У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Вдосконалення розважальних програм нічного клубу XXL
Количество страниц 112
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 19643.doc 
Содержание Зміст
Вступ 3
1. Теоретико-методологічні основи організації та керівництва нічним клубом
1.1 Необхідні умови організації нічного клубу 7
1.2 Основи розвитку нічного клубу 17
1.3 Фінансові аспекти керівництва нічним клубом 25
2. Техніко-економічна характеристика і аналіз розважальної діяльності нічного клубу «XXL»
2.1 Загальна характеристика нічного клубу «XXL» 35
2.2 Розважальні програми клубу 38
2.3 Концепція розширення нічного клубу «ХХL» 40
3. Розробка бізнес-плану вдосконалення розважальних програм клубу «ХХL»
3.1 Мета проекту розширення клубу «ХХL» 61
3.2 Концепція вдосконалення розважальних програм клубу «ХХL» 66
3.3 Маркетингова стратегія 73
3.4 Економічні аспекти вдосконалення розважальної програми клубу «ХХL» 81
3.5 Соціальна значущість проекту 96
Висновок 98
Список використаної літератури 100
Додатки 104

Вступ
В даний час соціокультурна ситуація характеризується цілим рядом негативних процесів, що намітилися у сфері духовного життя – втратою духовно-моральних орієнтирів, відчуження від культури і мистецтва дітей, молоді і дорослих, істотним скороченням фінансової забезпеченості установ культури, у тому числі і діяльність сучасних культурно-дозвільних центрів.
Перехід до ринкових стосунків викликає необхідність постійного збагачення вмісту діяльності установ культури, методів її здійснення і пошуку нових дозвільних технологій.
Основне завдання клубу, як соціального інституту полягає в розвитку соціальної активності і творчого потенціалу особи. Організації всіляких форм дозвілля і відпочинку, створення умов повної самореалізації у сфері дозвілля.
Однією з актуальних проблем діяльності культурно-дозвільних установ на шляху рішення даної задачі є організація дозвілля молоді. На жаль, через соціально-економічні труднощі суспільства, велике безробіття, відсутність належної кількості культурних установ і недостатня увага до організації дозвілля молоді з боку місцевих органів влади і культурно-дозвільних установ відбувається розвиток позаінституційних форм молодіжного дозвілля. Вільний час є одним з важливих засобів формування особи молодої людини. Він безпосередньо впливає і на її виробничо-трудову сферу діяльності, бо в умовах вільного часу найсприятливіше відбуваються рекреаційно-відновлювальні процеси, що знімають інтенсивні фізичні і психічні навантаження. Використання вільного часу молоддю є своєрідним індикатором її культури, кола духовних потреб і інтересів конкретної особи молодої людини або соціальної групи.
Будучи частиною вільного часу, дозвілля приваблює молодь його нерегламентованістю та добровільністю вибору його різних форм, демократичністю, емоційною забарвленістю, можливістю поєднувати фізичну й інтелектуальну діяльність, творчу і споглядальну, виробничу й ігрову. Для значної частини молодих людей соціальні інститути дозвілля є провідними сферами соціально-культурної інтеграції та особової самореалізації. Проте всі ці переваги дозвільної сфери діяльності поки що не стали надбанням, звичним атрибутом способу життя молоді.
Практика молодіжного дозвілля показує, що найпривабливішими формами для молоді є музика, танці, ігри, ток-шоу, КВН, проте не завжди культурно-дозвільні центри будують свою роботу, виходячи з інтересів молодих людей. Треба не лише знати сьогоднішні культурні запити молодих, передбачати їх зміну, але і уміти швидко реагувати на них, зуміти запропонувати нові форми і види дозвільних занять.
Вдосконалення діяльності культурно-дозвільного центру по організації дозвілля сьогодні є актуальною проблемою. І її вирішення повинне йти активно по всіх направленнях: вдосконалення господарського механізму, розробка концепцій установ культури в нових умовах, підходи до моделі і професії клубного працівника, вміст діяльності, планування і управління установ сфери дозвілля.
Таким чином, сучасний етап розвитку культурно-дозвільної установи, характеризується переходом від критики існуючого положення до конструктивних вирішень. Цим обумовлена актуальність вибраної теми дипломного проекту.
Інтерес до проблем молоді носить постійний і стійкий характер у вітчизняній філософії, соціології, психології, педагогіці.
