У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Екологія гірничого виробництва: Житомирське родовище глин, піску і каоліну
Количество страниц 102
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 19881.doc 
Содержание ЗМІСТ


ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. Характеристика об’єкта дослідження 5
1.1. Фізико-географічна характеристика району підприємства Житомирське родовище глин, піску і каоліну 5
1.2. Характеристика сировини. Фізико механічний склад сировини та готової продукції 6
РОЗДІЛ ІІ. Спеціальна частина 16
2.1. Вплив геологорозвідувальних робіт на природне середовище 16
2.2. Вплив гірничих розробок на повітряний басейн 17
2.3. Вплив гірничих розробок на водний басейн 26
2.4. Вплив гірничих розробок на земну поверхню та ландшафти 35
2.5. Раціональне використання корисних копалин розкривних та вміщуючи порід 45
2.6. Радіаційний вплив гірських порід на оточуюче середовище 55
2.7. Електромагнітний, шумовий і вібраційний вплив техногенного, транспортного та енергетичного обладнання на оточуюче середовище 62
2.8. Вплив гірничих розробок на рослинний і тваринний світ 68
РОЗДІЛ ІІІ. Розрахункова частина 72
3.1. Способи та засоби охорони повітряного басейну 72
Висновки 88
Список використаної літератури 101





ВСТУП

Проблема охорони і раціонального використання земель у наш час надзвичайно актуальна, як у нашій країні, так і в усьому світі.
Під час розробки родовищ корисних копалин, особливо відкритим способом, неминуче руйнується поверхня землі. Природний ґрунтовий покрив змінюється або навіть знищується. Едафічний фактор – ґрунт замінюється на мінеральний субстрат. Знищується природна і культурна рослинність, безплідні пустирі змінюють ліси і поля, знижується природна і культурна рослинність, безплідні пустирі змінюють ліси і поля, знижується дебіт наземних та підземних вод і в цілому погіршується водний режим територій. Незакріплені рослинністю і висушені площі, що складені глибинними розпушеними в процесі розкривних робіт породами, стають вогнищами водної та вітрової ерозії. Зміна екологічних умов на нові, техногенні, зумовлюється також розкривними породами, великою кількістю водорозчинних солей і сірковмісних мінералів.
Вивчення промислового порушення земель показало, що їх географічне положення і фактори, які викликають ці порушення, надзвичайно різноманітні. В результаті порушень поверхні утворюються відвали, кар’єри відкритих розробок родовищ (до відвальних комплексів належать також терикони, що виникають при добуванні корисних копалин підземним способом); шламонагромаджувачі і хвостоховища тощо.
Рішенням цієї проблеми є рекультивація земель. Головне мета рекультивації – повернути до активного народногосподарського використання землі, порушені чи порушувані внаслідок гірничих і деяких інших специфічних робіт, створити на них сільськогосподарські, лісові та інші угіддя, поліпшити умови навколишнього середовища.
Вітчизняний і зарубіжний досвід показав, що успішна рекультивація з гармонічним поєднанням господарської діяльності і природних закономірностей можлива тільки при комплексному підході до її проведення рекультивація земель як галузь діяльності людини в нашій країні належить до порівняно молодих. На сучасному етапі існують усі можливості й передумови всебічного розширення і поглиблення рекультиваційних робіт.
Вiдводи земель під гiрниче виробництво пов’язані з вилученням бiльшої чи меншої земельної ділянки у землекористувачiв на певний період часу, i, відповідно, скороченням земельних ресурсів країни.
Характерно те, що вилученi у iнших землекористувачiв i порушенi землі стають малопридатними для продуктивного використання в сiльському i лiсовому господарствi, та для iнших цiлей. При цьому процеси природного вiдновлення рослинних покривiв, грунтiв i рельєфiв порушених земель протiкають повiльно або взагалi не вiдбуваються. Сами ж порушення земної поверхнi, як правило, не зникають i стають сталими техногенними формуваннями, тому такi землi пiдлягають штучному вiдновленню. Для вирішення проблеми техногенних порушень ландшафтів використовують різні способи і методи рекультивації земель. Головна мета рекультивації – повернути до активного народногосподарського використання землі, порушені внаслідок гірничих і деяких інших специфічних робіт, створити на них сільськогосподарські, лісові та інші угіддя, поліпшити умови навколишнього середовища.
Метою даної дипломної роботи є оцінка екологічного стану кар’єрів Житомирської області і обґрунтування рекомендацій щодо підвищення їх ефективності з екологічної та економічної точки зору.
Вирішення цієї проблеми надзвичайно актуально для Поліського регіону, враховуючи те, що перспективи його економічного розвитку напряму залежать від розширення та інтенсифікації роботи гірничо-видобувного комплексу.

