У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Лінгвістичні особливості тексту-переказу (за матеріалами учнівських викладів)
Количество страниц 86
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 19638.doc 
Содержание Зміст
Вступ (з. 3)
Розділ I. Виклад (письмовий переказ) як вторинний текст (з. 9)
§ 1. Поняття тексту в сучасній лінгвістиці (з. 9)
§ 2. Поняття вторинного тексту в сучасній лінгвістиці (з. 12)
§ 3. Особливості сприйняття первинного і породження вторинного тексту (з. 20)
§ 4. Види мовних перетворень тексту при його переказі (викладі) (з. 30)
Висновки по Розділу I (з. 35)
Розділ II. Види трансформацій інформації в тексті викладу та їхні мовні особливості (з. 37)
§ 1. Семантичні особливості побудови шкільного викладу (з. 37)
1.1. Види скорочень у вторинному тексті (з. 39)
1.2. Привнесення (з. 48)
1.3. Види порушень цілісності і зв'язності у вторинному тексті (з. 52)
1.4. Заміна (з. 55)
§ 2. Лексико-семантичні трансформації тексту (з. 58)
2.1. Особливості лексики вторинного тексту (з. 58)
2.2. Зв'язана лексика (фразеологізми і пароніми) у вторинному тексті викладу (з. 60)
§ 3. Граматичні трансформації (з. 62)
3.1. Морфемні перетворення у вторинному тексті (з. 62)
3.2. Морфологічні трансформації (з. 63)
3.3. Синтаксичні перетворення (з. 65)
§ 4. Експлікація мовної і мовленнєвої компетенції учнів в тексті викладу (з. 69)
Висновки по Розділу II (з. 73)
Висновок (з. 74)
Список літератури (з. 77)
Додатки (з. 85)

Вступ
Актуальність дослідження. Розробка моделей сприйняття, розуміння і породження тексту впродовж декількох останніх десятиліть залишається в центрі уваги психологів, літературознавців, філософів і психолінгвістів, що обумовлене роллю тексту в будь-якій сфері життя і діяльності людини. «Реальний світ» в значній мірі несвідомо будується на підставі мовних норм… Ми бачимо, чуємо і сприймаємо так чи інакше ті або інші явища головним чином завдяки тому, що мовні норми нашого суспільства передбачають дану форму вираження», - писав відомий філософ мови Едвард Сепір. Фрагменти суб'єктивного миру людини виразно представляються і існують в текстах: у них закріплюється мовна здатність людини, її мовна, комунікативна, емотивна компетенція як результат пізнавальної роботи і мовного досвіду людини. Звідси, ймовірно, і відома метафора, що приймається всіма, про те, що людина живе в світі текстів.
Останніми роками опубліковано багато робіт з проблеми тексту. Серйозний вклад в теорію тексту зробили І. В. Арнольд, Г. І. Богін, А. А. Брудний, І. Р. Гальперін, І. В. Гюббенет, Л. П. Доблаєв, К. А. Долинін, Т. М. Дридзе, Н. Д. Зарубіна, Л. І. Зільберман, І. А. Зимня, О. Л. Каменська, Ю. Н. Караулів, О. Д. Кузьменко-Наумова, А. А. Леонтьєв, Л. Н. Мурзин, А. Я. Мікк, А. І. Новиков, Л. А. Новиков, Л. В. Сахарний, Ю. А. Сорокін, Є. Ф. Тарасов; R. Bart, Т. A. van Dejk, R. Jackobson, R. Ingarden, J. Lacan, Z. Todorov та ін. Неодноразово перевидаються роботи М. М. Бахтіна, В. В. Виноградова, Г. О. Винокура, Д. Н. Овсянико-Куликовського, Н. А. Рубакіна, В. Шкловського, Л. П. Якубінського, присвячені проблемам тексту. У наявних дослідженнях здійснений в цілому глибокий аналіз специфіки системної організації тексту, його властивостей і характеру дії на читача.
