини;
- розкрити систему міжнародного контролю та правозахисні механізми ООН.
Предметом даного дослідження є сутність, ознаки, та історія виникнення понять соціальна держава, правова держава та соціально-правова держава.
Об’єкт даного дослідження – це сукупність думок про сутність поняття „соціально-правова держава”, історія розвитку даного поняття, проблеми втілення ідеї соціально-правової держави в життя в сфері прав людини.
Будь-яке поняття, а особливо таке складне та багатогранне, яким я поняття „соціально-правова держава” неможливо розглядати без дослідження його історичного аспекту, історії виникнення та формування, тому що без розумінні шляху, який пройшло поняття за період свого формування, неможливо в повній мірі зрозуміти як сутність, так і можливі шляхи реалізації даного поняття в життя суспільства. Саме тому в першій частині курсової роботи на наш погляд, доцільно дослідити саме історію та розвиток ідеї про формування соціально-правової держави. Це, одночасно, дозволить краще зрозуміти зміст, який ми зараз вкладаємо в це поняття, співвідношення термінів „соціальна держава” та „правова держава”, без зрозумінні історії поняття неможливо чітко осмислити і концепції та принципи побудови соціально-правової держави сьогодення, які ми будемо розглядати в другій частині дослідження.
При розгляді будь-якого питання дуже часто ми зустрічаємось з двома його планами: ідеальним планом, тобто тим, який зміст , ідеї вкладаються в питання, та реальним — втіленням цього змісту та ідей на практиці, саме тому в третій частині нашого дослідження робиться спроба проаналізувати проблеми втілення ідей про соціально-правову державу в сучасній Україні та спробувати підійти до визначення шляхів їх розв’язання. В підсумку роботи робиться спроба визначення перспектив законодавчого втілення та правового регулювання процесу становлення справжньої соціально-правової держави — України.
Джерелами інформації для даної роботи є закони та законопроекти, монографії та статті вчених-правознавців.
Теоретичною і методологічною основою дипломної роботи є наукові праці вітчизняних і закордонних вчених в галузі податкового законодавства, закони і нормативні акти, що регулюють податкові взаємовідносини в Україні.
Список литературы ВИСНОВКИ

Між проголошенням в Україні соціальної правової держави і втіленням цього положення на практиці на наш погляд, повинно пройти досить багато часу, тому що ні суспільство, ні законодавча система, ні виконавчі органи не в змозі в надто короткі терміни докорінно змінити не лише систему роботи, а й, дуже часто, навіть образ мислення.
До того слід розв’язати суперечності, які існують в законодавстві нашої країни, в якому є наявність невідповідності окремих норм актів розпорядчого характеру органів виконавчої влади політичній волі народу, зустрічаються й випадки неправомірного коригування законів. Основною причиною цього є жорстке адміністрування з боку органів виконавчої влади. Така нормотворчість порушує закріплені Конституцією України принципи верховенства права, врахування громадської думки, системності, гласності та наукової обґрунтованості нормотворчих рішень. Нехтування органами виконавчої влади при прийнятті нормативно-правових актів принципом верховенства права штучно створює умови для відання посадовими особами цих органів переваг відомчим актам, а не законам. Це стосується і тих підзаконних актів, в яких містяться матеріальні та процесуальні норми адміністративного права. А як відомо, реалізація норм останнього, в тому числі й тих, що регулюють суспільні відносини у сфері державного управління, забезпечується державно-владним примусом, який має призначатись Верховною Радою України, а не органом виконавчої влади.
Прикладом таких нормативно-правових актів, що зачіпають права та обов’язки громадян, а також підприємств, установ та організацій, можуть бути постанови Кабінету Міністрів України, рішення деяких функціональних і галузевих міністерств і інших центральних органів виконавчої влади. Серед них можна назвати Положення про порядок застосування вогнепальної зброї, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. №575, Положення про порядок накладення штрафів на підприємства, установи та організації за порушення нормативних актів про охорону праці, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. №244, та ряд інших рішень. В окремих актах навіть передбачена юридична відповідальність підприємств, установ та організацій, які є юридичними особами. Тому можна говорити про перевищення органом виконавчої влади наданих йому повноважень і його вихід за межі законодавчого регулювання.