Водоносний обрій зустрінутий у бурі глини, що підстилають, пісках. Очікуваний водоприток у кар'єр 10568 м3/доба.
Якість сировини визначалося за ДСТ 9169-59, готової продукції - за ДСТ 530-71.
Список литературы Висновки

З погляду раціонального землекористування розміщення вскришних порід на «незручностях» у багатьох випадках забезпечує навіть поліпшення ландшафту і біологічної продуктивності цих земель. Проте цей варіант доцільний тільки тоді, коли непродуктивні землі розташовуються на відносно невеликих відстанях і витрати на транспортування гірських порід не надмірні. Обидва варіанти застосовні біля для гірських підприємств підземної розробки родовищ, за виключенням шахт з териконами.
Важливою частиною управління землекористуванням до початку розробки родовища є проектування відвального господарства гірських підприємств. Форма відвала визначається не тільки розмірами площі порушуваних земель, але і раціональністю використовування їх після відновлення.
При підземній розробці родовищ останніми роками спостерігається перехід від традиційних териконів і хребтових відвалів до плоских відвалів, в яких складовані породи розміщуються або на малоцінних відносно рівних ділянок земної поверхні у вигляді шару невеликої потужності, мул і в різних западинах, ярах і т.п. Формування плоских відвалів пов'язано із значними капіталовкладеннями, проте екологічні переваги незаперечні. У всіх випадках форми і розміри відвалів необхідно вибирати не тільки виходячи з технології відвалоутворення і топографії місцевості, але з урахуванням можливості раціонального використовування земель після проведення рекультівацінних робіт.
Для захисту об'єктів і споруджень від шкідливого впливу підземниx розробок при змінюють гірські міри охорони, що умовно підрозділяються на 4 класи.
Профілактичні міри спрямовані, насамперед, на запобігання шкідливих наслідків підробітку шляхом взаємного ув'язування гірських робіт і
Технічний захист надр від негативного впливу гірських розробок.
Як відомо, у гірничопромислових районах відбуваються інтенсивні, найчастіше, багатомасштабні, перетворення природного середовища, що наносять їй визначений збиток: відчуження для ведення гірських робіт потрібних для сільського господарства територій, несприятливі для місцевих екологічних систем гідрогеологічні геомеханические зміни, забруднення шкідливими речовинами і хімічними елементами ґрунту і водойм, зміна мікроклімату і багато чого іншого. Цей збиток збільшується негативним впливом інших факторів, що діють у цьому районі: містобудівними роботами, транспортними комунікаціями тощо.
Тому рішенню проблеми навколишнього середовища повинна передувати розробка чіткої стратегії і тактики, її захисту від шкідливих впливів, що комплексно відповідає на питання: що варто захищати в першу чергу, від чого захищати і як захищати.
Основна задача відновлення навколишнього середовища, порушеного гірськими роботами, полягає в залученні порушених земель в господарське або культурне використовування шляхом створення екологічно збалансованої системи, що представляє економічну і естетичну цінність. В цю задачу входить також охорона суміжних територій від шкідливого впливу гірських робіт.
При постановці задач рекультивації порушених земель необхідно перш за все враховувати чинники, що визначають можливість відновлення земель: рельєф місцевості, літологію, гідрогеологічний і водний режими, кліматичні умови. На першому етапі необхідно:
 до початку гірських робіт всестороннє вивчити склад ґрунтового шару і нижче лежачих вскришних порід; технологічно і календарно пов'язати зняття ґрунтового шару зі вскришею;
 вибрати місце і спосіб зберігання знімається з поля ґрунту, що розробляється;
Охорона підземних вод включає:
- реалізацію технічних і технологічних мір, спрямованих на багаторазове використання води в технологічному циклі;
- утилізацію відходів; розробку ефективних методів очищення і знешкодження відходів;
- запобігання проникнення стічних вод із земної поверхні в підземні води;
- зменшення промислових викидів в атмосферу і водяні об'єкти;
- рекультивацію забруднених надр і ґрунтів;
- дотримання регламенту ведення гірських робіт і умов проекту експлуатації родовища;
- здійснення власне водоохоронних заходів; керування водосольовим режимом підземних вод.
Найважливіший вид цих заходів - створення спеціалізованої мережі спостережливих шпар на великих гірничопромислових об'єктах для контролю за станом підземних вод.
Заходи щодо зниження рівня забруднення води.
У комплекс заходів, що забезпечують зниження забруднення водяного середовища (табл. 4.1), входять:
- створення маловодної і безвідхідної технології промислового виробництва з замкнутими водозворотніми схемами, що включають проміжне чи очищення охолодження води й утилізацію відходів;
- удосконалювання технологічних процесів для зниження відходів з похованням у земних надрах збезводнених чи концентрованих розчинів забруднювачів;
- використання різних методів очищення стічних вод, забруднених промисловими і побутовими відходами.