Будь-який текст, з певною долею умовності, може бути віднесений до явищ культури. Який би не був ступінь широти нашого погляду на поняття культури, текст є культурним об'єктом в тій мірі, "в якій наші стосунки з ним відтворюють або вперше народжують в нас людські можливості", яких не було до контакту з текстом, "можливості... бачення і розуміння чогось в світі і в собі" [Мамардашвілі, 1990: 345]. Проблема сприйняття тексту, що розуміється традиційно як проблема виявлення сенсу, "розкопування" його в надрах тексту, доведення цього пошуку до моменту адекватності авторському задуму, повертається в сучасній лінгвістиці новою стороною. Конструктивність тексту полягає, мабуть, в тому, що він надає своєму реципієнтові можливість пізнати і змінити самого себе. Можна сказати, що, з'явившись на світ як результат самовизначення Іншого, текст продовжує своє існування в тому випадку, якщо виявляється таким, що спочатку зажадався, а потім і проінтерпретованим мною: «…індивідуальний мовний досвід будь-якої людини формується і розвивається в безперервній і постійній взаємодії з чужими індивідуальними виразами» [Бахтін, 1979: 160]. Наша робота присвячена дослідженню характеру мовних трансформацій тексту, а також змінам, які відбуваються з цілісністю, зв'язністю і відносною завершеністю (як основними ознаками тексту) при письмовому переказі (викладі) тексту. Такий вид роботи з текстом називатимемо повторним відтворенням. Наша робота є комплексним дослідженням вторинних текстів як результатів взаємодії мовної особи школяра з чужим текстом.
Проблема розуміння текстів стала об'єктом активного дослідження у філологічній герменевтиці, чому служать підтвердженням праці багатьох учених, присвячені дослідженню цієї проблеми (Алексєєв, 1988; Бібіхин, 1991; Богін, 1986; Брудний, 1975, 1978; Павіленіс, 1983; Петрова, 1991; Абрамов, 1996; Armstrong, 1968; Carnap, 1956; Eco, 1987 та ін.). Найпоширенішим і сталим, на думку Р. І. Богіна, можна вважати визначення розуміння тексту як «звернення досвіду людини до тексту з метою освоєння його змістовності» (Богін, 1997: 4). З точки зору І. Р. Гальперіна, розуміння тексту - це вичитування різних видів текстової інформації: фактуальної, підтекстової, концептуальної (Гальперін, 1981).
Механізм сприйняття тексту, тим більше якщо це слухова рецепція, складний: кожен реципієнт не просто лінійно рухається по тексту, але і аналізує його, дає йому емоційну, естетичну, етичну оцінки, оскільки «…текст за своєю природою направлений на те, щоб збудити в людях думки і емоції, і в цій своїй якості об'єктивується через сприйняття і відчуття читача» [Виготський, 1991: 8].
Будь-який текст зазнає змін в процесі активного співставлення його змісту з індивідуальним досвідом реципієнта. Аналіз шкільних викладів дозволяє на систематичній основі (оскільки тексти викладів – це результати багатоступінчастого процесу: рецепції, розуміння, інтерпретації і відтворення тексту) розглядати процеси сприйняття і породження мови у взаємозв'язку. У нашому дослідженні розглядаються не лише особливості письмової мовної діяльності учнів, але і специфіка різних аспектів створюваного або сприйманого ними тексту. При цьому ми, услід за З. В. Іоновою, спираємося на два теоретичні положення, що обґрунтовують вибір саме шкільних викладів як матеріал.
Перше положення пов'язане з висновками О. О. Потебні про неможливості буквального розуміння думок автора чужого тексту: слухач, «розуміючи слово, створює свою думку, що займає в системі, встановленій мовою, місце, схоже з місцем думки оповідача» [Потебня, 1999: 138]. Таким чином, при побудові вторинного тексту той, що пише, створює новий, інший твір по відношенню до первинного тексту.