Для заповнення цієї прогалини у законодавстві України ще до прийняття Верховною Радою України Конституції України нею 4 листопада 1995 року було схвалено концепцію закону про нормативно-правові акти. У цілому положення проекту спрямовані на врегулювання нормотворчої діяльності в органах державної влади та органах місцевого самоврядування з метою її уніфікації та створення системи узгодження нормативно-правових актів, яка мала б забезпечити належні умови для реалізації та ефективного захисту прав і свобод громадян, властивих правовій державі. Водночас до предмета його регулювання не було віднесено міжнародні договори, а також акти органів і керівників підприємств, установ та організацій, об’єднань громадян тощо. Велику роль в законопроекті було присвячено розгляду та експертизі проектів актів. Так з метою забезпечення якості та обґрунтованості актів повинні обов’язково проводитись юридична і галузева експертизи, а у необхідних випадках — також фінансова, соціологічна і кримінологічні експертизи, при цьому гарантована незалежність експерта в оцінці проектів нормативно-правових актів. Крім того, згідно з проектом, проект конкретного акта за рішенням відповідного нормотворчого органу може виноситись на обговорення населенням. Отже, загальна характеристика цього законопроекту дає підстава вести мову про необхідність якнайшвидшого його прийняття Верховною Радою України як закону, чого, нажаль, не зроблено до цього часу.
З іншого боку рівень правової совіти населення також занадто низький, що полегшує можливість маніпулювання народною думкою для того, щоб під виглядом „загального блага” протягти навіть самі непопулярні рішення, або навпаки, призводить до неможливості скажімо територіальним громадам, іншим об’єднанням громадян відстоювати свої законні права та протидіяти самоуправству чиновників на місцях.
Соціально-правова держава не може існувати і без стабільного економічного підґрунтя, яке теж з’являється не за один день і без якого неможливе втілення соціальних проектів, спрямованих на задоволення інтересів суспільства.
Отже, соціально-правова держава, яка на протязі століть була й залишається ідеалом людства може бути побудована лише за умови законодавчого закріплення, створення відповідних економічних засад, формування суспільної свідомості. Саме за цими напрямками повинна будуватися політика нашої держави для втілення в життя засад, проголошених Конституцією України.



1. Конституція України. – К.: Юридична література, 1996. – 50 с.
2. Бабкін В. Д. Соціальна держава та захист прав людини //Правова держава, Щорічник наукових праць. – Вип. 9. – К., 1998. – С. 3-9.
3. Бирюков П.Н. Международное право. Учебное пособие. – М.: Юрист, 1998, с.12.
4. Болотин Б. Социально-экономические показатели Запада и России / МЭ и МО. – 1999. - №8. – с.114.
5. Буткевич В. Права людини в Україні // Права людини в Україні. Щорічник.- 1993.- К., 1995.- С. 35.
6. Волинка К. Проблема збереження прав і свобод особи в Україні // Людина і політика. – 2005. - №6.
7. Вольман Г. Чем объяснить стабильность политического и экономического развития Федеративной Республики Германии // Государство и право. 1992. № 11. С. 134-136.
8. Вишневская Н. Рынок рабочей силы – новые тенденции // МЭ и МО. – 1999. - №8. – с.20.
9. Всеобщая декларация прав человека. – М., 1989. – 7 с.
10. Ганслі Теренс М. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки. – К., 1996. – с.14
11. Государственное право Германии. Т. 1. М., 1994. 467 С.
12. Гегель. Філософія права. М., 1990. 332 С.