Соціально-філософські проблеми молоді як важливої соціальної групи суспільства знайшли своє віддзеркалення в дослідженнях С.Н. Іконникової, І.М. Ільїнського, І.С. Копа, В.Т. Лісовського та ін. Значний вклад в дослідження дозвілля молоді внесли Г.А. Пруденський, Б.А. Трушин, В.Д. Петрушев, В.Н. Піменова, А.А. Гордон, Е.В. Соколів, І.В. Бестужев-Лада. До проблеми, що вивчається нами, близькі роботи по саморозвитку і самореалізації особи у сфері дозвілля (А.І. Беляєва, А.С. Каргин, Т.І. Бакланова), по питаннях психології особи (Г.М. Андрєєва, А.В. Петровський і ін.).
У науковий аналіз теорії і практики культурно-дозвільної діяльності значний вклад внесли Ю.А. Стрєльцов, А.Д. Жарків, В.М. Чижиків, В.А. Ковшаров, Т.Г. Кисельова, Ю.Д. Красильников.
Дослідження названих авторів мають важливе значення для вдосконалення теорії і методики культурно-дозвільної діяльності молоді. Але ще низка запитань і проблем по цій темі залишаються на стадії вивчення.
Об'єкт дослідження – розвиток культурно-дозвільних програм нічних клубів.
Предмет дослідження – діяльність нічного клубу по вдосконалення розважальних програм.
Мета дипломної роботи – вивчити особливості організації молодіжного дозвілля в умовах культурно-дозвільних центрів і виробити практичні рекомендації по його вдосконаленню в нічному клубі способом розширення клубу.
Завдання дослідження:
1. Визначити суть і функції нічних клубів в сучасній економічній і соціальній сфері Росії.
2. Розглянути соціокультурні технології молодіжного дозвілля.
3. Проаналізувати діяльність нічного клубу «ХХL».
4. Визначити шляхи вдосконалення розважальних програм клубу «ХХL»
Базою дослідження дипломної роботи є нічний клуб «ХХL».
Методи дослідження:
- теоретичний аналіз спеціальної літератури;
- вивчення досвіду діяльності культурно-дозвільних установ по організації дозвілля молоді.
Список литературы Список літератури:
1. Андреева Г.М. Социальная психология. – М.: Аспект пресс, 1998. - С.137-303.
2. Бестужев –Лада И.В. Молодость и зрелость: Размышления о некоторых социальных проблемах молодежи. – М.: Политиздат, 1984г
3. Бочарова В.Г. Педагогика социальной работы – М.: Просвещение, 1994-С.41-86.
4. Вишняк А.И. Тарасенко В.И. Культура молодежного досуга. – Киев: Высшая школа, 1988-53с.
5. Воспитательная деятельность клубных учреждений. – М: НИИ культры, 1983-С.3-62.
6. Высокая культура избавит нас от нищеты // Встреча. – М., 1997 - №12.- С.4-6.
7. Гагин В.Н. Интересно ли в вашем клубе? – М: Политиздат, 1989.-С.190-238.
8. Горбатова И. Создавать защитную среду // Встреча. – М, 1996.-№ 3.-С.2-4.
9. Грушин Б. Творческий потенциал свободного времени. – М: Профиздат, 1980-С 5-27.
10. Горбатова И.И., Каменец А.В. Деятельность клубов. / Аналитеческий обзор. – М.: ГИВЦ МК Р.Ф., 1994.-35с.
11. Демченко А. Возможности российского досуга // Клуб. – М., 1996.№ 7.-С.10-13.
12. Демченко А. Некоторые проблемы современного развития культурно-досуговой деятельности и народного творчества // Культурно-досуговая деятельность и народное творчество. – М.: ГИВЦ МК. Р.Ф., 1996.-49с.
13. Дискин И.Е. Культура. Стратегия социально-экономического развития. – М.: Экономика, 1990.-107с.
14. Ерасов Б.С. Социальная культурология: Учебное пособие. – М: Аспект пресс, 1997.-С.196-233.
15. Ерошенков И.Н. Культурно-досуговая деятельность в современных условия.- М.: НГИК, 1994.-32с.
16. Жарков А.Д. Организация культпросвет работы: Учебное пособие- М.: Просвещение, 1989.-С.217-233.
17. Иконникова С.Н. Диалоги о культуре. – М.: Лениздат, 1987-167с.
18. Калинин И. Клубный клубок // Встреча. – М., 1998-№6,№7.-С.13-15.
19. Калинин И. Клубные парадоксы // Встреча.- М., 1996.-№5.-С.19-21.
20. Каменец А.В. Деятельность клубных учреждений в современных условиях: Учебное пособие. – М.: МГУК, 1997-41с.