Друга теза, покладена в основу наших міркувань, стосується одного з аспектів методики психолінгвістичного дослідження, розробленого Н. А. Жинкіним. Згідно цього методу письмова робота розглядається як особливий метод, що сприяє дослідженню психології сприйняття тих, що досліджуються (дані самозвітів). Як подразник, згідно цій методиці, може виступати будь-який вид об'єктів сприйняття (картина, фільм, текст) [Жинкін, 1998: 171]. Робота з текстом тут розуміється як особливий тип комунікативної ситуації де «мовленнєвий смисл» виникає в результаті співвідношення плану вмісту одиниць тексту з текстовою ситуацією, елементами якої є «поточний функціонально-смисловий тип мови, композиційно-смисловий тип мови, мовні сенси попередніх висловів» [Димарський, 2001: 62]. Інші компоненти типової комунікативної ситуації (автор тексту, тип відзиву, особливості коду, тактика встановлення контакту між суб'єктами комунікації) не є релевантними [Іонова, 2002].
Подібна дослідницька позиція дозволяє звернутися до фундаментального питання мовознавства про мовну варіативність, яка пов'язана не лише з виявленням синонімічних варіантів, але і з вивченням переваг, у вибиранні мовних засобів мовною особою. У визначенні мовної особи (Р. І. Богін, В.В.Виноградов, Ю. Н. Караулів, Ю. А. Сорокін) поряд з поняттям її мовної здатності входить поняття мовної компетенції (А. М. Шахнарович). Вивчення мовної компетенції учнів є актуальним як для теорії мови, так і для практики її викладання.
Мовна особа, за визначенням Ю. Н. Караулова, починається лише тоді, коли «…в гру вступають інтелектуальні сили» [Караулів Ю. Н., 1987: 36], коли відбувається виявлення і встановлення ієрархії сенсів і цінностей в її картині світу, в її тезаурусі, тобто на лінгвокогнітивному рівні. Це той рівень розвитку мовної особи, на якому можливий індивідуальний вибір мовних засобів, тематичне створення текстів, розуміння їхньої основної думки. Структура моделі мовної особи, запропонована Ю. Н. Карауловим, знаходить віддзеркалення і в схемі смислового сприйняття тексту і породженні мови, оскільки процес прийому і створення тексту починається у вигляді «…готовності прийняти впорядковані кодові сигнали за найбільш імовірнісною схемою їх поєднання і перетворити їх в результаті переробки в смисл» ще до пред'явлення конкретних образів [Дридзе Т. М., 1984: 36].
Мета дослідження – виявити і описати види мовних перетворень, характерні для текстів повторного відтворення.
У роботі ми спираємося на розуміння тексту як «твору мовотворчого процесу, що володіє завершеністю, об'єктивністю у вигляді письмового документа, твору, що складається з назви (заголовка) і ряду особливих одиниць (зверхфразових єдностей), об'єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв'язку, що має певну спрямованість і прагматичну установку» [Гальперін, 1981].
Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання:
1) вивчити і систематизувати теоретичні дані з проблеми сприйняття і інтерпретації тексту;
2) виявити специфічні риси письмового тексту і особливості його;
3) виявити особливості сприйняття письмового тексту з врахуванням специфіки мовної особи учня;
4) виявити основні особливості викладу як тексту повторного відтворення;
5) проаналізувати емпіричний матеріал шкільних викладів, порівнюючи оригінал і варіанти його письмового відтворення;
6) класифікувати основні види мовних перетворень оригіналу в тексті шкільного викладу, виявити їх особливості.
Список литературы Список літератури:
Актуальные проблемы психолингвистики: Слово и текст. Тверь: ТГУ, 1996.
Александров В. Другость: герменевтические указатели и границы интерпретации // Вопросы литературы. 2002. N6.
Аспекты общей и частной лингвистической теории текста. М., 1982.
Баранов А.Г. Функционально-прагматическая концепция текста. Ростов-на-Дону, 1993.
Баранов А.Г. Функционально-прагматическая концепция текста. Ростов-на-Дону, 1993.
Барт Р. От произведения к тексту // Барт Р. Избр. работы: Семиотика. Поэтика. М., 1994.
Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. М.: Наука, 1979. 270с.
Бахтин М. М. Проблема речевых жанров // Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979. С. 237 - 281.
