У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Екологія гірничого виробництва: Головинське родовище лабрадориту і габро-нориту
Количество страниц 122
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 19883.doc 
Содержание ЗМІСТ


ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. Характеристика об’єкта дослідження 5
1.1. Фізико-географічна характеристика району розміщення підприємства 5
1.2. Характеристика сировини. Фізико-механічний та хімічний склад сировини і готової продукції 7
РОЗДІЛ ІІ. Спеціальна частина 17
2.1. Вплив геологорозвідувальних робіт на природне середовище 17
2.2. Вплив гірничих розробок на повітряний басейн 18
2.2.1. Забруднення атмосферного повітря при розробці родовищ корисних копалин 18
2.2.2.Критерії якості атмосферного повітря 23
2.3. Вплив гірничих розробок на водний басейн 29
2.3.1. Показники якості природних і стічних вод 29
2.3.2. Джерела забруднення води в процесі розробки родовищ 31
2.4. Вплив гірничих розробок на земну поверхню та ландшафти 39
2.4.1. Порушення земної поверхні при розробці родовищ 39
2.4.2.Раціональне використання і охорона земельних ресурсів при добуванні і переробці корисних копалин. Оцінка ефективності використання і охорони земель при добуванні корисних копалин 42
2.5. Раціональне використання корисних копалин розкривних та вміщуючи порід 49
2.5.1. Комплексне використання мінеральних ресурсів і утилізація відходів. Комплексне видалення з надр корисних копалин 49
2.5.2. Використання відходів виробництва 50
2.6. Радіаційний вплив гірських порід на оточуюче середовище 54
2.7. Електромагнітний, шумовий і вібраційний вплив техногенного, транспортного та енергетичного обладнання на оточуюче середовище 62
2.8. Вплив гірничих розробок на рослинний і тваринний світ 68
РОЗДІЛ ІІІ. Розрахункова частина 75
3.1. Способи та засоби охорони повітряного басейну. Розрахунки основних викидів в атмосферу. Розкривні роботи 75
ВИСНОВКИ 96
ДОДАТКИ 122


ВСТУП


Гiрничо-промисловий комплекс, як один iз видiв економiчної діяльностi, вистуає серйозним забруднювачем навколишнього природного середовища, що проявляється в трьох основних напрямках; порушення земної поверхнi, викиди в атмосферне повiтря газових та пилових шкiдливих речовин, забруднення водних ресурсiв рiдкими відходами гiрничих пiдприємств.
Найбiльшим фактором негативного впливу на довкiлля є порушення земної поверхнi при розробцi родовищ корисних копалин, що призводить до змiни структури i погiршення якостi, або взагалi зникнення родючого шару, до змiни форм рельєфу, ландшафтних порушень. Це викликає, в свою чергу, загибель або деградацiю рослинного та тваринного свiту
Значні порушення земноi поверхнi вiдбуваються при проведеннi вiдкритих гiрничих та розкривних робiт i видобуваннi корисних копалин в кар’єрах. Випереджуючим процесом при цьому с селективне (роздільне, розмежоване) зняття грунтового шару, перед яким проводяться підготовчi роботи: вирубка лiсу, корчування пнiв, збирання i видалення валунiв, вирiзання чагарникiв тощо. Вiдкритi розробки родовищ коросних копалин характеризуються значними ландшафтними порушеннями, форми яких мають декiлька класифiкацiй.
Окрiм перерахованих порушень земноі поверхнi, зумовлених вiдкритими гiрничими роботами, значнi земельнi дiлянки займаються вiдвалами i сухих хвостiв збагачення i хвостосховищами. Результатом таких розробок є появи западин та виїмок на земнiй поверхнi, що призводить до змiни водного режиму i, як наслiдок, заболочування мiсцевостi, а залішенi без рослинного покриву порушенi вiдслонення породи - до iнтенсивноi водної та вітрової ерозії. Досить вiдзначити, що на Житомирщинi відходи пiдприємств гiрничовидобувної промисловостi — породи розкривнi та супутнi - займають 1066 га, де їх заскладовано майже 100 млн. тонн Значнi площi земельних вiдводiв пiд розробку родовищ порушуються в’iзними та розрiзними траншеями, характеристика яких визначається геометричними параметрами виробок. Крiм того, кожна дiлянка землi, порушена при вiдкритiй розробцi родовищ, спричиняє шкiдливий вплив на ділянку приблизно такої ж площi прилеглої території.
Вiдводи земель під гiрниче виробництво пов’язані з вилученням бiльшої чи меншої земельної дiлянки у землекористувачiв на певний перiод часу, i, вiдповiдно, скороченням земельних ресурсiв краiни. Характерно те, що вилученi у iнших землекористувачiв i порушенi землі стають малопридатними для продуктивного використання в сiльському i лiсовому господарствi, та для iнших цiлей. При цьому процеси природного вiдновлення рослинних покривiв, грунтiв i рельєфiв порушених земель протiкають повiльно або взагалi не вiдбуваються. Сами ж порушення земної поверхнi, як правило, не зникають i стають сталими техногенними формуваннями, тому такi землi пiдлягають штучному вiдновленню. Для вирішення проблеми техногенних порушень ландшафтів використовують різні способи і методи рекультивації земель.
Головна мета рекультивації – повернути до активного народногосподарського використання землі, порушені внаслідок гірничих і деяких інших специфічних робіт, створити на них сільськогосподарські, лісові та інші угіддя, поліпшити умови навколишнього середовища.
Метою даної дипломної роботи є оцінка екологічного стану кар’єрів Житомирської області і обґрунтування рекомендацій щодо підвищення їх ефективності з екологічної та економічної точки зору.
Список литературы ВИСНОВКИ