13. Горбатенко В. П. Стратегія модернізації суспільства: Україна і світ на зламі тисячоліть. – К., 1999. – 240 с.
14. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія. – К.: ВІРА-Р; Дакор, 2000. – 506 с.
15. Денисов В.Н., Евентов В.И. и др. Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве. – К., Наукова думка, 1992. – 244 с.
16. Дюги Л. Социальное право, индивидуальное право и преобразование государства. М., 1909. 145 С.
17. Єрмоленко Д. Співвідношення соціальної та правової держави. //Підприємство, господарство і право. – 2001. – №8. – С. 94-102.
18. Жуйков В.М. Права человека и власть закона: Вопросы судебной защиты. – М., 1995. – 284 с.
19. Завадский С. „Государство благоденствия”. Доктрина и практика. – М., 1966. – С. 170-181.
20. Загальна теорія держави і права / Навч. Посіб. Н.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков та інші; за ред. В.В. Копеєчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2000.
21. Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українськогоо досвіду. – К., 1999. – 248 с.
22. Кант И. Сочинения на немецком и русском языках. Т.I. – М., 1994. – с.285.
23. Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні: Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. – Видання друге. – Харків: Консум, 2001. – 464 с.
24. Карташкин В.А. Права человека в международном и внутригосударственном праве. – М., 1995. – 132 с.
25. Катаєв С. Концепція модернізації в сучасному українському суспільствознавстві // Людина і політика. – 2000. - №2.
26. Кистяковский Б. А. Государство правовое и социалистическое.//Вопросы философии. – 1999. – №6. – С. 143-152.
27. Коментар до Конституції України. – К.: Інститут законодавства Верхової Ради України, 1996. – 483 С.
28. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щоддо жінок. Український центр прав людини. Українська правнича фундація. – К., 1995.
29. Конституційне право України. /За ред. В. Ф. Погорілка. – К., 1999. – 325 С.
30. Конституційне право України / За ред. В.Л. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. – К.: Український центр правничих студій, 1999. – 375 с.
31. Конституционное (государственное) право: Справочник / Под ред. В.И. Лафитского. – М., 1995. – М., 1995. – 191 с.
32. Корнієнко В. Еволюція політичного ідеалу (від плюралізму до синтезуючої єдності). – Вінниця, 1999.
33. Корнієнко В. Реалізація ідеалу соціально-правової держави в українському суспільстві. //Право України. – 2001. – №2. – С. 47-51.
34. Кравченко В.В. Конституційне право України. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2000. – 320 с.
35. Лисенков С.Л. Конституція України / Матеріали до вивчення. – К., 1997.
36. Лукашук И.И. Нормы международного права в международной нормативной системе. – М.: Спрак, 1997, с. 240-246.
37. Лысенков С.Л. Гарантии прав и свобод личности в Советском обществе: Дисс. На соискание ученой степени канд. Юр. Наук. – К., 1976. – 204 с.
38. Малеин Н. С. Повышение роли закона в охране личных и имущественных прав граждан // Сов. гос. и право.— 1974.— № 6.— С. 41—48.
39. Малько А. В. Государство: проблемы правового ограничения. – Саратов, 1994. – С. 73-87.
40. Мальцев Г. В. Буржуазный эгалитаризм. М., 1984. 260 С.
41. Марцеляк О.В. Статус Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. – Харків: 1998. – С. 9.
42. Медведчук В. В. Конституційний процес в Україні і організація державної влади та місцевого самоврядування. – К., 1996. – 140 С.
43. Международное сотрудничество и права человека. – М., 1989. – 162 с.
44. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права. Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. – К., 1995.
45. Новицкий М. Что такое права человека. Справочник для правозащитных организаций. – Варшава: Изд-во Хельсинкской федерации прав человека, 1997. – С. 17.
46. Новгородцев П. Кризис современного правосознания. – М. 246 С.
47. Нор В., Стецюх П. Конституція – Основний Закон України в запитаннях і відповідях. – Львів – Київ: Кальварія – Абрис, 1996. – 48 с.
48. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева .- 2-е изд. перероб. и доп. - М.: Юристъ, 1996 – 472 с.
49. Общая теория прав человека / Руководитель авторского коллектива и ответственный редактор Лукашева Е.А. – М., 1996. – 509 с.
50. Орзіх М.Ф. Міжнародно-правові стандарти прав людини в Україні // Право України. – 1992. - №4.
51. Патей-Братасюк М. Громадянське суспільство: сутність, генеза ідеї, особливості становлення в умовах сучасної України. – Тернопіль, 1999. – с.3
52. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник. – К., 1997. – 520 С.
53. Права людини в Україні: Щорічник. 1993.— К., 1995.— С. 77—85.
54. Права человека. Учебник для вузов. /Под ред. Е.А. Лукашева/ – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998, с. 305.
55. Права человека в современном мире / Отв. Ред. Рагозин Н.П. – Донецк, 1995. – 292 с.
56. Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі, 2000, №1. – С. 178.
57. Проблеми загальної теорії права і держави. Підручник для вузів. Під загальної ред. В. С. Нерсесянца. – М.: Норма-Инфра М, 1999. 832 с.
58. Рабінович П. М. Основи державної теорії права та держави.— К., 1994.— С. 7.
59. Рабінович Л. М. Права людини та їх юридичне забезпечення.— К., 1992.- С. 5.
60. Рабінович П. М. Соціальна держава //Мала енциклопедія етнодержавознавства /НАН України, Інститут держави і права ім.. В. П. Корецького. — К., 1996. – 431 С.
61. Рабінович П., Лобода Ю. Соціальна сутність держави: теоретико-методологічні засади дослідження. //Право України. – 2001. – №8. – С. – 41-44.
62. Сіленко А. Нові моделі соціального захисту в країнах Заходу та Центрально-східної Європи // Людина і політика. – 2000. - №1.
63. Сіленко А. Політико-правові аспекти розвитку соціальної сфери: забезпечення прав людини // Право Україїни. – 1999. - №11. – с.31.
64. Теория государства и права. Курс лекций. /Под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. – М., 1997. – 275 С.
65. Фукуяма Ф.. Конец истории ? // Вопросы философии. – 1990. – № 3.
66. Хайєк Ф. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. – М., 1992. – 352 С.
67. Хаманева Н.Ю. Охрана прав граждан в зарубежных станах: Институт омбудсмена. – М., 1991. – 54 с.
68. Харт Х. Л. Концепція права. – К., 1998. – 231 С.
69. Шестакова Е. Реформирование системы социальной защиты населения в странах Восточной Европы // МЭ и МО. – 1997. - №1. – с.46.
70. Шульга А. Н. Теория государства и права. Пособие для подготовки к государственному экзамену по ТГП. – Х., 2000. – 132 С.
71. Щетинин Б. В. Проблему теории советского государственного права.—М., 1994.- С. 207-208.
72. Якушик В. Проблемы типологии правового государства. //Философская и социологическая мисль. – 1993. – №9. – С. 179-181.
73. Glazer Limits of Social Policy. – Cambridge, 1988. – P. 5.
74. Gilbert Neil. Welfare Justice: Restoring Social Equie. – New Haven and London, 1995. – P. 79.
75. Epstein William M. The Dilemma of American Social Welfare: Transaction Publishers. – New Brunswick-London, 1993. – P. 101.
76. Florio, James. New Jersey’s Different Approach // Public Welfare. – 1992. - № 50 (2). – P. 7.
77. Maxime T. The Right to Individual Complaint to the United Nation for Violations of Human Rights // International Human Rights Law. Theory and Practice. – Montreal: The Canadian HR Foundation, 1992. – Р.403.
78. World Summit for Social Development Denmark, National Report. – Copenhagen, 1995. – P.71-72.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 500





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.