Бахтин М. М. Проблема текста в лингвистике, филологии и других гуманитарных науках: Опыт философского анализа // Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. М., 1979.
Белянин В. П. Введение в психолингвистику. М., 1999.
Белянин В. П. Восприятие текста; Пересказ текста; Пошаговость восприятия // Белянин В. П. Психолингвистика. С. 68 - 70.
Богин Г. И. Типология понимания текста. Калинин, Изд-во университета, 1986.
Бурвикова (Зарубина) Н. Д. К вопросу о лингвистических единицах текста // Синтаксис текста. М., 1979.
Валгина Н. С. Теория текста. М.: Логос, 2003
Дейк ван и В. Кинч. Стратегии понимания связного текста // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 23. Когнитивные аспекты языка. М., 1988.
Васильев Л. Г. Текст и его понимание: Учебное пособие. Тверь: Тверск. гос. ун-т, 1991. 68с.
Васильев С. А. Синтез смысла при содержательности текста. Киев, 1988.
Вербицкая М. В. К обоснованию теории "вторичных текстов" // Фи-лологические науки. 1989. № 1.
Виноградов В. В. О теории художественной речи. М., 1971.
Виноградов В. В. О формах слова // Виноградов В. В. Избранные труды. Исследования по русской грамматике. М.: "Наука", 1975. С. 33 -- 50.
Виноградов В. В. Идеалистические основы синтаксической системы А.М.Пешковского, ее эклектизм и внутренние противоречия.// Вопросы синтаксиса современного русского языка. М., 1950, стр. 50.
Виноградов В. В. Из истории изучения русского синтаксиса. М., 1958.
Виноградов В. В. О взаимодействии лексико-семантичестких уров-ней с грамматическими в структуре языка // Мысли о современном русском языке. М., 1969.
Виноградов В. В. Синтаксис русского языка акад. А. А. Шахматова // Вопросы синтаксиса современного русского языка. М., 1950.
Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологический очерк. М.: Наука, 1991. 93с.
Гак В. Г. Семантическая структура слова как компонент семантиче-ской структуры высказывания // Семантическая структура слова. Психолингвистические исследования. М., 1987.
Гак В. Г. Языковые преобразования. М.: Школа "Языки русской культуры", 1998. 768 с.
Гальперин И. Р. Интеграция и завершенность текста // Известия АН СССР. Серия литература и язык, 1980. № 6.
Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139 с.
Гаспаров Б. М. Язык, память, образ. Лингвистика языкового существования. М,: «Новое лит. обозрение», 1996, 352с.
Гаузенблаз К.О характеристике и классификации речевых произведений // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. VIII. Лингвистика текста. М., 1978.
Голев Н. Д. К основаниям деривационной лексикологии русского языка: лексико-деривационые контексты как форма проявления деривационной энергетики слова в тексте (проблемы, задачи, перспективы) // Очерки по лингвистической детерминологии и дериватологии русского языка. Барнаул: Изд-во Алт. ун-та, 1998. С. 13 - 33.
Голубева Э. А. Индивидуальные особенности памяти человека. М., Педагогика, 1980.
Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация. - М., 1989.
Доблаев Л. П. Смысловая структура учебного текста и проблемы его понимания. М., 1982.
Долинин К. Интерпретация текста. М., 1985.
Долинин К.А. Текст и произведение // Русский текст: Российско американский журнал по русской филологии. СПб.-Lawrenсе (КS, USА). № 2. 1994.
Дридзе Т. М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации. М.: Наука, 1984. 104с.
Дридзе Т. М. Язык и социальная психология. М., 1980.
Дымарский М. Я. Проблемы текстообразования и художественный текст. М., 2001.
Жинкин Н. И. Речь как проводник информации. / АН СССР, Ин-ститут языкознания. М.: Просвещение, 1976. 474с.
Жинкин Н. И. Речь как проводник информации. М: Наука, 1982. 159 с.

Жинкин Н. И. Язык. Речь. Творчество. М., 1998.