21. Кисилева Т.Г., Красильникова Ю.Д. Межведомственные культурно-досуговые центры открытого типа // Социальная педагогика: Проблемы, поиски, решения: Проспект / ВНИК АПН СССР.- М., 1991-с.3.
22. Кисилева Т.Г., Красильников Ю.Д. Основы социально-культурной деятельности: Учебное пособие. – М.: Издательство МГУК, 1995.-136с.
23. Клуб: Культура досуга. – М.: Профиздат, 1987.-184с.
24. Клубоведение: Учебное пособие / Под ред.Ковшарова В.А.-М.: Просвещение, 1972.-С.29-46.
25. Клюско Е.М. Центры досуга: содержание и формы деятельности // Центры досуга. – М.: НИИ культуры, 1987.-С.31-33.
26. Константинова А.И. Игровой стретчинг. – С.-Пб.: Аллегро, 1993-71с.
27. Краткий словарь по социологии / Под общей ред.Гвишиани Д.М. Лапина Н.И.-М.: Политиздат, 1988-479с.
28. Кулагин И.Ю., Колюцкий В.Н. Возврастная психология: Полный жизненый цикл развития человека: Учебное пособие. – М.: ТЦ «Сфера» при участии «Юрайт-М», 2001.-С.163-400.
29. Культура досуга. – Киев: Высшая школа, 1990.-С.92-108.
30. Культурно-досуговая деятельность: Учебное пособие / Под ред. Жаркова А.Д., Чижикова В.М.-М.: Издательство МГУК, 1981.-48с.
31. Культура духовных запросов личности. – Киев: Высшая школа, 1986-203с.
32. Культурная политика России / история и современность/.-М.: Мин-во культуры, 1988.-С.112-137.
33. Мансуров Н.С. Теоретические предпосылки программирования развития личностиной активности. – М.: Просвещение, 1976.-С.40-43.
34. Мосалев Б.Г. Досуг. – М.: Изд-во МГУК, 1995.-85с.
35. Никифорова Е. Перестали работать на глазок. // Клуб. – М., 1998.- № 10.-С.23-25.
36. Николаева Т.Н. Демократизация деятельности клубов в процессе перестройки: Автореф. дис…канд.пед.наук / МГИК.-М., 1991.-16с.
37. Новаторов В.Е. Организаторы досуга. – М.: сов. Россия, 1987.-62с.
38. О защите духовных интересов населения и развитие КДД в новых общих экономических условиях // Клуб. – М., 1996.-№7.-С.10-13.
39. Петрова З.А. Методология и методика социологических исследований культурно-досуговой деятельности: Учебное пособие. – М.: МГИК, 1990.- С.92-108.
40. Программа социальных реформ в российской федерации на период 1996-2000 годов./ Российская газета, 12 марта, 1997.-С.2-3.
41. Развитие личности // коллектив. Личность. Общение: Словарь социально-психологических понятий./ Под.ред. Е.С.Кузьмина и В.Е.Семенова.-С.Пб.: Лениздат, 1987.-С.87.-88.
42. Социальное проектирование в сфере культуры. Перспективные модели учреждений культуры: Сб. науч. тр./НИИ культуры. – М.,1990, С.22-91.
43. Социальное проектирование в сфере культуры. Центры досуга: Сб.науч.тр./ НИИ культуры. – М., 1987.-144с.
44. Социология: Учебное пособие./ Под.ред.Тадевояна Э.В.-М.-Знание 1995.-С.141-163.
45. Скрипунова Е.А., Морозов А.А. О предпочтениях городской молодежи // Социс- М., №1 2002.- С105-110.
46. Стрельцов Ю.А. Методика воспитательной работы в клубе. – М.: Просвещение , 1979.-С.27-74.
47. Стрельцов Ю.А. Научно-методические основы культпросвет работы: Учебное пособие. – М: Просвещение 1988.-С.31-41.
48. Триодин В.Е. Педагогика клубной работы. – М: Просвещение, 1984.-С.29-31.
49. Федеральная целевая программа “Развитие и сохранение культуры и искусства Российской Федерации” на 1997-1999 годы / Российская газета. 1997., 27 июля.-С.2-3.
50. Хорунженко К.М. Культурология: Энциклопедический словарь. – Ростов-на-Дону, 1997.-С.230-235.
51. Чуть чуть полюбить (о работе центра социально-психологической реабилитации “Трудных подростков”).// Клуб .- М., 1998.-№ 10.-С.25-27.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 1620
Скачать бесплатно 19643.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.