До технічних заходів щодо раціонального використання земель відносять. При підземній розробці родовищ останніми роками спостерігається перехід від традиційних териконів і хребтових відвалів до плоских відвалів, в яких складовані породи розміщуються або на малоцінних відносно рівних ділянок земної поверхні у вигляді шару невеликої потужності, мул і в різних западинах, ярах і т.п. Формування плоских відвалів пов'язано із значними капіталовкладеннями, проте екологічні переваги незаперечні. У всіх випадках форми і розміри відвалів необхідно вибирати не тільки виходячи з технології відвалоутворення і топографії місцевості, але з урахуванням можливості раціонального використовування земель після проведення рекультівацінних робіт.
Внаслідок росту населення, розвитку індустрії, урбанізації, що перетворить природу діяльності людини, і, зокрема , підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва спостерігається безупинне скорочення сільськогосподарських площ на поверхні землі.
Для захисту об'єктів і споруджень від шкідливого впливу підземниx розробок при змінюють гірські міри охорони, що умовно підрозділяються на 4 класи.
Профілактичні міри. Призначені для чи запобігання зниження шкідливого впливу гірських розробок, підрозділяються на двох груп:
­ завчасні, виконувані в період складання проектоосвоєння родовища і генеральних планів забудови;
­ поточні, прийняті в період вибору і прив'язки площадок для будівництва конкретних об'єктів.
Профілактичні міри спрямовані, насамперед, на запобігання шкідливих наслідків підробітку шляхом взаємного ув'язування гірських робіт і будівництва об'єктів, додаткового зміцнення окремих конструкцій споруджень. До них відноситься і прогноз розмірів зрушень і деформацій гірських порід і земної поверхні. Прогноз здійснюється поетапно, на кожнім етапі в залежності від повноти вихідних даних визначаються очікувані і ймовірні максимальні розміри зрушення земної поверхні і деформацій гірських порід. Прогнозованими параметрами процесу зрушення земної поверхні вважають:
­ характер і максимальні розміри об'єктів осідань, що досягаються за розрахунковий період служби, і деформацій земної поверхні на ділянці будівництва;
­ середні швидкості наростання земної поверхні протягом терміну служби об'єкта (чи активної стадії процесу зрушення);
­ тривалість процесу зрушення і термін початку його активізaції;
­ місце розташування тріщин і уступів у плані і їхні вертикальні розміри.
Горнотехнічні міри. Спрямовані на зменшення деформацій земної поверхні і подроблюваних об'єктів, підрозділяються на спеціальні методи ведення гірських робіт і залишення предохpaнитeльныx цілин. Ці методи впливають на розміри, знак, напрямок, інтенсивність розвитку і характер деформацій. До горнотехнічних заходів відносяться закладка виробленого простору, зменшення потужності шару, що виймається, гармонічне відпрацьовування шарів, що випереджає відпрацьовування захисних шарів, зсув границь очисних вироблень, застосування компенсаційних траншів і розвантажувальних щілин і т.п.
Конструктивні заходи. Мають на меті пристосувати будинки і спорудження до сприйняття деформацій з мінімальним негативним ефектом. Подібні міри можуть бути:
" повними, розрахованими по твердій чи гнучкій схемі на весь термін служби об'єкта;