Залевская А. А. Некоторые проблемы теории понимания текста // Вопросы языкознания. 2002. № 3. С. 62 – 73.
Залевская А. А. Текст и его понимание. Тверь, 2001.
Ильенко С. Г. Синтаксические единицы в тексте. Л., 1989.
Ионова С. В. Формирование смысловой доминанты вторичного текста // Вестник ВолГУ. Серия «Языкознание». Выпуск 2, 2002. С. 64 – 72.
Ионова С. В. Эмотивность текста как лингвистическая проблема. – Дисс… канд. филол. наук, Волгоград, 1998.
Ионова С. В. Эмотивный фон и эмотивная тональность как элементы эмотивного содержания текста // Языковая личность: вербальное поведение. Волгоград, 2000.
Ионова С. В. Роль эмоций в процессе текстообразования: структурно-семантический аспект // http://www.vspu.ru
Ионова С. В. Основные принципы содержательно-тематического анализа текста // http://www.vspu.ru
Ионова С. В. Универсальное и культурно-специфическое в воспроизведении текста // http://www.vspu.ru
Кабардов М. К. Коммуникативно-речевые и когнитивно-лингвистические способности // Кабардов М. К. Способности и склонности. М., 1989. С. 103 - 128.
Кабардов М. К. О диагностике языковых способностей // Психологические и психофизиологические исследования речи. М., 1985. С. 176 - 202.
Каланадзе Л. А., Ширяев Е. Н. Текст и его реализация // Вестник Российского гуманитарного научного фонда. 2001. № 1. С. 101 – 110.
Каменская О. Л. Текст и коммуникация: Учебное пособие для институтов и факультетов иностр. яз. М.: Высшая школа, 1990. 152с.
Карасик В. И. Типы вторичных текстов // Языковая личность: про-блемы обозначения и понимания. Волгоград: «Перемена», 1997. С. 69 – 70.
Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность. / Отв. ред. Д. Н. Шмелев. М.: Наука, 1987. 263с.
Колшанский Г. В. О языковом механизме порождения текста // Во-просы языкознания. 1983. № 3.
Кузьмина Н. А. Интертекст и его роль в процессах эволюции поэти-ческого языка. Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та; Омск: Омск. гос. ун-т, 1999. 268 с.
Леонтьев А. А. Основы психолингвистики. М., 1997.
Леонтьев А. А. Психолингвистические единицы и порождение рече-вого высказывания. М.: Наука, 1969. 307с.
Леонтьев А. А. Речевое воздействие. М., 1972.
Литвинова М. Н. Перевод и семантическая деривация // Деривация и семантика: слово - предложение - текст. Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1986. С. 107 - 112.
Лосева Л. М. Межфразовая связь в текстах монологической речи: Автореф. дис. ... докт. филол. наук. Одесса, 1969.
Лотман Ю. М. и Тартусско-Московская семиотическая школа. М., 1994. Лекции по структуральной поэтике.
Лотман Ю. М. Текст как смыслопорождающее устройство // Лотман Ю. М. Семиосфера. СПб.: «Искусство – СПБ», 2000. С. 155 – 250.
Лотман Ю.М. Текст в тексте // Уч. зап. Тартуского гос. ун-та. Вып. 567. Текст в тексте (Труды по знаковым системам XIV). Тарту, 1981.
Мамардашвили М. Как я понимаю философию... / Сост. и предисл. Ю.П. Сенокосова. М.: Прогресс, 1990. С.344.
Майданова Л. М. Речевая интенция и типология вторичных текстов // Человек - текст - культура. Екатеринбург: Институт развития регионального образования, 1994. С. 81 - 104.
Мурзин Л. Н. Основы дериватологии. Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1984. 56 с.
Мурзин Л. Н. Принцип деривации и деривационная грамматика // Очерки по лингвистической детерминологии и дериватологии русского языка. Барнаул: Изд-во Алт. ун-та, 1998. С. 238 - 248.
Мурзин Л. Н. Синтаксическая деривация. Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1974. 170 с.
Мурзин Л. Н., Штерн А. С. Текст и его восприятие. Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1991. 172 с.