В Україні контроль за станом природного середовища й виконанням природоохоронних актів здійснюють Міністерство охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки, Міністерство охорони здоров’я, Державний комітет з гідрометеорології, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, система Державних санітарно – епідеміологічних станцій та ін.
Екологічна експертиза – це оцінка впливів на довкілля і здоров’я людей усіх видів господарської діяльності та відповідальності цієї діяльності чинним нормам і законам з охорони навколишнього природного середовища, вимогам екологічної безпеки суспільства.
Основні завдання експертизи – сприяти дотриманню природоохоронних законів та оцінювати рішення щодо підтримання й відновлення довкілля.
Екологічний паспорт – це комплексний документ, що містить характеристику взаємовідносин будь-якого об’єкта (підприємства, тваринницької ферми, підстанції, навчального закладу) з навколишнім природним середовищем. У ньому є загальні відомості про об’єкт, сировину (її вид, обсяги, екологічність), енергію, площу, кількість працівників, технологічні схеми виробництва (роботи), види продукції, системи природоохоронних заходів (очищення викидів і скидів забруднювальних речовин), зберігання відходів (їхню токсичність, кількість, утилізацію) тощо.
Останнім часом активно розвиваються екологічний аудит та екологічний менеджмент.
Екологічний аудит – це екологічне обстеження підприємства, постановка „діагнозу” його „здоров’я”, перевірка здатності виробничих систем до самоочищення й випуску екологічно чистої продукції. Це інструмент, за допомогою якого оцінюють екологічну ефективність керування підприємством з метою збереження навколишнього природного середовища.
…

Список використаної літератури


1. Білявський Г. О. Основи екології: теорія та практикум. –К.: Лібра, 2002
2. Вронский В.А. Прикладная экология: учебное пособие. - Ростов н/д.: Феникс, 1996.
3. Горєв Л.М., Яцюк М.С. Водне господарство України. – 1998. - №№5
4. Гутаревич Ю.Ф. Охрана окружающей среды от загрязнения выбросами. – К.:Урожай,1989. – 224с.
5. Дорошенко Е. П. Рекультивация земель нарушенных открытыми разработками. – М.: Недра, 1979-262с.
6. Екологія і закон. Екологічне законодавство України. Відп. ред. Андрейцев В. І. – К.: Юрінком Інтер, 1998.
7. Екологічна ситуація Житомирщини. Статистичний збірник./За ред. П.П. Михайленка. – К.:НДІ статистики Держкомстату України, 1998.
8. Екологічий звіт „Про стан навколишнього середовища Житомирської області за 2000 р.”- Житомир, 2001
9. Екологічний звіт „Про стан навколишнього середовища Житомирської області за 2001 р.”- Житомир, 2002
10. Єтеревська Л. В. Рекультивація земель. - К.: Урожай. 1977-128с.
11. Злобін Ю.А. Основи екології. - К.: Лібра, ТОВ, 1998.
12. Карпов В.І., Сіренький В. К., Данилко В. К. та інші; Під заг. Ред. Михайленка П. П. Еколого-економічні проблеми довкілля
13. Житомирщини. ( Кол. моногр.) – Житомир 2001-320с.
14. Койлов В.Г. и др. Охрана природы. – Днепропертровск: Промінь, 1984. Конституція України. – К.: Право, 1996. – 56 с.
15. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в україні в 1996 р. – К.: Вид-во Раєвського, 1997.
16. Охорона навколишнього середовища та використання природних ресурсів України за 1999 р. Статистичний збірник – К; Державний комітет статистики України, 2000.
17. Природопользование: Учебник / Под ред. Э.А. Арустамова. – М.: Дом “Дашков и К”, 1999.
18. Статистичні щорічники України. 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999рр. – К.: Техніка.
19. Томаков П. И., Наумов И. К. Технология, механизация и организация открытых горных работ. Учебник для вузов.-3-е изд., перераб. – М.: Изд-во Московського горного института. 1992-464с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 375
Скачать бесплатно 19881.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.