" скороченими, спрямованими на вирівнювання будинків, а також на захист комунікацій за допомогою компенсаторів.
Комплексні міри. Сполучать будь-які з перерахованих мір, а так само постійний інструментальний і візуальний контроль. Вибір їх визначається горногеологічними умовами, економічними розрахунками, екологічною ситуацією й іншими аналогічними факторами.
Варіаціями різних заходів інженерного захисту споруджень від деформацій гірських порід і земної поверхні можна керувати напружено-рівноважним станом масиву гірських порід, знижуючи негативний ефект від виникнення тектонічних розламів, тріщин, карстових порожнин, каверн, пір, зон ослаблення в результаті техногенної діяльності, і тим самим сприяти відновленню екологічного балансу навколишнього середовища.
Технічний захист надр від негативного впливу гірських розробок. Як відомо, у гірничопромислових районах відбуваються інтeнсивні, найчастіше, багатомасштабні, перетворення природного середовища, що наносять їй визначений збиток: відчуження для ведення гірських робіт потрібних для сільського господарства територій, несприятливі для місцевих екологічних систем гідрогеологічні геомеханические зміни, забруднення шкідливими речовинами і хімічними елементами ґрунту і водойм, зміна мікроклімату і багато чого іншого. Цей збиток збільшується негативним впливом інших факторів, що діють у цьому районі: містобудівними роботами, транспортними комунікаціями і т.п.
Тому рішенню проблеми навколишнього середовища повинна передувати розробка чіткої стратегії і тактики, її захисту від шкідливих впливів, що комплексно відповідає на питання: що варто захищати в першу чергу, від чого захищати і як захищати.
Відповідно до сучасних поглядів, земна кора представлена декількома великими літосферними плитами, що рухаються друг щодо друга і певним чином взаємодіють. Усі великі сейсмічні пояси Землі витягнуті уздовж; границь літосферних плит. У процесі взаємодії плити під впливом напруг, що
…
ЛІТЕРАТУРА

1. Білявський Г. О. Основи екології: теорія та практикум. –К.: Лібра, 2002
2. Вронский В.А. Прикладная экология: учебное пособие. - Ростов н/д.: Феникс, 1996.
3. Горєв Л.М., Яцюк М.С. Водне господарство України. – 1998. - №№5
4. Гутаревич Ю.Ф. Охрана окружающей среды от загрязнения выбросами. – К.:Урожай,1989. – 224с.
5. Дорошенко Е. П. Рекультивация земель нарушенных открытыми разработками. – М.: Недра, 1979-262с.
6. Екологія і закон. Екологічне законодавство України. Відп. ред. Андрейцев В. І. – К.: Юрінком Інтер, 1998.
7. Екологічна ситуація Житомирщини. Статистичний збірник./За ред. П.П. Михайленка. – К.:НДІ статистики Держкомстату України, 1998.
8. Екологічий звіт „Про стан навколишнього середовища Житомирської області за 2000 р.”- Житомир, 2001
9. Екологічний звіт „Про стан навколишнього середовища Житомирської області за 2001 р.”- Житомир, 2002
10. Єтеревська Л. В. Рекультивація земель. - К.: Урожай. 1977-128с.
11. Злобін Ю.А. Основи екології. - К.: Лібра, ТОВ, 1998.
12. Карпов В.І., Сіренький В. К., Данилко В. К. та інші; Під заг. Ред. Михайленка П. П. Еколого-економічні проблеми довкілля
13. Житомирщини. ( Кол. моногр.) – Житомир 2001-320с.
14. Койлов В.Г. и др. Охрана природы. – Днепропертровск: Промінь, 1984. Конституція України. – К.: Право, 1996. – 56 с.
15. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в україні в 1996 р. – К.: Вид-во Раєвського, 1997.
16. Охорона навколишнього середовища та використання природних ресурсів України за 1999 р. Статистичний збірник – К; Державний комітет статистики України, 2000.
17. Природопользование: Учебник / Под ред. Э.А. Арустамова. – М.: Дом “Дашков и К”, 1999.
18. Статистичні щорічники України. 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999рр. – К.: Техніка.
19. Томаков П. И., Наумов И. К. Технология, механизация и организация открытых горных работ. Учебник для вузов.-3-е изд., перераб. – М.: Изд-во Московського горного института. 1992-464с.
20. Экология города: Учебник. – К..: Лібра, 2000.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 450
Скачать бесплатно 19883.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.