Николаева Т. М. Лингвистика текста. Современное состояние и пер-спективы // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. VIII: Лингвистика текста. М., 1978.
Новиков Л. А. Современный русский язык: Фонетика. Лексикология. Словообразование. Морфология. Синтаксис. М.: Лань, 2003.
Новиков А. И. Семантика текста и ее формализация. М., 1983. 216 с.
Новиков А. И. Смысл и проблемная ситуация // Вопросы филологии. 1999. № 3.
Новиков Л. А. Синонимия. Синонимы // Языкознание. Большой эн-циклопедический словарь. М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. С. 446 – 447.
Новикова М. Ю. Деривационные отношения между оригинальным художественным текстом и его переводом на другой язык // Принцип дери-вации в истории языка и современной лингвистики. Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1991. С. 103 - 104.
Панкевич Г. И. О природе художественного восприятия: автореферат диссертации на соискание учено степени кандидата филологических наук. М., 1969. 231 с.
Пешковский А. М., Русский синтаксис в научном освещении, 7-е изд., М., 1956.
Пешковский А. М. Понятие отдельного слова // Пешковский А. М. Методика родного языка, лингвистика, стилистика, поэтика. Л., 1925.
Пинягин Ю. Н. Деривационная теория и перевод // Деривация в речевой деятельности (Общие вопросы. Текст. Семантика). Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1988. С. 25-26.
Потебня А. А. Мысль и язык. М..1999
Потебня А. А. Эстетика и поэтика. М.: "Искусство", 1976. 614 с.
Психолингвистические исследования: слово и текст. Тверь: ТГУ, 2002.
Реформатский А. А. О перекодировании и трансформации коммуникативных систем // Исследования по структурной типологии. М: Изд-во Акад. наук СССР, 1963.- 280 с.
Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика. Очерки лингвистической теории перевода. М.: "Междунар. отно-я", 1974. - 216 с.
Россомагина Н. И. Исследование перевода как вторичного порождения текста (на материале англо-русских переводов). Автореф. дисс. : канд. филол. наук. Одесса, 1987. -- 16 с.
Русский язык. Сборник текстов для проведения письменного экзамена по русскому языку за курс основной школы. М.: Дрофа, 2000. 198 с.
Севбо И. П. Структура связного текста и автоматизация реферирования. М., 1969.
Семантика слова и текста: Психолингвистические исследования. Тверь: ТГУ, 1998.
Солганик Г.Я. Синтаксическая стилистика: Сложное синтаксическое целое. М., 1973 (2-е изд. М., 1991).
Сорокин Ю. А. Психолингвистические аспекты изучения текста. Дис. Доктора филологических наук. М., 1988. 336 с.
Тураева З. Я. Лингвистика текста: лекции. Спб., 1993.
Чувакин А.А. Деривационные отношения как тип межтекстовых от-ношений (к предмету текстодериватологии) // Актуальные проблемы дериватологии, мотивологии, лексикографии. Томск: Изд-во Том. ун-та, 1998. -- С. 23 -- 24.
Шаховский В. И., Сорокин Ю. А., Томашева И. В. Текст и его когнитивно-эмотивные метаморфрзы (межкультурное понимание и лингвоэкология). - Волгоград: Перемена, 1998
Швейцер А.Д. Теория перевода: Статус, проблемы, аспекты. - М.: Наука, 1988. - 215 с.
Шестак Л. А. Языковое и текстовое кодирование: проблемы понимания // Языковая личность: проблемы обозначения и понимания. Волгоград: «Перемена», 1997. С. 135 – 137.
Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. 685 с.
Danes F. Functional Sentence Perspective and the Organization of the Text // Papers on Functional Sentence Perspective. Prague, 1974
Dijkstra K., Zwaan B., Graesser A., Magliano J. Character and Reader Emotions in Literary Texts // Poetics/ -V. 23. - 1994. - P. 139 - 157.
Shank R. Tell me a story. Evanston: Northwest Un. Press, 1995.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 2160
Скачать бесплатно 19638.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.